Коваленко, Катерина Володимирівна. Формування предметної компетентності учнів основної школи у процесі розв\'язування фізичних задач графічним методом

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, розкрито
зв'язок дисертаційної роботи з науковими темами, визначено мету, завдання,
об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методи науково-дослідної
роботи, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, відображено
впровадження результатів дослідження.
У розділі 1 "Теоретичні та методичні засади використання
графічного методу у навчанні фізики як важливого чинника формування
предметної компетентності учнів" досліджено сучасний стан використання
графічного методу в навчанні фізики в основній школі, на основі теоретичного
і методичного аналізу законодавчих документів про освіту, навчальної та
методичної літератури з’ясовано зміст поняття предметна компетентність та
значення графічного методу у формуванні предметної компетентності учнів з
фізики.
Встановлено, що предметна компетентність учня з фізики на рівні
основної школи – це його особистісна якість, готовність впевнено, самостійно
і відповідально застосовувати засвоєні теоретичні знання з фізики в різних
7
сферах життєдіяльності, успішно продовжувати вивчення фізики у старшій
школі чи у професійно-технічних навчальних закладах. Предметна
компетентність забезпечується засобами фізики, її зміст і структура
визначаються на основі державних вимог до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів. Безпосередньо оцінити компетентність неможливо, тому
потрібно оцінювати компоненти компетентності: знання, вміння, навички та
здатність їх застосовувати для розв’язування фізичних задач на різних етапах
навчальної діяльності учнів.
Доведено, що формування предметної компетентності – основа розвитку
особистості учнів засобами фізики як навчального предмету. Визначено, що
оволодіння графічним методом розв'язування фізичних задач є невід'ємною
складовою формування предметної компетентності учнів з фізики. Графічний
метод має широкий спектр застосування в навчальному процесі, має вагомий
потенціал в плані політехнічної освіти і професійної орієнтації школярів,
допомагає забезпечити виконання державних вимог до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів та підвищити інтерес учнів до навчання. У навчально-
виховному процесі з фізики графічний метод може бути використаний: як
засіб ілюстрації, розкриття і розуміння суті та усвідомлення характеру
функціональних залежностей між фізичними величинами, що
встановлюються, вивчаються чи перевіряються; з метою екстраполяції
одержаних результатів, спрощення окремих розрахунків; з метою активізації
пізнавальної діяльності учнів; для узагальнення і систематизації знань.
Показано, що використання графічного методу не реалізовано в повній
мірі і вимагає: встановлення елементів графічного методу, вивчення яких
задовольнить виконання державних вимог до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів, що сприятиме формуванню компетентності учнів; розробки
методичних рекомендацій до розв’язування фізичних задач графічним
методом на рівні основної школи на основі узагальнення існуючих
методичних рекомендацій та розширення використання номограм, діаграм,
динамічних транспарантів, методу графічного інтегрування для розв’язування
фізичних задач.
У розділі 2 "Методичні підходи до формування предметної
компетентності учнів основної школи у процесі розв’язування фізичних
задач графічним методом" встановлено елементи графічного методу, що
забезпечують виконання державних вимог до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів, які чітко регламентовано навчальною програмою з фізики
(табл. 1). Розроблено методичні підходи до використання графічного методу в
процесі вивчення фізики основної школи відповідно до визначених елементів
графічного методу: при вивчення розривів та зламів на графіках рівнянь
зв’язку між фізичними величинами в кінематиці; використання номограм для
розв’язування фізичних задач при вивченні теплових та електромагнітних
явищ, під час розв’язування задач за формулою тонкої лінзи, для обчислення
активності радіоактивної речовини; використання енергетичних діаграм для
ілюстрації закону збереження енергії в механічних і теплових процесах;
8
використання динамічних транспарантів для розв’язування задач на
застосування рівняння теплового балансу.