Чэнь Чэнь. Методика подготовки студентов к интерактивного обучения музыки учеников начальных школ Китая
Тип:
Автореферат
Короткий зміст:
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження з позиції сучасних музично-педагогічних і шкільних потреб Китаю, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, розкрито теоретико-методологічні засади навчання китайських студентів і основи методики підготовки студентів до інтерактивного навчання музики учнів початкових шкіл Китаю, розкрито наукову новизну даного феномену, охарактеризовано методи, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо апробації та впровадження їх у педагогічну практику тощо. У першому розділі «Теоретико-методологічні основи підготовки студентів до інтерактивного навчання музики учнів початкових шкіл Китаю» проведений аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження і нормативних матеріалів вищої школи України і Китаю. Проведений аналіз дозволив з’ясувати, що у процесі розвитку освіти пріоритетним залишається курс на її модернізацію на основі збереження й продовження національних традицій, а також обміну й запозичення кращих мистецьких освітніх традицій з метою їх трансформації та екстраполяції у виконавську й музично-педагогічну практику Китаю. Окреслені теоретико-методологічні основи підготовки майбутніх учителів музики до інтерактивного навчання музики молодших школярів. Розкриті погляди вчених на розуміння мети методологічного аналізу – як багаторівневого теоретичного обґрунтування проблеми, що вивчається, спрямованості на отримання ефективного результату. Сучасні українські філософи (В.Андрущенко, Б.Гершунский, Л.Губерський, І.Зязюн, В.Шинкарук та ін.) акцентують увагу на тому, що складність і неординарність нової суспільної формації вимагає глибокого теоретичного і прикладного осмислення проблем, пов’язаних із стрімким поширенням сучасних інформаційних технологій в усіх сферах людської діяльності та їхнім впливом на трансформацію традиційної соціокультурної організації суспільства. Для врахування попереднього досвіду і розкриття перспектив розвитку інноваційних процесів, на думку багатьох дослідників (В.Андрущенко, Ю.Богуцький, В.Бондар, С.Волков, В. Гудоніс, Л. Куненко, І. Зязюн та ін.), перш за все слід дотримуватись історичного підходу до вивчення певних явищ. Ретроспективний пошук дозволив виокремити передовий педагогічний досвід як показник новаторства і динамічності навчального процесу, як рівень розвитку креативних здібностей вчителя, здатного конструювати особистісну активність учнів та створювати умови для виявлення їхньої ініціативи. Уточнено поняття «інтерактивний», який з англійської («interact») означає: «inter» – взаємний; «act» – діяти. Тобто, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учасників цього процесу. Визначаючи сутність інтерактивного навчання, 7 науковці (О.Апраксіна, Л.Арчажникова, А.Болгарський, Л.Коваль, А.Козир, В.Орлов, О.Отич, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, В.Шульгіна, О.Хижна, Д. Юник та ін.) стверджують, що такий тип навчання спонукає вчителя не до викладу готових знань, а до стимулювання учнів до активного пошуку самостійного вирішення поставлених завдань. У процесі інтерактивного навчання активність вчителя повинна поступатися місцем активності учнів, щоб за допомогою спеціально-створених психолого-педагогічних умов та комплексу знань, навичок, умінь учнів створювати можливості для яскравого відтворення художньо-образного змісту музичних творів. Це буде сприяти модернізації навчально-виховного процесу студентів, дозволить їм досягати певного рівня музичної компетентності, майстерності вчителя-новатора, необхідних для ефективної екстраполяції інтерактивних інноваційних методик музичного навчання в шкільні умови Китаю. Комплексна взаємодія міжгалузевих зв’язків даної проблеми визначає сутність персоніфікованої освітньої траєкторії кожної особистості як соціально активного суб’єкта взагалі й музичної діяльності, як головного генератора розвитку музичної освіти в середній та вищій школі. Вона забезпечує накопичення основ музично-педагогічної компетентності майбутніх вчителів музики Китаю, формування їх всебічно розвиненої, високоосвіченої, гармонійної особистості; розкриває наукові засади та комплекс базових взаємоінтегруючих підходів : гносеологічного, історико- соціальноого, гуманістичного, особистісно-гедоністичного, полікультурного, інтеграційного, інноваційного, евристично-діяльнісного, рефлексивного. Проведене теоретичне дослідження дозволило уточнити тлумачення дефініції «підготовка студентів до інтерактивного навчання музики учнів початкових шкіл Китаю», її ми розглядаємо як інтерактивний освітньо- виховний комплекс підготовки майбутнього вчителя музики, який ґрунтується на засадах міждисциплінарної інтеграції різних видів мистецтва та полягає у високопрофесійному моделюванні спеціальної форми уроку музики з використанням інтерактивних методів. Такий комплекс має певну освітньо-розвивальну ціль і передбачуваний результат – створення творчої взаємодії вчителя та учнів, що служить основою засвоєння школярами мистецького досвіду. У другому розділі – «Моделювання структури і змісту підготовки студентів до інтерактивного навчання музики учнів початкових шкіл Китаю» – розроблено компонентну структуру і визначено критеріально- рівневі особливості оцінювання підготовки студентів до інтерактивного навчання молодших школярів. З огляду на визначені методологічні основи дослідження обґрунтовано педагогічні принципи, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчального процесу згідно з метою дослідження. Якість навчання, крім загальнопедагогічних принципів музично-педагогічної освіти, забезпечувалася завдяки дотриманню спеціальних принципів 8 підготовки студентів до інтерактивного навчання учнів початкових шкіл Китаю, а саме: гармонійного розвитку особистості вчителя; мотиваційно- профоріентаційоного забезпечення музично-педагогічного навчання; гуманізації музичної освіти; активно-художнього і емоційно-творчого самовираження; педагогічного новаторства засобами медіа-освіти; інтегративності й художньо-ейдетичного змістового наповнення навчального музичного матеріалу; художньо-освітньої рефлексії. На основі результатів проведеного аналізу нами виділені основні структурні складові підготовки студентів до інтерактивного навчання музики учнів початкових шкіл Китаю: мотиваційно-орієнтаційний, інтегративно-технологічний і творчо-діяльнісний компоненти та визначені їх змістові характеристики. Діяльнісна структурна складова розглядається нами з філософських і мистецьких позицій, що надало можливість трасформовувати її відносно означеної проблеми. Критерієм мотиваційно-орієнтаціного компонента визначено міру прояву спонукальних мотивів до мистецької інноваційної діяльності. Його показниками виступають: 1) наявність пізнавального інтересу у китайських студентів до інтерактивних музично-педагогічних технологій як засобу оптимізації уроків музики і стимуляції творчої активності учнів початкових шкіл; 2) мотиваційна цілеспрямованість китайських студентів до впровадження в музично-педагогічну практику ефективних інноваційних технологій як засобу фахового самовдосконалення. Критерієм інтегративно-технологічного компонента визначена ступінь опанування музично-педагогічними інноваційними методами і формами, а показниками виступають: 1) рівень теоретичної обізнаності майбутнього учителя музики у сфері мистецьких інноваційних технологій; 2) уміння використовувати набутий мистецько-інноваційний досвід у навчальній музично-педагогічної діяльності. Критерієм творчо-діяльнісного компонента визначена: міра здатності до творчої модифікації мистецьких інновацій, а показниками виступають: 1) рівень використання засобів музично-педагогічного новаторства; 2) схильність до творчого впровадження власних новаторських засобів у різних презентативних формах музичної роботи. На основі загальних функцій мистецтва (Ю.Борєв), подальшого розвитку в дослідженні набули наступні функції підготовки майбутніх учителів музики до інтерактивного навчання учнів початкових шкіл Китаю, а саме: соціально-перетворююча, пізнавально-евристична, комунікативно-регулятивна, навчально-інформативна, музично-діяльнісна, гедоністична, сугестивна, виховна, естетична, мобілізаційно-організуюча, просвітницька, коригуюча. У розділі графічно представлена варіативно- рухлива модель (ВРМІНМ) методики підготовки студентів до інтерактивного навчання музики учнів початкових шкіл Китаю (Рис.1). Відповідно до змісту структурних компонентів, критеріїв та показників готовності студентів до інтерактивного навчання учнів початкових шкіл Китаю були розроблені чотири рівні її сформованості (І-й 9 рівень – низький (інертно-пізнавальний), ІІ-й рівень – середній (пасивно- діяльнісний), ІІІ-й рівень – достатній (репродуктивно-діяльнісний), ІV-й рівень – високий (творчо-інноваційний) фахової підготовки майбутніх учителів музики цього напрямку. В них перш за все враховувалась базова довузівська освіта студентів КНР і той факт, що сучасне музичне навчання в Китаї відбувається за традиційним канонами, які склалися протягом багатьох століть.
