Зайцева Наталья Григорьевна Организационно-педагогические основы двуязычного обучения учащихся в учреждениях среднего образования США
Тип:
Автореферат
Короткий зміст:
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, указано її зв’язок з науковими програмами, планами та темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи наукового пошуку, хронологічні і територіальні межі та джерельну базу дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про впровадження, апробацію та опублікування результатів дослідження; вказано структуру та обсяг дисертації. У першому розділі - «Теоретичні засади двомовного навчання в закладах середньої освіти США» - проведено теоретичний аналіз розвитку двомовного навчання в закладах середньої освіти США. Двомовне навчання розглянуто як предмет дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців, охарактеризовано теоретичні основи навчального процесу з використанням двох мов у закладах середньої освіти США. Тенденції до світової глобалізації призвели до формування нового соціокультурного простору, у якому функціонує велика кількість мов. Системи освіти багатьох країн спрямовані на підготовку учнів до культурного, професійного та особистісного спілкування. Реалізації цієї мети присвячені дослідження багатьох науковців світу. Аналіз наукових праць дав змогу уточнити поняття «двомовне навчання», яке ми розглядаємо як цілеспрямований процес формування в школярів двомовності або здатності послуговуватися в житті двома мовами шляхом опанування змісту загальноосвітніх предметів з використанням двох мов задля одночасного вдосконалення знань з рідної й іноземної (нерідної) мов. Організаційно-педагогічні засади двомовного навчання розуміємо як сукупність структурних, педагогічних, науково-методичних, матеріально- технічних умов, що характеризують і забезпечують навчально-виховний процес з використанням двох мов. Нами засвідчено, що двомовне навчання тісно пов’язане з полікультурною освітою. Дослідники цього напряму (К. Бейкер, О. Гарсіа та ін.) розглядали різні аспекти двомовного навчання, як-от: історичний, культурний, соціальний, політичний, науковий, лінгвістичний, методичний та ін. Теоретичний і практичний досвід двомовного навчання зарубіжних (особливо американських) учених є корисним для запозичення вітчизняною системою освіти. На основі опрацювання джерельної бази дослідження нами запропоновано групи принципів двомовного навчання: 1) лінгвістичні (вивчення мови з опертям на освітній досвід учнів, зв’язок між рідною мовою учнів (L1) та другою (L2), намагання досягти максимального рівня засвоєння контекстуальних мовних навичок, прагнення до розвитку багатомовності); 2) дидактичні (використання індивідуального підходу при вивченні учнями L2, використання доступних учням методів навчання мови, ефективна організація навчання для легкого засвоєння мови); 3) соціолінгвістичні (принцип соціальної справедливості, створення сприятливого навколишнього середовища для засвоєння L2, використання допомоги батьків у навчальному процесі дітей), 4) культурологічні (прагнення до розвитку культурного різноманіття тощо). На основі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних учених зроблено висновок про те, що запроваджувати в процес навчання L2 бажано в початковій школі і розвивати її протягом життя поряд з L1. Організовуючи навчання L2, слід брати до уваги вікові, фізіологічні, психічні та індивідуально-психологічні характеристики учнів, а також досвід дітей у L1. Теоретичними основами двомовного навчання в США є: прагматизм (Дж. Дьюї, У. Джеймс, М. Мід), концепція полікультурності (Дж. Бенкс, Б. Буліван, Дж. Лінч), теорія конструктивізму (Е. фон Глазерфельд, І. Кант, A. Шопенгауер), теорія опанування L2 (С. Крашен), концепція імерсійної освіти (Ф. Дженезі, В. Ламберт, Дж. Такер), холістична теорія двомовності (Ф. Грожан, B. Кук), когнітивні теорії білінгвізму: а) теорія балансу (Дж. Каммінс), б) гіпотеза порогу (Дж. Каммінс, Т. Скутнаб-Кангас), в) гіпотеза взаємозалежності (Дж. Каммінс). У другому розділі - «Практична реалізація двомовного навчання в закладах середньої освіти США» - розглянуто досвід реалізації двомовного навчання в закладах середньої освіти США. Висвітлено соціокультурні умови становлення двомовного навчання в США, окреслено організаційно-педагогічні засади двомовного навчання в середній освіті США на макро-, мезо-, мікрорівнях. Визначено, що на розвиток двомовного навчання в США мали вплив такі соціокультурні чинники: швидкий ріст етнічної різноманітності, необхідність запровадження полікультурного підходу в навчанні, потреба для представників нацменшин володіти двома мовами. Політико-ідеологічні чинники такі: політичні й економічні амбіції держави на світовій арені; соціальні рухи, учасники яких вели боротьбу з виявами дискримінації, результатом чого стало прийняття законів, які визначили необхідність включення полікультурного компонента в програми загальноосвітніх шкіл США («Закон про громадянські права» (1964 р.), «Закон про двомовну освіту» (1968 р.) та ін.). Нерівномірність суспільних процесів стала причиною циклічності в розвитку двомовного навчання. Констатовано, що за президентства Б. Обами двомовне навчання почало розвиватися на новому якісному рівні. Було оновлено Закон «Жодної невстигаючої дитини» та введено нові «Загальні державні стандарти», які, зокрема, стосувалися вдосконалення двомовного навчання. Було підписано Закон «Про успішність кожного учня» (2015 р.), який передбачає надання підтримки в навчанні кожному учню незалежно від етнічної приналежності. Зміст і організація двомовного навчання відрізняються в різних штатах країни, але є багато спільних рис. Найпоширенішими в США є Перехідна модель і Двостороння модель двомовного навчання. Розробкою двомовних програм і вимог до навчання займаються місцеві органи влади. Зміст двомовного навчання постійно доповнюється новими курсами, які стосуються культури, історії, традицій народів, мови яких вивчають. Учителі часто використовують індивідуальний та груповий підхід у навчанні та оцінюванні. Особливостями змісту двомовних програм середньої школи США визначено: 1) спрямованість двомовних програм на забезпечення учнів якісною освітою; 2) використання двох мов у різному співвідношенні для засвоєння учнями змісту загальноосвітніх предметів; 3) використання ефективних методів навчання; 4) розвиток високого академічного рівня мовної компетентності учнів в обох мовах; 5) використання двомовними школами декількох підходів до оцінювання учнів, зокрема рідною мовою; 6) сприяння паралельному розвитку полікультурності й багатомовності тощо. Стосовно змісту потрібно зауважити, що в усіх школах штатів, де функціонує двомовне навчання, навчальні програми призначені для набуття і закріплення учнями чотирьох видів мовленнєвих навичок: аудіювання, говоріння, читання і письма. У навчанні часто використовують роботу з текстом. У таких школах можна спостерігати тенденцію до розвитку полікультурності й багатомовності. Зазвичай застосовують інтердисциплінарний комплексний підхід, відомий як інтегроване навчання, у ході якого з’являється можливість показати дитині світ у його розмаїтті із залученням наукових знань, літератури, живопису, музики, а також актуальним є концептуальне навчання, яке спирається на систему поглядів різних науковців. У школах розвивають комунікативні навички учнів, міжкультурну компетентність, виховують повагу до інших культур, позитивне ставлення до навчання, учать користуватися комп’ютерними технологіями тощо. Найважливішими складниками організації двомовного навчання в школах США є форми і методи. Найбільш застосовуваними є колективні (уроки, групові заняття, демонстрування фільмів) і індивідуальні (самостійна робота, проектна діяльність, електронне навчання) форми та колективні (ситуативне моделювання, опрацювання дискусійних питань, експерименти) і індивідуальні (освітньо- етнографічні методи, чат-заняття) методи організації двомовного навчання. Моделі двомовного навчання представлені різними за ефективністю двомовними програмами. Залежно від програми зміст предметів викладають рідною і другою мовами учнів у різній пропорції. Методи двомовного навчання відрізняються між собою за рівнем збалансованості у застосуванні L1 і L2. Високі результати навчання усіх учнів забезпечує застосування двох мов у рівнопропорційному відношенні.
