Ігнатенко Сузанна Олександрівна ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДО ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, розглянуто його методологічні і теоретичні засади, висвітлено методи роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дисертаційної роботи, подано дані щодо апробації, впровадження одержаних результатів і структури роботи.
У першому розділі «Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів» проаналізовано стан досліджуваної проблеми у вітчизняній літературі; визначено сутність і структуру феномена «готовність майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів»; уточнено поняття «мораль», «моральна вихованість», «моральні якості», «професійно-моральна культура вчителів»; розкрито вікові особливості формування моральних якостей в молодших школярів; визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування моральних якостей молодших школярів.
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури дійшли висновку, що професійно-педагогічна підготовка на сучасному етапі спрямована на формування не лише професійно значущих знань, умінь і навичок, але й на формування морально-професійних цінностей, настанов, компетентності майбутніх фахівців, які, безумовно, є надзвичайно важливими в будь-якій професійній діяльності.
Проблема формування готовності саме вчителів до різних видів діяльності привертає постійну увагу і є предметом дослідження багатьох українських і російських учених, починаючи з 70-х років ХХ ст. Так, готовність до професійної діяльності вчителів розглядали: А.Алексюк, І.Богданова, А.Богуш, О.Бойко, О.Гловацька, С.Гончаренко, І.Зязюн, Е.Карпова, С.Кашин, Н.Кічук, І.Ковальчук, Л.Кондрашова, З.Курлянд, А.Линенко, В.Мирошниченко, Г.Нагорна, В.Сластьонін, Н.Філіпченко, Р.Хмелюк, О.Цокур та ін.
Професійна підготовка вчителів фізичного виховання до різних видів діяльності була предметом розвідок науковців, зокрема вченими досліджено: професійну підготовку вчителів фізичної культури на підставі культурологічного підходу (Ф.Собянін); професійно-творчий розвиток особистості у процесі підготовки спеціаліста фізичної культури і спорту (С.Бегідова), теоретико-методологічні засади фізичної культури (Ю.Ніколаєв), формування професіоналізму випускників педагогічних коледжів з орієнтацією на підсилення підготовки вчителя фізичної культури (П.Шоцький); формування вмінь самостійного оволодіння молодшими школярами цінностями фізичної культури (Т.Лопатик); професійне виховання майбутніх спеціалістів фізичної культури (А.Кузьмін); формування педагогічної позиції спеціаліста з фізичної культури у процесі їхньої підготовки у ВНЗ (О.Конєва); формування готовності студентів факультетів фізичної культури до творчого навчання рухових дій (Г.Драндров); роль народних рухливих ігор у фізичному вихованні дітей (С.Аслаханов, Н.Башавець, О.Бік, Л.Волков, В.Левків, Є.Приступа, Є.Сагандиков, Т.Самотулка тощо);. методику виховання фізичних здібностей учнів (А.Вольчинський, А.Гужаловський, Г.Кахідзе) і т. ін.
Специфічною особливістю роботи вчителя фізичного виховання є рухова діяльність, що визначається змістом самого предмета як уроків фізичної культури, так і позакласних спортивно-масових заходів. Зміст навчально-рухової діяльності включає ситуації, які можна використовувати для виховання почуття поваги до слабкого, почуття обов’язку і відданості, почуття відповідальності, власної гідності, гордості, совісті, сором’язливості тощо.
Аналіз наукового фонду з досліджуваної проблеми дозволив визначити, що професійно-педагогічна підготовка безпосередньо вчителів фізкультури – це сукупність знань, навичок і вмінь, оволодіння якими дає змогу працювати вчителем у школі, а також формування психологічних і моральних якостей особистості вчителя фізичного виховання, важливих для визначення характеру мети і завдань його педагогічної діяльності. Професійна діяльність учителя фізичної культури спрямована насамперед на формування фізично досконалих, соціально активних, морально усталених, відданих Україні громадян.
Моральну вихованість особистості, на нашу думку, становить наявність сукупності сформованих моральних якостей особистості, що обумовлюють її поведінку, розкривають ставлення людини до суспільства, праці, людей та самої себе. З огляду на це, моральні якості – це усталені риси характеру особистості, що визначають її відносини з людьми, характеризують ставлення до себе й довкілля, а також є усвідомленими і внутрішньо прийнятими нею правилами поведінки в суспільному житті. Моральні якості формуються на ґрунті та у зв’язку з іншими результатами діяльності особистості, які розкривають ставлення людини до суспільства, праці, відбивають гуманне ставлення до самої себе. Вступаючи у взаємодію, вони породжують нові властивості, які уособлюються з вихованістю особистості. Звідси випливає, що вихованість особистості визначається не окремими якостями, а їх сукупністю, моральним змістом, спрямованістю, рівнем розвитку.
У молодшому шкільному віці, зважаючи на те, що дитина тільки вчиться орієнтуватися в новому для себе оточенні та умовах навчання, доцільно сформувати насамперед такі моральні якості, як: колективізм, дисциплінованість, воля, мужність, чесність, чутливість на всіх уроках, зокрема фізичної культури. Одним із завдань вищої школи є підготовка майбутніх учителів до формування зазначених якостей у школярів.
Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів відбувається в динаміці, а готовність є результатом цієї підготовки. З огляду на це, готовність майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів ми розглядаємо як інтегровану професійну якість особистості фахівця, що містить мотиви, знання, вміння, навички, настанови та морально-ціннісні орієнтації, які дозволяють продуктивно здійснювати моральне виховання дітей під час занять фізичною культурою.
У структурі загальної готовності майбутніх учителів фізичної культури до формування моральних якостей у молодших школярів нами було виокремлено мотиваційний, емоційно-вольовий, комунікативно-організаційний, когнітивний та контрольно-оцінний компоненти. Зауважимо, що всі виокремлені нами компоненти готовності є взаємопов’язаними і взаємообумовленими. У цьому зв’язку процес підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів під час навчання у вищому навчальному закладі повинен відбуватися комплексно, з урахуванням зазначених компонентів готовності. Для здійснення такого процесу необхідне впровадження відповідних педагогічних умов.
Так, однією з педагогічних умов визначено забезпечення позитивної мотивації майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів. Мотив спонукає людину ставити і досягати різні цілі, виконувати відповідні дії, дає змогу відповідати на запитання: чому ми виконуємо ті чи інші дії та здійснюємо ті чи інші вчинки (Н.Тализіна). Моральні настанови особистості майбутнього вчителя є своєрідним утворювальним початком моральності, адже саме від їх становлення й розвитку залежить його світоглядна позиція, багатогранне ставлення до свого професійного обов’язку. Проте, проблема моральної настанови не може вирішуватися без внутрішнього сприйняття й осмислення студентами її значущості, впливу на подальше життя молодшого школяра.
Врахування специфіки мотивації студентів дозволяє коригувати навчальний процес з метою надання йому особистісного змісту. Мотив, його спрямованість і характер зумовлюються різноманітними потребами майбутніх учителів фізичного виховання. Внутрішня позитивна мотивація зіставляється з обставинами відповідно до пізнавальних інтересів і потреб, професійних настанов і моральних орієнтацій, і в такий спосіб перетворюється в особистісно значущу. Без цього, вважаємо, майбутні вчителі фізичної культури не зможуть формувати відповідні моральні якості в учнів молодших класів.
Наступна педагогічна умова – сформованість професійно-моральної культури майбутніх учителів фізичного виховання. Під професійно-моральною культурою вчителя розуміємо сукупність професійних і моральних знань, умінь і настанов педагога, яку він виявляє у професійній діяльності, спрямовану на формування й розвиток моральних якостей учнів, сприяє встановленню позитивних взаємовідносин у колективі учнів і колег.
Отже, формування й розвиток професійно-моральної культури особистості майбутнього вчителя фізичного виховання під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі насамперед передбачає їхній моральний розвиток, тобто оволодіння студентами загальнолюдськими нормами моралі, формування внутрішньої системи моральної поведінки, здатності здійснювати моральний вибір, вимірювати моральними критеріями свої вчинки і поведінку в професійній діяльності з формування моральних якостей молодших школярів під час проведення занять з фізичної культури.
На наш погляд, у процесі навчання у вищому педагогічному навчальному закладі майбутні вчителі фізичного виховання повинні опанувати загальнолюдськими нормами моралі, сформувати внутрішню систему моральних регуляторів поведінки як особисті (совість, честь, власне достоїнство тощо), так і суто професійні (відповідальність, тактовність, повага до дитини, почуття обов’язку та ін.), що є основою професійно-моральної культури особистості педагога.
Наступною педагогічною умовою ефективної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів стало використання активних методів навчання, які дозволяють задіяти кожного студента, всіх учасників у таких ситуаціях, що виховують динамізм, зміну педагогічних дій та їх нестабільність, а нестабільність вимагає від особистості постійного вибору, потреби в самотворенні, самобудуванні, у зміні самої себе. Застосування активних методів навчання розвиває вміння у студентів системно аналізувати навчально-виховний процес, вирішувати професійні ситуації або моральні дилеми. Побудований у такий спосіб навчально-виховний процес вимагає від студентів застосування більш широкого кола знань порівняно з відповіддю на конкретні запитання, предметної уяви щодо змісту й характеру тих навчально-виховних завдань, які розв’язуватимуться майбутніми вчителями фізичної культури в умовах школи.
Зазначені педагогічні умови є взаємообумовленими і взаємозалежними, що впливають на формування та розвиток виокремлених компонентів структури готовності майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів.
У другому розділі «Дослідно-експериментальна робота з формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до виховання моральних якостей молодших школярів» визначено критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів; розроблено й експериментально апробовано методику діагностики зазначеної готовності та модель її формування; подано результати діагностувального й формувального етапів педагогічного експерименту.
На констатувальному етапі експерименту насамперед було визначено критерії та їх ознаки, рівневу характеристику готовності майбутніх учителів фізичної культури до формування моральних якостей у молодших школярів. Зазначимо, що наявність у структурі професійної діяльності вчителя фізичної культури того чи іншого компонента вважалося критерієм сформованості рівня готовності до формування моральних якостей молодших школярів. Відтак, критеріями рівня сформованості та їх ознаками виступили:
Мотиваційний критерій: наявність об’єктивного уявлення про спеціальність учителя фізичного виховання, професійну спрямованість і мотивацію діяльності з формування моральних якостей молодших школярів; настанови на дотримання загальнолюдських цінностей, принципів загальнолюдської моралі; позитивного ставлення до розвитку власних моральних якостей, необхідних у майбутній професії, навчання їх культури моральної поведінки; налаштованості майбутніх учителів фізичної культури на здобуття знань про суспільно значущі моральні ідеали, погляди, норми, вимоги тощо; позитивного ставлення до оволодіння способами та прийомами професійної діяльності вчителя фізичної культури, необхідними знаннями, вміннями, навичками; настанови працювати за обраною спеціальністю, інтересу до взаємодії з учасниками педагогічного процесу.
Емоційно-вольовий критерій: уміння регулювати свій емоційний стан (відсутність емоційної напруженості, страху перед дітьми); управляти собою під час виконання своїх професійних обов’язків, що передбачають формування моральних якостей молодших школярів під час занять фізичною культурою; наявність позитивної емоційної налаштованості на виконання фізичних вправ і пошук виходу із ситуацій підвищеної складності, особливо тих, що містять елементи ризику, потребують морального вибору, що сприяє формуванню моральних якостей у школярів; позитивного емоційного ставлення у відносинах з іншими людьми і самим собою; позитивної настанови на професійну діяльність, пов’язану з формуванням моральних якостей школярів, наявність інтересу, потреби займатися нею; наявність у студентів моральних почуттів, оцінок, переконань, ставлень і свідомих вчинків; усвідомлення своїх особливостей і можливостей, здібності до саморегуляції.
Комунікативно-організаційний критерій: уміння налагоджувати взаємовідносини з учнями й колегами у процесі професійної діяльності, спілкуватися з учнями молодшого шкільного віку, їхніми батьками; залучати учнів до організованої колективної діяльності, що сприяє формуванню таких моральних якостей, як дисциплінованість, взаємодопомога, культура поведінки, мужність, співчуття; вміння виражати і відстоювати свою думку, сперечатися, вислуховувати думки інших; планувати й організовувати свою діяльність на уроках фізичної культури з формування моральних якостей молодших школярів; діагностувати рівень розвитку моральних якостей молодших школярів, організацію навчально-виховної діяльності як на уроках фізичної культури, так і в позакласних спортивно-масових заходах, що сприяє формуванню моральних якостей молодших школярів.
Когнітивний критерій: наявність знань з теорії і методики організації занять з фізичного виховання як соціальної системи; методики розвитку рухових якостей молодших школярів, способів їх діагностики та коригування; психолого-педагогічних і фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку; форм і засобів формування й корекції моральних якостей молодших школярів засобами рухливих ігор, змагань, організації спільної роботи колективу дітей; наявність знань про критерії і показники їхньої моральної вихованості; основних норм дозування фізичного навантаження в ході занять фізичною культурою з молодшими школярами; основних вимог і дотримання професійної етики, вміння вирішувати професійно-моральні проблеми та ситуації, що сприяють формуванню
Контрольно-оцінний критерій: уміння майбутніми вчителями правильно визначати й оцінювати досягнуті результати щодо рівня розвитку фізичних і моральних якостей дітей, володіння ними методами психолого-педагогічної оцінки, навичками вербального впливу на особистість молодшого школяра на уроках з фізичної культури; вміння контролювати, оцінювати і вносити корективи в педагогічний процес щодо розвитку моральних якостей школярів засобами фізичного виховання; аналізувати педагогічні ситуації, що потребують морального вибору, і спрямовані на формування моральних якостей молодших школярів; об’єктивно оцінювати перебіг процесу формування моральної свідомості та самосвідомості, свідомої дисципліни, обов’язку і відповідальності; наявність стійкої схильності до самоаналізу й самооцінки своїх професійних дій, пов’язаних з формуванням моральних якостей молодших школярів.
Для діагностики рівнів сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до формування моральних якостей молодших школярів було розроблено бальні показники ознак означеної готовності: 5 балів – ознака виражена яскраво; 4 бали – ознака виражена достатньо; 3 бали – ознака виражена середньо; 2 бали – ознака виражена слабко; 1 бал – ознака виражена надзвичайно слабко. Середній бал за сукупністю ознак визначав рівень сформованості готовності майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів. Відповідно до цього нами було виявлено 4 рівні сформованості зазначеної готовності: 1 – 2,4 бали – низький рівень; 2,5 – 3,4 бали – середній рівень; 3,5 – 4,4 бали – достатній рівень; 4,5 – 5 балів – високий рівень.
Результати констатувального експерименту за визначеними критеріями дозволили дійти висновку, що сформованість готовності майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів перебуває здебільшого на низькому (45 %) і середньому (36,8 %) рівнях. Це засвідчує, що проблемі підготовки студентів до формування моральних якостей молодших школярів під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі не приділяється достатньої уваги.
На формувальному етапі експерименту було розроблено модель підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів, що передбачала реалізацію в комплексі визначених педагогічних умов на кожному занятті в експериментальних групах. У процесі навчання використовувалися такі засоби, як: ігрова діяльність (рольові, ділові ігри), виконання творчих робіт (твори, ессе, тези доповідей), розв’язання педагогічних ситуацій, проходження педагогічної практики.
Нами було розроблено спецкурс «Основи формування моральних якостей молодших школярів засобами фізичної культури», який упроваджувався в межах дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання» для студентів експериментальної групи на других курсах. Зауважимо, що в контрольних групах заняття проводилися за традиційною – лекційною формою навчання, спецкурс не викладався.
Програма курсу розрахована на 27 годин, з них: 6 годин – лекції; 12 годин – практичні заняття; 1 година – самостійна робота студентів, 8 годин індивідуальна робота студентів.
Метою спецкурсу була підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів.У процесі вивчення спецкурсу студентів знайомили із загальнолюдськими гуманістичними ідеалами, цивілізованими нормами стосунків людей, ставлення до народу, Вітчизни, самих себе; відповідальністю за свої вчинки перед усім людством, моральними якостями особистості людини; культурою педагогічної праці, професійно-моральною культурою вчителя фізичного виховання; професійними та моральними знаннями педагога, що необхідні у професійній діяльності, спрямованої на формування й розвиток моральних якостей учнів; необхідністю урахування вікових особливостей молодшого шкільного віку в організації виховного процесу на уроках фізичного виховання та в позанавчальний час, спрямованого на формування моральних якостей учнів; завданнями вчителя фізичного виховання щодо роботи з дітьми молодшого шкільного віку; особливостями виховної роботи засобами фізичної культури з дітьми молодшого шкільного віку, що сприяють формуванню в них моральних якостей; необхідними вміннями і навичками з планування, підготовки й проведення організації різноманітних рухливих ігор, спортивних змагань, спрямованих на формування моральних якостей молодших школярів.
Зазначимо, що на кожному занятті комплексно впроваджувалися визначені педагогічні умови. Лекції будувалися за принципом полілогу, що дозволило нам залучити до їх проведення більшість студентів. Ми прагнули того, щоб вони не лише записували матеріал лекції, а й намагалися самі визначити запропоновані поняття і категорії моралі, спробували виявити їх сутність. Як засвідчили результати експерименту, це значно сприяло активізації пізнавальної діяльності студентів, усвідомленню ними значущості формування й розвитку моральних якостей, розвитку позитивної мотивації до формування моральних якостей у молодших школярів засобами фізичної культури.
Професійно-моральна культура формувалася на практичних заняттях, на яких відбувалося: діагностика і корекція професійно-моральної позиції студентів як підгрунтя становлення моральної культури майбутніх спеціалістів; включення студентів у діяльність, що забезпечує вирішення професійно-моральних проблем, засвоєння професійно-моральних норм, принципів, зразків поведінки, моральних цінностей педагогічної діяльності; створення оптимального психологічного клімату в студентському колективі, що забезпечує формування в кожного студента почуття відповідальності за виконання своїх професійно-моральних обов’язків; формування настанови на професійно-моральне самовиховання.
Так, наприклад, під час лекційних занять студенти дійшли висновку, що від особистості вчителя фізичного виховання, від його поведінки значно залежить формування моральних якостей молодших школярів під час проведення шкільних та позашкільних спортивних заходів, які повинні будуватися на підставі гуманізму, професійної етики, питань відповідності змісту морального виховання характеру суспільної моралі як важливої об’єктивно існуючої закономірності виховного процессу, тому що вона є частиною загальної соціальної проблеми взаємовідносин між людьми і визначається суспільними відносинами.
На практичних заняттях студенти обговорювали ті питання, що їх хвилюють, застосували на практиці одержані теоретичні знання щодо формування моральних якостей як своїх власних, так і учнів. Зокрема, зі студентами проводилися диспут «Моральна людина – яка вона?», рольова гра «Прес-конференція з відомими вченими-педагогами», дискусія «Чи можливо формувати моральні якості молодших школярів засобами фізичної культури?», вирішувалися педагогічні ситуації та моральні дилеми, виконувалася індивідуальна робота (написання творів, ессе, підготовка тез доповідей на тему морального виховання, добиралися рухливі ігри, що сприяють формуванню моральних якостей, розроблялися сценарії проведення спортивних свят для дітей молодших класів).
Практичному застосуванню набутих у ході викладання спецкурсу знань сприяла педагогічна практика на 3-му курсі, під час проходження якої студенти не тільки оволодівали навичками організації навчального процесу початкової школи, але й намагалися вирішувати завдання з формування моральних якостей молодших школярів на уроках фізичної культури, а також у позанавчальній фізкультурній діяльності.