КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОГО ВТРУЧАННЯ В РОБОТУ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Інформаційний розвиток суспільства та розширення можливостей застосування комп’ютерних технологій супроводжується зростанням злочинності  у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж, що завдає істотної шкоди як суспільству в цілому, так і окремим особам і ставить перед державою завдання щодо необхідності розробки відповідних засобів боротьби із зазначеними злочинами та вдосконалення нормативного врегулювання цих відносин.

Сам факт незначної кількості порушених та розглянутих судами кримінальних справ про незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж не може бути підставою до неуважного ставлення до цієї проблеми, оскільки свідчить лише про недосконалість вітчизняного законодавства, високу латентність цих злочинів, відсутність механізмів та засобів їх виявлення, розслідування та запобігання їх проявам, відсутність спеціальних кібернетичних знань у працівників правоохоронних органів, які займаються розкриттям і розслідуванням таких злочинів. Ґрунтовних наукових праць, які б системно досліджували криміналістичне забезпечення розслідування незаконного втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж у криміналістиці немає. Що ж до відомих у цій галузі досліджень, то у них переважно акцентувалась увага на узагальненні та використанні положень, викладених у роботах Ю.М. Батуріна, П.Д. Біленчука, М.В. Гуцалюка,              А.Б. Венгерова, А.І. Вінберга, М.В. Вєхова, В.Д. Гавловського, О.А. Гаврилова, В.В. Голубєва, В.Г. Гончаренка, Л.Я. Драпкіна, О.В. Дулова, Р.А. Калюжного, В.В. Крилова, М.М. Коваленка, І.М. Лузгіна, М.С. Полєвого, Є.Р. Росінської,  М.П. Яблокова та ін., які висвітлюють переважно методологічні аспекти розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж. Необхідно звернути увагу на те, що криміналістичними дослідженнями означених проблем займались лише науковці-юристи, яким бракує знань і досвіду в аналізі зазначених проблем з позиції розуміння внутрішнього змісту комп’ютерних технологій. Автору, як математику-програмісту і юристу, вдається уникнути такого, дещо обмеженого підходу до аналізу та здійснити комплексне дослідження теми в системному поєднанні кібернетичних і юридичних знань.

Криміналістичним забезпеченням розслідування незаконного втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж є сукупність організаційних, технічних і тактичних засобів необхідних для запобігання, виявлення та розслідування такого виду злочинів. Саме потреби правоохоронної практики науково обгрунтованих рекомендацій щодо розслідування незаконного втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж та відсутність системного наукового аналізу комп’ютерних злочинів у сучасних теоретичних розробках зумовлюють актуальність теми цього дисертаційного дослідження як у практичному, так і  теоретичному аспектах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

 Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідної роботи Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Тема дисертації відповідає пріоритетним напрямкам наукових досліджень вищих навчальних закладів.