ГУЛЬКО ОЛЕКСАНДРА РОМАНІВНА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТАЛОГО ВИКОРИСТАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її зв’язок з напрямами, програмами і темами наукових досліджень. Визначено об’єкт, предмет, методи, мету й завдання дослідження, наведено інформацію щодо наукової новизни, встановлено практичну цінність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.
У першому розділі «Теоретико-методичні засади функціонування еколого-економічного механізму сталого використання сільсько-господарських земель» узагальнено теоретичні підходи до забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування та уточнено понятійно-категоріальний апарат за темою дослідження, виокремлено особливості формування та функціонування еколого-економічного механізму сталого використання сільськогосподарських земель та систематизовано критерії оцінювання еколого-економічної ефективності цього процесу.
Встановлено, що ефективне (екологічно безпечне, економічно доцільне та соціально справедливе) використання земельних ресурсів є основною умовою життєдіяльності суспільства, його стабільності та гармонійного розвитку, центром формування продовольчої безпеки держави. Проте низка екологічних та соціально-економічних проблем, що загострилися в період реформування земельних відносин на селі, призвели до зниження ефективності використання сільськогосподарських угідь. Тому, питання еколого-економічної ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу на селі набуває особливої актуальності й потребує подальших наукових досліджень. За результатами системного аналізу об’єктивних закономірностей причинно-наслідкових зв’язків між економічними та природними системами на різних рівнях узагальнення в межах концепції сталого розвитку під «еколого-економічною ефективністю використання сільськогосподарських земель» запропоновано розуміти сукупну економічну результативність використання земельних ресурсів в аграрному секторі економіки, скориговану на величину негативного антропогенного впливу на якість ґрунтів.
Доведено, що використання сільськогосподарських земель відбувається за допомогою еколого-економічного механізму, який налічує сукупність важелів і регуляторів організаційного, фінансового, економічного та інформаційного впливів, що органічно інкорпоровані до системи управління ефективного використання сільськогосподарських земель, а також визначеність завдань і функцій, що у збалансованому взаємозв’язку сприяють досягненню оптимального співвідношення між економічно доцільними та екологічно безпечними формами і видами використання сільськогосподарських земель з метою забезпечення потреб населення. Еколого-економічні інструменти сталого використання сільськогосподарських земель структуровано шляхом виокремлення за критерієм цільового призначення: інструменти економічного стимулювання та інструменти гарантійно-компенсаційного характеру, що забезпечить належний контроль з дотримання обмежень бюджетної підтримки аграріїв, визначених ратифікованою Україною Спільною аграрною політикою країн ЄС, і запровадження європейських принципів державної підтримки аграрних виробників та сталого землекористування з урахуванням площі обробленої землі, обсягів та якості випущеної продукції.
Еколого-економічну ефективність використання сільськогосподарських земель має визначати низка критеріїв, що відображатимуть відносини різних аспектів діяльності: продукту і ресурсів, результату і витрат, результату і цілей, результату і потреб, корисності та витрат. Це потребує особливих способів узгодження критеріїв між собою та пошуку їх компромісу. З урахуванням критеріїв оцінювання еколого-економічної ефективності використання сільськогосподарських земель запропоновано систему показників економічної та екологічної ефективності їх використання доповнити показниками оцінки функціонування еколого-економічного механізму сталого використання сільськогосподарських земель, які, на думку автора, мають бути сформовані із двох зустрічних каналів взаємодії: залежності результатів економічної діяльності суб’єктів господарювання від змін екологічного стану земельних ресурсів і залежності екологічного стану земельних ресурсів від напряму та результатів економічної діяльності. На основі комплексного аналізу господарської діяльності суб’єктів сільськогосподарського виробництва запропоновано доповнити систему показників оцінювання економічної ефективності використання сільськогосподарських земель коефіцієнтами, що враховують різні причинно-наслідкові зв’язки результативності сільськогосподарського виробництва та екологічної ефективності використання земель.
У другому розділі «Оцінка реалізації еколого-економічного механізму використання сільськогосподарських земель» проведено моніторинг еколого-економічного стану сільськогосподарських земель, встановлено основні тенденції змін унаслідок їх інтенсивного використання та оцінено існуючі заходи стимулювання сталого сільськогосподарського землекористування.