БИРКО НАДІЯ МИХАЙЛІВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; представлено відомості про впровадження й апробацію результатів дослідження, публікації автора, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі – “Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи” – розглянуто теоретичні засади підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи, обгрунтовано загальні характеристики підготовки учителів початкових класів у теорії і практиці педагогічної науки; проаналізовано наукові підходи до проблеми дослідження; визначено його провідні категорії; з’ясовано стан та особливості формування толерантності учнів молодшого шкільного віку.
Відзначено, що формування професійної готовності майбутніх учителів до толерантного навчання і виховання учнів є міждисциплінарною проблемою, оскільки вимагає залучення наукового апарату різноманітних галузей знання, серед яких чільне місце належить професійній педагогіці як науці про професійну підготовку фахівців різноманітних напрямів. З’ясовано про необхідність залучення до цього процесу методологічного базису філософії, психології, соціології, культурології тощо. Обґрунтовано філософські (філософія любові і терпимості), психологічні (психологія толерантності), соціально-педагогічні (толерантність як характеристика соціалізації) та професійно-педагогічні засади досліджуваної проблеми.
Визначено основні теоретичні підходи до професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи – компетентнісний, діяльнісний, системний, гуманістичний та аксіологічний. Сформульовано висновок про їх взаємопов’язаність, що відтворює методологічне підгрунтя і відображає різноманітні аспекти проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до формування толерантності учнів початкової школи.
Розглянуто базові категорії дослідження з філософської, психологічної, культурологічної та суто педагогічної точки зору. Доведено, що провідною є категорія толерантності, що пов’язана на категоріальному рівні з філософськими поняттями терпимості, любові, милосердя. Сформульовано висновок, що толерантність є якістю особистості, розвиток якої простежується через динаміку руху від почуття, що поступово набуває соціально-гуманістичного наповнення (жалість, співчуття, милосердя, солідарність, повага, любов), до стійкого переконання. Проаналізовано основні типи толерантності (міфологічний, релігійний, секулярний); встановлено провідні компоненти толерантності особистості: когнітивний, практико-поведінковий, емоційно-оцінний, особистісний.
З’ясовано сутність категорії професійна підготовка майбутнього вчителя до формування толерантності учнів початкової школи як цілеспрямованого, організованого процесу здобуття знань про толерантність особистості, оволодіння вміннями та навичками формування цієї якості в учнів. Готовність до формування толерантності учнів тлумачиться як результат професійної підготовки, складне особистісне утворення, що забезпечує внутрішні мотиви майбутнього педагога до формування досліджуваної якості в педагогічній діяльності, відповідний комплекс знань, умінь і навичок формування толерантних рис особистості учнів початкової школи.
Проаналізовано особливості молодшого шкільного віку в контексті формування толерантності. З’ясовано, що провідним чинником, який впливає на її розвиток у школярів, є їх включення в середовище школи як особливого соціального простіру, для якого характерними є соціальна й культурна структурованість, наявність ключових осіб (педагогів, вихователів), значне зростання інформаційних потоків пізнавального й загальнокультурного характеру.
Уточнено поняття “толерантність учнів початкової школи” як сформованої потреби і готовності молодших школярів до конструктивної міжособистісної взаємодії з оточуючими, незважаючи на їх стать, віросповідання, належність до певної соціальної групи та етносу та ін., які розвиваються в процесі навчання й виховання в початковій школі.
На підставі теоретичного аналізу проблеми формування толерантності в молодшому шкільному віці сформульовано висновок, що серед основних типів толерантності, які проявляються в молодших школярів, переважають природна толерантність з елементами морального й етичного типів, які розвиватимуться в середніх та старших класах за умови створення в початковій школі відповідного середовища.
У другому розділі – “Обґрунтування та впровадження моделі професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи” – визначено структуру готовності майбутніх учителів до формування дослідженої якості в учнів початкової школи; здійснено моделювання процесу професійної підготовки до формування толерантності учнів початкової школи; з’ясовано педагогічні умови, що забезпечують діяльність у визначеному напрямі.
Обґрунтовано орієнтовну структуру готовності майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи як сукупність мотиваційно-ціннісного (визначає мотиваційні чинники професійно-педагогічної діяльності загалом та формування в учнів толерантності зокрема), когнітивного (забезпечує збагачення комплексу необхідних професійних знань), процесуального (відображає рівень сформованості відповідних умінь і навичок), оцінно-рефлексивного (забезпечує рефлексивні процеси щодо рівня сформованості толерантності як вчителя, так і вихованців) компонентів. Визначена структура обумовлює зміст критеріїв, показників та рівнів готовності, які покладені в основу експериментальної частини роботи.
На основі проведеного дослідження структури готовності майбутніх учителів початкових класів до формування толерантності учнів визначено критерії оцінки рівня її сформованості: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний. Відповідно обґрунтовано три рівні готовності (високий, середній, низький).
Доведено, що ефективність професійної підготовки студентів до формування толерантності учнів початкових класів забезпечується шляхом реалізації сукупності педагогічних умов, які передбачають: урахування індивідуального рівня толерантності майбутніх учителів як основи професійної діяльності; наповнення змісту навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі матеріалами з розвитку толерантності та її складових; упровадження ідей педагогіки толерантності.
Визначені педагогічні умови покладено в основу проектування моделі професійної підготовки майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкових класів, яка є відображенням навчально-виховного процесу вищого педагогічного навчального закладу, спрямованого на розкриття взаємозв’язку між завданнями, умовами, формами і методами досліджуваного процесу. Структура моделі представлена через взаємодію чотирьох компонентів (цільового, організаційного, змістово-процесуально та результативного), які забезпечують досягнення мети й очікуваного результату дослідження – високого рівня готовності майбутніх учителів до формування толерантності учнів початкової школи (рис.1). Провідну роль реалізації змістово-процесуального компонента моделі відведено розробці й апробації спецкурсу “Основи педагогіки толерантності”, теоретичним підґрунтям якого є концептуальні засади ненасильницької взаємодії суб’єктів освітнього процесу, створення умов для розвитку толерантності учнів початкової школи в соціумі. До основних завдань спецкурсу віднесено: створення умов для збагачення знань щодо педагогіки толерантності, оволодіння студентами вмінь толерантної комунікації з усіма суб’єктами освітньо-виховного процесу; формування в майбутніх учителів здатності до толерантної взаємодії з учнями початкової школи, а також до науково-дослідницької діяльності з питань педагогіки толерантності.