КОНСТИТУЦІЙНІ ОСОБИСТІ ПРАВА ТА СВОБОДИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА ТА ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі побудови правової держави в Україні важливого наукового та практичного значення набувають питання, що стосуються прав і свобод людини та громадянина, їх законодавчого закріплення, охорони та ефективної реалізації. Задля людини, забезпечення її життя, здоров’я, інших прав і свобод існує Українська держава. Вона відповідає перед людиною за свою діяльність, а головним її обов'язком є постійне утвердження та забезпечення її прав і свобод, включаючи й конституційні особисті можливості.

У системі прав людини та громадянина особливе місце посідають конституційні особисті права та свободи. З прийняттям Конституції України в 1996 році цей вид прав людини здобув нове закріплення, що виявляється в розширенні їх кількості та юридичного змісту. Проте, до останнього часу в науці конституційного права залишаються невизначеними теоретичні засади забезпечення конституційних особистих прав і свобод людини та громадянина, майже немає наукових досліджень цієї проблеми, різними науковцями неоднозначно (переважно суперечливо) розглядаються їх поняття та зміст, а також місце аналізованих прав і свобод у Конституції України, що вимагає узагальнення цих позицій і глибшого дослідження даного виду конституційних можливостей людини і громадянина.

Усе вищезазначене викликало необхідність наукового дослідження питань природи, поняття, змісту та системи конституційних особистих прав і свобод людини та громадянина, їх місця і ролі в системі основних прав людини і громадянина. Реальне існування та втілення людиною конституційних особистих прав і свобод залежить від різних факторів: а) їх нормативного закріплення; б) правової свідомості громадян; в) реальної допомоги держави у здійсненні людиною своїх прав і свобод.

Реалізація конституційних особистих прав і свобод людини та громадянина характеризується втіленням громадянином у життя певних можливостей для задоволення особистих потреб та забезпечення цих можливостей державними органами. Процес забезпечення конституційних особистих прав людини та громадянина здійснюють ограни держави, в тім числі і органи внутрішніх справ. Серед названих органів саме органи міліції та досудового слідства відіграють значну роль у даному процесі.

Місце і роль органів внутрішніх справ у сфері забезпечення прав людини стосовно громадянських, політичних, екологічних та деяких інших видів конституційних прав і свобод розглядалися в юридичній науці. Проте залишаються, на наш погляд, ще не достатньо дослідженими проблеми забезпечення органами внутрішніх справ конституційних особистих прав і свобод людини та громадянина. Не в повному обсязі також досліджувалися повноваження, форми та методи діяльності названих органів у цьому напрямку. Проблеми, пов'язані з діяльністю органів внутрішніх справ саме в цій сфері, потребують системного аналізу, формулювання теоретичних та практичних висновків і рекомендацій та шляхів удосконалення діяльності названих органів, що зумовлено постійними змінами у суспільно-політичному житті України. Недосконалість діяльності органів внутрішніх справ, які зобов’язані забезпечувати конституційні особисті права і свободи людини та громадянина, виступає фактором, що знижує ефективність втілення в життя аналізованих можливостей. Необхідно зважати на те, що ця недосконалість виявляється в бездіяльності органів внутрішніх справ. Саме це несе підвищену соціальну небезпеку, оскільки не вживаються необхідні заходи щодо припинення правопорушень у зазначеній галузі. Адже загальновідомо, що безсилля влади, її бездіяльність тільки розбещує, провокує ескалацію злочинності та порушення належних людині прав і свобод. Отже, закріплення за органами внутрішніх справ повноважень у сфері охорони та захисту конституційних особистих прав і свобод людини та громадянина зобов’язує кожного працівника названих органів забезпечувати їх у повному обсязі та на належному якісному рівні.

Враховуючи вищенаведене, вважаємо необхідність дослідження конституційних особистих прав і свобод людини та громадянина і їх забезпечення органами внутрішніх справ актуальною науковою проблемою. Вирішення відповідних теоретичних питань об’єктивно сприятиме розвитку системи основних прав людини загалом, конституційних особистих прав людини і громадянина зокрема, практичному вдосконаленню діяльності органів внутрішніх справ в реалізації їх головного обов’язку щодо забезпечення групи прав, що аналізується.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обговорена і схвалена на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (протокол №10 від 29 грудня 1998 року) і включена до науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України. Дисертаційне дослідження підготовлене згідно з державними планами та програмами  Верховної Ради України (Державно-правова реформа в Україні), у відповідності з планом наукових досліджень “Пріоритетні напрямки фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. ” згідно з п.п. 1.2.2. “Актуальні проблеми розвитку української держави і права” (Рішення Колегії МВС України від 28 лютого 1995 року № 4 КМ/2).