СІРЕНКО ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ФІЗИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ ФУТБОЛІСТІВ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, окреслено особистий внесок автора, подано дані щодо апробації роботи та впровадження отриманих результатів у практику, зазначено кількість публікацій автора за темою дисертаційної роботи.
У першому розділі «Сучасні тенденції тренувального процесу кваліфікованих футболістів» охарактеризовано основні засоби підготовки в сучасному футболі, визначено взаємозв’язок компонентів змагальної діяльності з динамікою руху сегментів нижніх кінцівок під час виконання спеціальних вправ.
На основі аналізу спеціальної наукової й методичної літератури встановлено передумови застосування результатів інтерференційної електроміографії в побудові спеціальних силових вправ на підставі оптимального взаєморозташування тулуба, стегна, гомілки й стопи для прояву залученими до виконання різних вправ м’язами максимальної біоелектричної активності, а також передумови систематизації цих вправ у послідовні комплекси залежно від періодизації підготовки футболістів. Визначено структуру змагальної діяльності, критерії оцінювання техніко-тактичної підготовленості кваліфікованих футболістів та взаємозв’язок спеціальної фізичної і техніко-тактичної підготовленості як основних складових спортивних досягнень.
Установлено, що оптимізація змагальної діяльності та підвищення рівня техніко-тактичної майстерності кваліфікованих футболістів може здійснюватися на підставі результатів ґрунтовного електроміографічного дослідження розподілу зовнішніх навантажень на залучені до роботи м’язи та на основі визначення оптимальних для прояву їх контрактильних властивостей взаєморозташувань рухомих сегментів кінцівок. Це дасть змогу добирати, відповідно регламентувати й системно об’єднувати в комплекси спеціальні вправи для їх застосування на різних етапах підготовки.
У другому розділі «Методи та організація дослідження» подано опис основних методів і засобів реалізації програми досліджень, описано організацію дослідження та контингент випробуваних.
У роботі застосовано такі методи дослідження: аналіз літературних джерел; медико-біологічні методи (інтерференційна електроміографія); педагогічні методи (педагогічне спостереження, педагогічний експеримент); методи математичної статистики.
Медико-біологічні дослідження здійснено для визначення експериментальним шляхом оптимального взаємного розташування сегментів нижніх кінцівок для прояву максимальної біоелектричної активності м’язів, залучених до виконання спеціальних вправ.
Проведено низку педагогічних спостережень змагальної діяльності гравців основного складу ФК «Металіст» та команд-суперниць під час ігор чемпіонату України серед команд Прем’єр-ліги з метою перевірки ефективності запропонованих змін у чинних програмах підготовки кваліфікованих футболістів на підставі систематизації динаміки показників ТТД.
Статистичну обробку результатів спостережень проведено за відомими статистичними методами відповідно до ДСТУ ГОСТ 8.207:2008 «Державна система забезпечення єдності вимірів. Прямі вимірювання з багаторазовими спостереженнями. Методи обробки результатів спостережень». Були використані розроблені авторські комп'ютерні програми й відомі Microsoft Office Excel і OriginPro.
Опрацювання результатів електроміографічних спостережень містило описову статистику, перевірку гіпотези про вид розподілу, двофакторний дисперсійний аналіз і регресійний аналіз з метою визначення оптимального взаємного розташування сегментів нижніх кінцівок для максимального прояву сили тяги залучених до роботи м’язів.
Перевірка належності розподілу до нормального проводилася за W-критерієм Шапіро – Уілка. Оскільки досліджували залежність біоелектричної активності м’язів при різних суглобових кутах групи спортсменів, прийнято до уваги два фактори – зміну кута  і варіацію між учасниками експерименту g. Для цього застосовано двофакторний дисперсійний аналіз. Якщо гіпотеза про значущість впливу кута на показники роботи м’яза за даними електроміографії підтверджувалася, то за експериментальними точками будували поліноміальну регресійну залежність. Адекватність регресійної моделі контролювали коефіцієнтом детермінації R2 (чим ближчий коефіцієнт детермінації до одиниці, тим точнішою дібрана регресійна модель). Значення R2>0,9 є достатнім рівнем узгодженості теоретичних і експериментальних даних. Якщо R2<0,9, порядок поліноміальної регресії збільшували або відмовлялися від залежності параметра від кута.
За розрахованими регресійними залежностями провели пошук оптимальних кутів у суглобах кінцівок, які відповідають максимальній (мінімальній) біоелектричній активісті м’язів під час виконання певної вправи.
Опрацювання результатів спостережень за ТТД містило формування баз даних, обчислення «коефіцієнтів активності», знаходження їх середніх значень і довірчих інтервалів, а також перевірку статистичних гіпотез про рівність відповідних середніх показників експериментальної і контрольних груп з довірчою імовірністю 0,9. Під час структурної побудови аналітичних даних оцінювали кількість виконаних точних ТТД кожного з футболістів основного складу ФК «Металіст» та середнім показником, акумульованим серед гравців усіх команд-суперниць.
Для математичної обробки великої кількості даних ТТД розроблено алгоритм розрахунку і створено спеціальну комп'ютерну програму в коді fortran’90. За допомогою цієї програми обчислено «коефіцієнти активності» певних ТТД (їх кількості за час, який гравець провів упродовж матчу), середні значення коефіцієнтів активності, довірчі інтервали; перевірено гіпотези про рівність середніх показників експериментальної і контрольних груп.
У блоці з восьми медико-біологічних досліджень брали участь від 10 до 20 гравців основного складу ФК «Металіст» віком від 18 до 35 років.
У педагогічних дослідженнях брали участь польові гравці команд суперників у середньому 14 осіб від кожної команди та 15 гравців основного складу ФК «Металіст» віком 18–35 років.
До та після експерименту ми дослідили змагальну діяльність 38 футболістів ФК «Металіст», проте у зв’язку з ротацією складу систематизували показники лише 15 польових гравців. Проаналізували 42 ТТД футболістів.
До проведення експерименту за показниками техніко-тактичної підготовленості групи достовірно не відрізнялися між собою. Під час проведення експериментального тренування було повторно досліджено показники ТТД, проаналізовано отримані дані, сформульовано висновки й розроблено практичні рекомендації.
Вихідні показники ТТД футболістів основного складу ФК «Металіст» та футболістів команд – суперників були визначені в першому колі сезону 2012–2013 рр. з 14.07 до 01.12.2012 р. Педагогічний експеримент проводився в другому колі сезону 2012–2013 рр. з 02.03 до 26.05.2012 р.; у першому колі сезону 2013–2014 рр. з 15.07 до 04.12.2013 р. чемпіонату України серед команд Прем’єр-ліги.
Під час експерименту контрольна група (гравці усіх команд-суперниць) готувалася за власними програмами, а в підготовці експериментальної групи застосовували інноваційні технології фізичної підготовки на основі запропонованої авторської програми.
Комплекси запропонованих спеціальних вправ переважно виконували під час дворазових тренувань на день. Упродовж першого тренувального заняття була реалізована одна із запропонованих модельних програм фізичної підготовки кваліфікованих футболістів. Протягом другого на основі вправ специфічної спрямованості удосконалено координаційні здібності, сформовано технічну й тактичну підготовленість.
У футболістів контрольної та експериментальної груп більшість ігор відбувалися один раз на тиждень, крім кубкових зустрічей та міжнародних матчів.
Дослідження проводилося в період від 2012 р. до 2013 р. чотирма етапами.
Перший етап (травень 2011р. – квітень 2012р.) – проаналізовано спеціальну наукову й методичну літературу. Проведено комплекс електроміографічних досліджень. Сформульовано висновки проведеної ІЕМГ, за отриманими даними дібрано спеціальні вправи, які систематизовано в комплекси залежно від періодизації підготовки. Підготовлено документи, необхідні для проведення констатувального педагогічного експерименту.
Другий етап (травень 2012р. – лютий 2012р.) – проведено констатувальний педагогічний експеримент. Досліджено показники ТТД футболістів основного складу ФК «Металіст». Проаналізовано дані констатувального педагогічного експерименту.
Третій етап (березень 2013р. – грудень 2013р.) – проведено основний педагогічний експеримент, в ході якого визначено ефективність розробленої програми комплексів спеціальних вправ; проаналізовано показники техніко-тактичної підготовленості під час та після педагогічного експерименту; опрацьовано одержані дані за допомогою методів математичної статистики.
Четвертий етап (січень 2014р. – травень 2014р.) – узагальнено експериментальні дані, сформулювано висновки, оформлено й відредаговано текст дисертаційної роботи, пройдено апробацію.
У третьому розділі «Дослідження біоелектричної активності м’язів нижніх кінцівок кваліфікованих футболістів при виконанні різних вправ» описано та проаналізовано результати загального блоку медико-біологічних досліджень. Експериментальним шляхом на механічних тренажерах у вправах «Розгинання гомілки сидячи», «Згинання стегна стоячи», «Приведення ноги стоячи», «Відведення ноги стоячи», «Згинання гомілки лежачи», «Розгинання стегна стоячи» визначено оптимальні взаємні розташування сегментів нижніх кінцівок для прояву максимальної біоелектричної активності окремих контрактильних ланок залучених до роботи м’язів. Дослідження передбачало застосування максимального зусилля на нерухомий важіль тренажера впродовж п’яти секунд, кути в суглобах нижніх кінцівок регламентовано його конструктивними особливостями. Проведено блок восьми електроміографічних досліджень основних м’язів, що забезпечували виконання зазначених вправ. Визначено кути в різних суглобах нижніх кінцівок, при яких спостерігалася максимальна біоелектрична активність залучених до роботи м’язів (рис.1).