Леоненко Олександр Миколайович. Вдосконалення технології ремонту автомобільних двигунів підвищенням якості гільз циліндрів

Короткий зміст

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, сформульовані мета і задачі роботи, визначені об’єкт і предмет дослідження, приведені дані про наукову новизну виконаних досліджень, їхнє практичне значення і впровадження результатів дисертаційної роботи.
Перший розділ присвячений огляду науково-технічної інформації. Проведений аналіз умов роботи деталей циліндропоршньової групи, вплив на їхній ресурс, і зносостійкість гільз циліндрів зокрема, режимів роботи та теплового стану двигуна й дорожніх умов роботи автомобіля.
В дійсний час найбільше поширення отримали гільзи циліндрів, що виготовляються із сірого чавуну і чавунів на його основі. Варіювання змістом основних і легуючих елементів у хімічному складі дозволяє деякою мірою додавати матеріалу гільз необхідні властивості.
Крім того, для підвищення ресурсу і при відновленні працездатності застосовуються методи зміцнення і ремонту робочої поверхні гільз циліндрів, які дають можливість додатково придавати їй властивості, що знижують інтенсивність зношування, і, тим самим, сприяють збільшенню терміну служби деталі. Але, незважаючи на значну кількість цих способів і їхню ефективність, у рядовій експлуатації норми наробітку до відправлення двигунів у капітальний ремонт, і зокрема дизельних двигунів, не відповідають вимогам діючого ГОСТ-23465-79, причому довговічність і ремонтопри-датність гільз циліндрів грають в цьому не останню роль.
Виходячи з того, що закономірності зміцнення сталевих і чавунних деталей у загальному родинні один одному, передбачається, що для чавунних гільз циліндрів можливо практично здійснити термомеханічне зміцнення при гартівних температурах в інтервалі 800 – 950 ºC підбором невеликих ступенів деформації, використавши відповідні зміцнюючі технології для обробки сталей, що широко використовуються в машинобудівній промисловості, і наявні одиничні посилання по зміцненню чавунів.