Свірко Світлана Володимирівна БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ УКРАЇНИ: МЕТОДОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання і об’єкти дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів дослідження.
У розділі 1 «Історія розвитку бухгалтерського обліку в бюджетних установах України» на основі системної характеристики та аналізу історії розвитку бухгалтерського обліку бюджетних установ від стародавніх часів до сьогодення розроблено та науково обґрунтовано періодизацію розвитку бухгалтерського обліку в бюджетних установах України, виокремлено сталі фактори впливу на формування вітчизняної системи бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
Первинне узагальнення історичного досвіду розвитку бухгалтерського обліку в бюджетних установах України за допомогою інструментів періодизації дозволило виокремити низку критеріїв та класифікаційних ознак періодизації (табл.1). У дисертації доведено, що найвагомішими серед них є вплив становлення функціонального апарату держави на формування бухгалтерського обліку в бюджетних установах, відношення до системи державного, а пізніше бюджетного обліку в країні та рівень уніфікації методології облікового процесу.
Доведено, що початком формування вітчизняної системи державного обліку в цілому та обліку суб’єктів господарювання, які фінансово забезпечувалися з боку держави, є період виникнення на території в межах державного кордону теперішньої України перших державних утворень – країн Причорномор’я, які в своїй обліковій практиці наслідували давньогрецьку облікову школу. Підкорення цих територій у І ст. до Різдва Христового Римською імперією призвело до коригування методології даної облікової системи в бік посилення її регламентації.
У роботі обґрунтовано положення про те, що перший значний поштовх у розвитку складових державного обліку пов’язаний із двома подіями – політичною та релігійно-культурною, а саме: утворення першої української держави – Київської Русі та послідуюче прийняття Київською Руссю у Х ст. Християнства. Ця подія сприяла розповсюдженню на території Русі не тільки розвинутої облікової практики Візантії, яка перейняла надбання рахункових шкіл єгиптян, еллінів, латинян, персів та інших, а й зумовила розвиток соціальних функцій держави і започаткувала процес формування установ освітнього та культурного характеру – прототипу теперішньої розгалуженої мережі установ бюджетного сектору України.
На основі вивчення та аналізу відомих літературних джерел з історії України, її економіки та бухгалтерського обліку у дисертації доведено, що подальший розвиток бухгалтерського обліку державних установ відбувається досить повільно під послідовним у часі, а інколи й одночасним впливом пасивної дії або активного втручання польської, німецької, австрійської та російської облікової теорії і практики. Хоча і відбулося збагачення методологічних облікових основ, але цей вплив став на заваді поширенню української облікової думки.