Зеленяк Олег Петрович. Реалізація міжпредметних зв\'язків інформатики та математики в процесі навчання інформатики в школi

Короткий зміст

У вступі сформульовано проблему дослідження, визначено його мету й завдання, обгрунтовано актуальність теми. Розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, сформульовано основні положення, які виносяться на захист. Наведено відомості про вірогідність і апробацію отриманих у ході дослідження результатів та їх впровадження в педагогічну практику.
У першому розділі “Дидактичні основи міжпредметних зв’язків у предметному навчанні” обгрунтовано актуальність і соціальну обумовленість МЗ у процесі навчання в сучасному інформаційному суспільстві, проаналізовано тенденції змін у базових компонентах освіти та їх основні чинники, виявлено комплексний характер і нові аспекти в проблемі реалізації зв’язків.
У результаті аналізу численних наукових, науково-методичних та психолого-педагогічних джерел і прогнозованих тенденцій виявлено глобальні чинники, що обумовлюють МЗ у процесі навчання: забезпечення сприйняття сучасної наукової картини світу, поєднання науки й виробництва, зростання ролі математики в дослідженнях, фундаменталізація знань, розвиток академічної мобільності та адаптованості випускників на ринку праці, соціальні аспекти.
Математична теорія, застосована до явищ природи, що раніше не вивчались кількісними методами, одержує імпульси для подальшого свого розвитку. Роль математики в МЗ особлива й істотно відрізняється від ролі інших дисциплін. Це пояснюється тим, що той самий клас математичних структур може служити базою для побудови математичних моделей фізичних, хімічних або біологічних об'єктів. Отже, сутністю математизації природничих і гуманітарних наук є, безумовно, математичне моделювання.
Взаємний вплив інформатики та математики поширюється і на процес навчання. З усіх шкільних предметів інформатика найбільше пов'язана з математикою. З урахуван-ням завдань дослідження ми визначили: які з апробованих в математиці методів і прийомів навчання доцільно застосувати в процесі навчання інформатики, в якій мірі може бути застосований метод навчання на задачах, що спільного у процесах розв'язування математичної задачі та розробки алгоритму розв'язування задачі за допомогою ЕОМ, як актуалізація математичних методів і знань сприяє процесу навчання інформатики, які самостійні цілі алгоритмізації, що досягаються саме у процесі навчання інформатики.
У результаті дослідження з’ясовано, що двосторонній характер МЗ необхідно вивчати, звертаючись і до змісту, і до методів навчання. При цьому найважливіше розглядати методи вивчення головних і стаціонарних розділів програми з інформатики, спираючись на базисні поняття з різних предметів, через які формуються теорії, наукові факти, встановлюються зв'язки між ними. Тенденція інтеграції має проникати не тільки в структуру предметних знань і побудову програм, а й охоплювати різноманітні методи, форми організації навчальної роботи.
Реалізація МЗ вимагала конкретизації у процесі дослідження самого поняття “міжпредметні зв’язки”. МЗ – це зв’язки між структурними елементами змісту навчальних предметів, вираженими у поняттях, законах, теоріях, наукових фактах. Враховуючи, що закони і теорії формуються через поняття або виражають зв’язок між ними, можна вважати, що МЗ – це зв’язки між поняттями в різних предметах. У розвитку ідеї МЗ як сформованого самостійного дидактичного принципу, виділено дві взаємозалежні головні тенденції – інтеграція та координація предметних знань.