СКОРОХОД АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ДОБРОВІЛЬНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В СИСТЕМІ БЮДЖЕТНО-СТРАХОВОЇ МЕДИЦИНИ (НА ПРИКЛАДІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Короткий зміст

В першому розділі «Страхова медицина у фінансовому забезпеченні національних служб охорони здоров’я» представлено огляд наукової літератури з досліджуваної проблеми, результати якого дозволили виявити сучасні погляди на надання медичної допомоги в аспекті фінансування охорони здоров’я на засадах ДМС в країнах світу та в Україні.
Розділ другий «Програма, матеріали, обсяги та методичний апарат дослідження» представлено спеціальною програмою (рис. 1), розробленою з використанням системного підходу. Дослідження складалося із п’яти основних етапів, кожен із яких включав конкретні задачі з їх переходом до наступного і вміщував об’єкти вивчення, одиниці спостереження, обсяги і методи.
На першому етапі, за результатами дослідження наукового інформаційного простору увага була зосереджена на виборі напряму дослідження, визначенні його мети, завдань, об’єкта, предмета, наукової гіпотези, концептуальної основи та комплексу методів дослідження. Вирішення завдань цього етапу сприяло розробці методичних положень дослідження щодо удосконалення організаційних засад запровадження ДМС в умовах Сумської області. Вибір Сумської області в якості наукової бази обумовлений тим, що вона є типовою сільськогосподарською областю України, має типову мережу закладів охорони здоров᾽я та ресурси, результати діяльності якої відповідають середньодержавним, а функціонування здійснюється за єдиною нормативно-правовою базою, що регулює діяльність системи охорони здоров’я населення України.
В ході другого етапу дослідження шляхом групування, статистичної обробки та аналізу даних Сумської обласної державної адміністрації, закладів охорони здоров’я області за п’ятирічний період, зокрема, Ф-12, Ф-20 (n=456) представлено динаміку соціально-економічної та медико-демографічної ситуації Сумської області в розрізі її адміністративних територій.
Досліджено причинно-наслідкові зв’язки між станом здоров’я населення та провідними ризиками, що на нього впливають. Вхідними параметрами аналізу визначені: соціально-економічні індикатори розвитку економіки; стан екології; рівень розвитку охорони здоров’я та ризики, пов’язані з розповсюдженістю окремих захворювань і смертністю від них. Результативним фактором була визначена оцінка сумарного впливу досліджуваних чинників на стан здоров’я населення. Адекватність даного аналізу обґрунтовується тривалістю спостереження та стандартизацією методики дослідження. Враховуючи багатоплановість комплексу факторів, що визначають результати проведеного дослідження, здійснено багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз з метою виділення найбільш пріоритетних чинників, що мають вплив на стан здоров’я населення. У зв’язку із наявністю значного числа досліджуваних факторів, спочатку розраховувався коефіцієнт парної кореляції (r) для обчислення множинного (R) і парціального коефіцієнтів кореляції (Rпкк), за якими визначалась значимість кожного з них.