Доліновський Юрій Степанович Особливості виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації; визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; вказано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію та публікації результатів дослідження.
Розділ 1 «Теоретико-правова характеристика публічних закупівель та злочинів у сфері охорони здоров’я» складається із трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробленості проблеми виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров 'я» проаналізовано теоретичні та правові основи розвитку теорії виявлення та розслідування злочинів під час здійснення публічних закупівель.
Основу дослідження поняття і змісту виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються під час публічних закупівель у сфері охорони здоров’я, становить матеріал, напрацьований ученими радянського періоду, а також сучасними вітчизняними та зарубіжними науковцями.
Огляд наукових досліджень та практичної діяльності різного історичного періоду засвідчує, що теорія виявлення та розслідування злочинів під час здійснення публічних закупівель формувалася впродовж двох етапів: перший (друга половина ХХ ст. - 1960 р.) - поява окремих поглядів на проблему; другий (період незалежності України) - сформоване наукове вчення про здійснення публічних закупівель.
До незалежності України механізм державного регулювання забезпечення населення лікарськими засобами, медичними виробами, виконання робіт і надання послуг у сфері охорони здоров’я, як і в інших державах колишнього СРСР, ґрунтувався на повній централізації системи за відсутності конкурсних торгів. Методика виявлення і розслідування злочинів у сфері охорони здоров’я розроблялася за фактами розкрадання бюджетних коштів.
Доведено, що нині науковці і практики сформували окрему теорію виявлення та розслідування злочинів (господарських, у сфері службової діяльності), що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров’я, як систему організаційно-правових і тактичних дій, яка потребує постійного удосконалення на основі сучасного реформування законодавства і правоохоронної системи та соціально-економічного розвитку суспільства.
У підрозділі 1.2 «Характеристика публічних закупівель у сфері охорони здоров ’я: правовий та економічний аналіз» розглянуто наукові, правові й економічні напрацювання щодо основ публічних закупівель у сфері охорони здоров’я.
Підтверджено, що для ефективної діяльності з виявлення та розслідування зазначених злочинів співробітникам належить досконало знати нормативно- правові акти; організаційну структуру установ та лікувальних закладів МОЗ; підстави для використання державних коштів на публічні закупівлі; порядок відбору формулярно-терапевтичними комісіями медичних товарів, лікарських засобів та медичного обладнання для закупівлі; процедуру організації проведення торгів тощо.
Доведено, що у разі здійснення публічних закупівель через міжнародні організації необхідно вивчити правовий статус головного розпорядника бюджетних коштів МОЗ та міжнародних постачальників щодо виконання умов договору.
У підрозділі 1.3 «Криміналістична характеристика злочинів, що вичиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров ’я» наведено відомості про стан, структуру та динаміку, спосіб підготовки, вчинення та приховування злочинів у зазначеній сфері.
Визначено й описано на якісно-кількісному рівні відомості про елементи злочинів, що вчиняються посадовими особами з боку замовників торгів (членами тендерних комітетів або повноважними особами); злочини, що вчиняються посадовими особами підприємств-постачальників (учасника торгів), із постачання лікарських засобів і виробів медичного призначення, виконання робіт і надання послуг.
Встановлено, що організаторами злочинів є службові особи сфери охорони здоров’я та підприємницьких структур (зазвичай зрілого віку, із доволі високим освітнім рівнем, професійною підготовкою та досвідом роботи в умовах функціонування публічних закупівель, впливовими службовими зв’язками). Охарактеризовано також службових осіб МОЗ і учасників процедури закупівлі за віком, освітою, посадою та іншими ознаками. Визначено, що спільниками і пособниками злочинів можуть бути матеріально-відповідальні особи, співробітники бухгалтерії, банківських установ та інші. Класифіковано основні обставини, що впливають на спосіб вчинення злочинів в окресленій сфері.
Розділ 2 «Особливості виявлення злочинів, що вчиняються під час публічних закупівель у сфері охорони здоров’я» складається із двох підрозділів.
У підрозділі 2.1 «Діяльність оперативних підрозділів та державних контролюючих органів із виявлення злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров 'я» проаналізовано теоретичні і практичні погляди щодо застосування оперативно-розшукових заходів та засобів контролюючих органів із виявлення злочинів у зазначеній сфері.
Визначено алгоритм та зміст використання оперативно-розшукових заходів та контрольно-ревізійних засобів із отримання початкової інформації щодо ознак зазначених злочинів та її процесуальної оцінки.
Доведено, що пошукова діяльність злочинів у сфері охорони здоров’я ґрунтується на знанні співробітниками правоохоронних органів специфіки діяльності медичних закладів, способів учинення і приховування економічних та службових злочинів, тактики їх виявлення.
З’ясовано, що основними джерелами інформації про злочини, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров’я, є: засоби ОРД (80%); засоби масової інформації (2%); скарги і заяви громадян (6%); повідомлення інших державних правоохоронних і контролюючих органів (12%).
Визначено й охарактеризовано заходи оперативно-розшукових підрозділів із виявлення: документів (наказів, протоколів, журналів, квитанцій тощо) про виконання договірних умов (на підставі договорів, доручень, накладних й ін.); свідків серед працівників закладів МОЗ (такими можуть бути бухгалтери, касири, матеріально-відповідальні особи та ін.), серед співробітників учасника торгів (провізори, комірники, бухгалтери, водії, експедитори та ін.).
Окреслено пошукову діяльність державних контролюючих органів та слідчих органів із виявлення ознак зазначених злочинів.
У підрозділі 2.2 «Особливості взаємодії оперативних підрозділів із органами Державної казначейської служби України та Державної аудиторської служби України у виявленні злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров'я» розглянуто основні форми взаємодії оперативних підрозділів із державними контролюючими органами з метою виявлення злочинів, що вчиняються під час публічних закупівель у зазначеній сфері.
Встановлено, що у процесі взаємодії оперативні підрозділи від органів Державної казначейської служби України отримують інформацію про рух бюджетних коштів, які виділяються МОЗ на публічні закупівлі.
Взаємодія оперативних підрозділів з органами Державної аудиторської служби України полягає в отриманні даних про результати проведених ревізій щодо виявлених розкрадань бюджетних коштів у процесі публічних закупівель та залучення їх спеціалістів для надання консультацій, а також проведення спільних контрольних заходів із виявлення зловживання бюджетними коштами службовими особами МОЗ при здійсненні публічних закупівель. Запропоновано відповідні доповнення до КПК України.
Розділ 3 «Особливості розслідування злочинів, що вчиняються під час публічних закупівель у сфері охорони здоров’я» складається з п’яти підрозділів.
У підрозділі 3.1 «Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров 'я» розглянуто види слідчих ситуацій початкового етапу розслідування таких злочинів та визначено завдання щодо їх вирішення.
Встановлено типові слідчі ситуації, за яких розпочиналося кримінальне провадження, зокрема за матеріалами: зібраними оперативними підрозділами; ревізій; одержаних під час розслідування іншого злочину. Окреслено тактичні завдання залежно від слідчої ситуації.
Наведено загальний алгоритм дій для ефективного початкового етапу розслідування зазначених злочинів та вирішення вказаних завдань, який полягає у проведенні комплексу слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій: визначення переліку необхідних слідству документів та ймовірних місць їх знаходження з метою обрання найбільш оптимальних способів їх одержання (тимчасовий доступ до документів, обшук тощо); допит підозрюваного; призначення відповідного виду експертиз та інші заходи.
У підрозділі 3.2 «Особливості планування та організації розслідування злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров'я» акцентовано на особливостях процесу планування розслідування зазначених злочинів.
Підтверджено, що планування розслідування злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров’я, ґрунтується на організації досудового розслідування, суть якого полягає у визначенні послідовності слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій залежно від слідчої ситуації, які необхідно застосовувати для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Доведено, що ефективною формою організації розслідування злочинів, що вчиняються під час публічних закупівель у сфері охорони здоров’я, є створення слідчо-оперативної групи із залученням кваліфікованих спеціалістів (економістів, фінансистів, експертів та ін.).
У підрозділі 3.3 «Тактичні особливості здійснення окремих слідчих (розшукових) дій у розслідуванні злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров'я» розкрито тактику проведення слідчих (розшукових) дій із метою ефективного розслідування зазначених злочинів.
Аргументовано, що при розслідуванні злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров’я, особливого значення у рамках тактичного забезпечення набуває психологічна перевага слідчого у здійсненні окремих слідчих (розшукових) дій (обшук, огляд документів, допит та призначення судових експертиз).
Констатовано, що невідкладною слідчою (розшуковою) дією є обшук, спрямований на виявлення і вилучення різних документів, зміст яких охоплює процедури закупівлі і прийняті рішення, а також фінансово-господарські операції при виконанні укладених договорів. Тут перевага слідчого полягає у залученні спеціалістів та інших співробітників для відшукання документів із одночасним затриманням підозрюваного.
Окреслено тактику огляду електронних та паперових документів, яка полягає в їх вивченні й дослідженні (за допомогою спеціалістів) з метою виявлення і фіксації ознак, що надають документам значення речових доказів, установленні засвідчення викладених у них обставин і фактів, що мають значення для справи.
Виокремлено основні тактичні прийоми, спрямовані на викриття неправди у показаннях підозрюваного (обвинуваченого). Визначено тактику допиту підозрюваних і свідків за присутності захисника.
У підрозділі 3.4 «Тактичні особливості здійснення окремих негласних слідчих (розшукових) дій у розслідуванні злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров 'я» розкрито тактику проведення негласних слідчих (розшукових) дій для забезпечення розслідування зазначених злочинів.
Наведено основні види негласних слідчих (розшукових) дій та тактику їх проведення. Підтверджено, що такі дії проводять оперативні підрозділи за дорученням слідчого, з метою встановлення всіх учасників злочинів, відшукання документів, які підтверджують злочинну діяльність та отримання неправомірної вигоди.
Констатовано, що діяльність оперативних підрозділів спрямована на створення відповідних умов розслідування злочинів і подолання протидії розслідуванню з боку фігурантів.
У підрозділі 3.5 «Тактичні особливості використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров'я» здійснено аналіз видів судових експертиз у розслідуванні зазначених злочинів.
Доведено, що з метою ефективного розслідування злочинів, що вчиняються під час здійснення публічних закупівель у сфері охорони здоров’я, призначаються: криміналістична експертиза документів; судово-бухгалтерська експертиза документів; судова фінансово-економічна експертиза фінансових операцій; будівельно-технічна експертиза будівельно-ремонтних робіт; фармацевтична та фармакологічна експертиза лікарських засобів; комп’ютерно-технічна експертиза технічних засобів та ін. Окреслено тактичні особливості проведення вказаних експертиз.
Обґрунтовано доцільність залучення спеціалістів до огляду документів, проведення ревізій та застосування спеціальних засобів під час проведення слідчих (розшукових) дій.