НЕЧЕПУРЕНКО ДАР’Я СЕРГІЇВНА ФОРМУВАННЯ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ КОМПЛЕКСНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, зазначено особистий внесок здобувача в наукові праці, опубліковані у співавторстві, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації.
В першому розділі виконано аналіз сучасного стану, проблем і перспектив формування енергозбереження на визначальних етапах життєвого циклу житлового фонду України, а також сучасних підходів до технології та організації робіт із підвищення енергоефективності об’єктів при комплексній реконструкції житлової забудови.
Згідно з результатами аналізу енергоємності валового внутрішнього продукту, структури енергоспоживання в Україні, на сьогодні на житловий сектор припадає майже третина всіх енергетичних витрат держави. Це значною мірою обумовлено не лише недостатнім обсягом фінансування робіт із капітального ремонту та реконструкції житлових будівель і об’єктів інженерної інфраструктури, спрямованих на усунення їх суттєвого фізичного зносу, підвищення рівня комфорту в приміщеннях та покращення функціонування систем життєзабезпечення, але й недостатнім рівнем впровадження новітніх технологій, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в умовах заданих обмежень.
Підвищення енергоефективності житлового фонду можливе як при створенні нових будівель, так і при реконструкції існуючого житлового фонду.
Протягом останніх років відбулось зниження темпів будівництва житла в Україні. У 2008 р. обсяг зведеного житла склав 1% від загального житлового фонду (10,496 млн. м2), у 2009 р. – 0,61% (6,4 млн. м2), у 2010 р. – 0,88% (9,339 млн. м2), у 2011 р. – 0,87% (9,41 млн. м2), у 2012 р. – 0,98% (10,75 млн. м2). Відповідно до динаміки створення житлового фонду, основні резерви енергозбереження знаходяться не в новому будівництві, а в енергоефективній комплексній реконструкції існуючого житлового фонду.
Проблемі оцінки технічного стану застарілого житлового фонду, забезпечення надійності та безпечної його експлуатації присвячено наукові праці В.І. Большакова, Б.С. Дамаскіна, А.Д. Єсипенко, Є.П. Матвєєва, М.В. Савицького, І.А. Соколова, П.Є. Уварова та інших провідних учених і спеціалістів.
Пошуку раціональних ресурсозберігаючих організаційно-технологічних рішень відновлення об’єктів цивільного, промислового і транспортного призначення на окремих етапах їх життєвого циклу присвячено роботи А.І. Білоконя, Д.Ф. Гончаренка, О.А. Гусакова, В.М. Кірноса, О.І. Менейлюка, В.Р. Млодецького, П.П. Олійника, І.Д. Павлова, Р.Б. Папірника, В.М. Пилипенка, В.О. Поколенка, О.М. Пшінька, А.В. Радкевича, В.В. Савйовського, О.А. Тугая, Р.Б. Тяна, С.А. Ушацького, В.Т. Шаленного, К.А. Шрейбера, Л.М. Шутенка та інших.
Завданню формування енергозбереження на визначальних етапах життєвого циклу цивільних будівель присвячені дослідження С.М. Булгакова, М.Н. Джалалова, В.Т. Меркушова, М.В. Савицького, О.А. Скокової, Ю.А. Табунщикова, Г.Г. Фаренюка, В.Т. Шаленного, Є.Л. Юрченка та інших дослідників.
Результати виконаного аналізу наукових праць провідних учених і спеціалістів в галузі експлуатації та відновлення ресурсу житлового фонду дозволили зробити висновок про відсутність на сьогодні вичерпного наукового обґрунтування прогнозованих техніко-економічних показників проектів енергоефективної комплексної реконструкції житлової забудови, яке б враховувало вплив множини організаційно-технологічних та інших факторів.
Згідно з проведеним аналізом висунуто наукову гіпотезу, яка базується на припущенні, що підвищення ефективності організації та управління процесом енергоефективної комплексної реконструкції житлової забудови може бути досягнуто шляхом удосконалення методу формування, оцінки, обґрунтування та вибору організаційно-технологічних рішень, спрямованих на формування енергозбереження при скороченні тривалості виробництва робіт та зниженні їх вартості з урахуванням впливу сукупності технологічних, технічних, організаційних, часових і вартісних факторів, що супроводжують всі етапи життєвого циклу застарілого житлового фонду.
На основі висунутої наукової гіпотези, яка узгоджується з запропонованими раніше в працях українських та зарубіжних дослідників теоретичними положеннями щодо обґрунтування показників ефективності організаційно-технологічних рішень інвестиційно-будівельних проектів, сформульовано мету та визначено конкретні задачі, які склали основний зміст подальшого дослідження.
В другому розділі систематизовано організаційно-технологічні фактори, які відображають специфічні особливості енергоефективної комплексної реконструкції житлової забудови, що впливають на тривалість виробництва робіт і вартість будівельної продукції та повинні враховуватись при розробці і обґрунтуванні організаційно-технологічних рішень.
До основних факторів, що впливають на тривалість та вартість реконструкції житлового фонду, можна віднести наступні: фактор компактності будинку, фактор зміни форми будівлі, фактор ремонтопридатності, фактор поверховості, фактор поліпшення теплоізоляції будівлі, фактор використання відновлюваних джерел енергії, фактор протяжності теплових мереж, фактор стисненості, фактор поліпшення теплового балансу мікрорайону (кварталу), фактор комплексної технологічності.
Для подальшого дослідження виокремлено фактори, які характеризують саме комплексну реконструкцію житлової забудови, а не локальну реконструкцію окремих об’єктів, та відображають вимоги підвищення їх енергоефективності, а саме: фактор стисненості, фактор поліпшення теплового балансу мікрорайону та фактор комплексної технологічності.