НОСОВА НАТАЛІЯ ЛЕОНІДІВНА ПРЕВЕНТИВНА ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

Короткий зміст

Дисертаційна робота складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел й додатків, що відповідає традиційному оформленню подібних наукових праць.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, вказано на зв’язок роботи з науковими планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, основні методологічні засади дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, відзначено особистий внесок здобувача у спільних публікаціях; описано сферу апробації результатів дослідження та зазначено кількість публікацій за темою дисертаційної роботи.
У першому розділі «Теоретичні передумови використання превентивної фізичної реабілітації у дітей дошкільного віку з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату» проведено теоретичний аналіз доступної вітчизняної та зарубіжної науково-методичної літератури, що була використана в дисертаційній роботі.
У XXI столітті здоров’я нації розглядається не тільки як умова розвитку суспільства, а й як основа його збереження та існування (О. Бар-Ор, Т. Роуланд, 2009; І. В. Палаткін, 2014; Y. V. Imas, M. V. Dutchak, O. V. Andrieieva, V. O. Kashuba, I. L. Kensytska, O. O. Sadovskyi, 2018 та ін.). Дослідженню феномену здоров’я присвячена значна кількість наукових праць, де визначені такі його види, як фізичне, соматичне, психічне, інтелектуальне, емоційне, духовне, моральне та соціальне (Е. Г. Буліч, І. В. Муравов, 2002; Н. Є. Пангелова, 2014; V. Kashuba, O. Andrieieva, N. Goncharova, V. Kyrychenko, I. Karp, S. Lopatskyi, M. Kolos, 2019 та ін.). Загальновідомо вирішальне значення дошкільного періоду онтогенезу людини для становлення особистості дитини, створення передумов для її гармонійного розвитку (Е. С. Вільчковський, 2004; О. М. Бондар, 2009; О. Л. Богініч, 2012; Н. Є. Пангелова, 2014-2018 та ін.). Разом з тим аналіз стану здоров’я дітей у ЗДО за останні 10 років не дає підстав для оптимізму (Н. Є. Пангелова, 2015-2018). Погіршення екологічних умов, зниження рівня життя, соціальні потрясіння, що відмічаються останнім часом, не сприяють позитивним змінам у формуванні здоров’я дітей. Одна з причин відхилень у стані здоров’я, зниження темпів фізичного розвитку, виникнення патології ОРА - функціональні порушення ОРА тіла людини (А. І. Альошина, 2016; І. Випасняк, О. Самойлюк, 2019; І. Миронюк, О. Гузак, 2019; V. Kashuba, M. Kolos, O. Rudnytskyi, V. Yaremenko, V. Shandrygos, M. Dudko, O. Andrieieva, 2017 та ін.). Нині спостерігається тенденція збільшення кількості дітей із різними функціональними порушеннями ОРА (В. О. Кашуба, О. М. Бондарь, 2014; Т. В. Коломієць, 2019).
Узагальнено наявні наукові дані щодо детермінант, які впливають на формування біогеометричного профілю постави та стопи людини (А. І. Альошина, 2016; В. О. Кашуба, 2003-2020; О. Б. Лазарєва, Корд Махназ, 2008). За твердженням науковців (А. І. Альошина, 2016; Ю. М. Фурман, 2012; A. Tkachova, M. Dutchak, V. Kashuba, N. Goncharova, Y. Lytvynenko, I. Vako, M. Kolos, S. Lopatskyi, 2020 та ін.), у формуванні правильного біогеометричного профілю постави головну роль відіграє не лише сила м’язів, а й узгодженість довільного та недовільного тонічних напружень різних м’язових груп.
На основі даних науково-методичної літератури та системного підходу визначено тенденції наукової думки щодо проблеми погіршення стану ОРА дітей дошкільного віку (А. І. Альошина, 2016; В. О. Кашуба, О. М. Бондар, 2010;
A. А. Потапчук, М. Д. Дідур, 2001; П. П. Чередніченко, 2018 та ін.).
На основі аналізу спеціальної науково-методичної літератури (К. М. Сергієнко, 2003; А. Н. Лапутин, В. В. Гамалий, В. А. Кашуба, К. Н. Сергиенко, 2004;
B. О. Кашуба, Ю. А. Попадюха, 2018; Т. В. Коломієць, 2019; J. H. Chang, 2010) визначено, що сьогодні застосовується широкий спектр інструментальних та аналітичних методів для контролю та оцінки стану постави та опорно-ресорних властивостей стопи людини.
Аналіз літературних джерел свідчить про накопичений масив знань щодо сучасних трендів фізичної реабілітації при функціональних порушеннях ОРА у дітей дошкільного віку (Р. А. Люльков, Ю. С. Люлькова, Ю. М. Корж, О. М. Звіряка, 2015; Г. Руденко, Ю. Лянной, О. Звіряка, Є. Василенко, 2020; П. П. Чередніченко, 2018 та ін.).
Водночас, ураховуючи, що кількість функціональних порушень ОРА серед дітей постійно зростає, актуальною є розробка концепції превентивної фізичної реабілітації дітей дошкільного віку з функціональними порушеннями ОРА в умовах ЗДО із застосуванням сучасних технологій.
У другому розділі «Методи та організація дослідження» розкрито сутність використання методів дослідження, відповідних специфіці об’єкта, предмета, мети й завдань дослідження, теоретичних, соціологічних, антропометричних, біомеханічних, педагогічних, методів кваліметрії та математичної статистики; подано загальні відомості про контингент випробуваних.
Дослідження, розгорнуте на хронологічному зрізі 2010-2020 років, охоплювало чотири етапи.
На першому етапі (жовтень 2010 р. - лютий 2012 р.) обрано наукову проблему дослідження, проаналізовано причетні до неї сучасні літературні джерела, розкрито науково-теоретичні та методичні аспекти фізичної реабілітації в ЗДО; встановлено ступінь наукової розробленості проблеми дисертації, її об’єкт і предмет, сформульовано мету та завдання, дібрано наукові методи. Також було узгоджено терміни проведення досліджень, проведено вивчення вихідних показників.
На другому етапі (березень 2012 р. - жовтень 2017 р.) організовано та проведено констатувальний і формувальний експерименти.
Під час констатувального й формувального експериментів:
• проведено контент-аналіз медичних карток дітей дошкільного року 4-6 років (n = 600);
• визначено показники фізичного розвитку, стану ОРА та координаційних здібностей дітей 5-6-ти років з функціональними порушеннями ОРА (n = 400);
• вивчено детермінанти стану біогеометричного профілю постави дітей дошкільного віку в процесі фізичної реабілітації;
• з’ясовано думку експертів (n = 8) щодо необхідності впровадження в процес фізичної реабілітації дітей дошкільного віку методів контролю стану біогеометричного профілю їхньої постави, бачення вихователів стосовно проблеми корекції порушень постави дітей у ЗДО, а також обсяг теоретичних знань батьків із питань контролю стану постави та стопи дітей дошкільного віку;
• здійснено формування та розробку основних положень концепції;
• здійснено обґрунтування технології превентивної фізичної реабілітації дітей дошкільного віку з функціональними порушеннями ОРА;
• проведено апробацію розробленої технології превентивної фізичної реабілітації дітей дошкільного віку з функціональними порушеннями ОРА в умовах спеціалізованих ЗДО ортопедичного профілю, яка є практичною реалізацією однойменної концепції. Сформовано контрольну (КГ) й основну групи (ОГ) старших дошкільників з функціональними порушеннями ОРА: до ОГ входило 38 дітей, до КГ - 35.
На третьому етапі (листопад 2017 р. - жовтень 2019 р.) здійснено математичну обробку даних і визначення ефективності впровадження корекційно - профілактичних заходів із досліджуваним контингентом. Проаналізовано, систематизовано та узагальнено результати педагогічних експериментів. Розроблено практичні рекомендації.
На четвертому етапі (листопад 2019 р. - травень 2020 р.) здійснено узагальнення та систематизацію результатів усіх етапів дослідження, обговорення отриманих результатів, формулювання висновків, структурно та стилістично оформлено текст дисертаційної роботи.
У третьому розділі «Особливості показників біогеометричного профілю постави, опорно-ресорних властивостей стопи, координаційних здібностей та якості життя у дітей дошкільного віку з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату» представлено результати констатувального експерименту.
Нами було проведено викопіювання даних медичних карток 600 дітей, з яких 200 дітей 4-х років та 400 дітей 5-6-ти років. У результаті проведеного дослідження виявлено, що 90 обстежуваних дітей 4-х років (45 %) мають нормальну поставу, 110 дітей (55 %) - порушення постави; у 40 % досліджуваних наявна вальгусна установка стоп. У дітей 5-6-ти років було виявлено наступне: тільки 35 % дітей мають нормальну поставу та у 65 % дітей виявлені різні порушення постави, у 50 % зафіксована вальгусна, а в 10 % варусна установка стоп.
Враховуючи динаміку збільшення чисельності дітей 5-6 років з порушеннями постави, а також зважаючи на збільшення статичного навантаження у зв'язку з підготовкою до школи, надалі ми зосередили свої дослідження саме на цьому контингенті.