ФІЛІМОШКІНА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В УМОВАХ ФІСКАЛЬНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.
У розділі 1 «Теоретичні засади формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади» систематизовано науковий доробок з питання сутності фінансових ресурсів місцевих органів влади, уточнено дефініції та критерії класифікації фінансових ресурсів; досліджено протиріччя між суб’єктами формування та використання фінансових ресурсів, ідентифіковано ризики фіскальної децентралізації, обґрунтовано засади їх мінімізації.
На основі дослідження сутнісних характеристик понять, що формують зміст дефініції «фінансові ресурси місцевих органів влади («ресурси» - базове поняття, «фінансові» - ознака, «місцеві органи влади» - суб’єкт) уточнено її сутність і сформульовано авторське визначення, а саме: «фінансові ресурси місцевих органів влади - це грошові кошти, що належать територіальним громадам, акумулюються місцевими органами влади у процесі розподілу та перерозподілу ВВП та мають використовуватися на виконання покладених на ці органи функцій, спрямованих на розвиток громади». Дане визначення акцентує увагу на тому, що сутнісні характеристики реалізуються не автоматично, а у процесі суб’єктивної діяльності місцевих органів влади, результатом якої може бути як розвиток, так і занепад громади.
Обґрунтовано доцільність введення нової ознаки класифікації фінансових ресурсів, а саме - результативність використання фінансових ресурсів за ступенем досягнення поставленої мети. Ця ознака є логічною, виходячи із такої сутнісної характеристики фінансових ресурсів місцевих органів влади, як цільове призначення. За даною ознакою запропоновано розділяти фінансові ресурси за результатами використання на групи в залежності від рівня досягнення поставлених цілей і завдань. Останні повинні бути виражені у кількісних показниках і обґрунтовані з точки зору ресурсного забезпечення. Такий підхід уможливить за результатами звітного періоду порівняння запланованих та фактично виконаних завдань у взаємозв’язку із використаними ресурсами.
Ідентифіковано учасників процесу формування і використання фінансових ресурсів місцевих органів влади та на основі їх характеристик обґрунтовано методичні підходи дослідження протиріч між ними й пошуку шляхів їх подолання. Доведено доцільність застосування принципу методологічного індивідуалізму та теорії груп і організацій - для з’ясування сутності протиріч, що виникають між суб’єктами формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади, теорій принципала-агента та поведінкових фінансів - для обґрунтування рекомендацій щодо їх згладжування.
Виявлено особливості прояву протиріч: 1) між територіальними громадами та органами місцевої влади у процесі формування та використання ресурсів місцевих бюджетів; 2) між органами державної та місцевої влади у процесі розподілу владних повноважень та доходів і видатків між державним та місцевими бюджетами; 3) протиріч, що виникають у процесі формування та використання фінансових ресурсів комунальних підприємств. Протиріччя кожної із зазначених груп мають однакову природу: інтерес кожного учасника процесу формування та використання фінансових ресурсів полягає у максимізації власної вигоди. У першій групі ця природа проявляється через встановлення надмірних податків, обов’язкових платежів, нераціональне використання бюджетних коштів, ухилення від сплати податків, надання неякісних суспільних благ і послуг; у другій групі - через невідповідність повноважень місцевих органів влади певних рівнів розподілу доходів між державним та місцевими бюджетами; у третій групі - через встановлення необгрунтованих тарифів за комунальні послуги, небажання та неспроможність членів громами оплачувати послуги за встановленими тарифами, надання неякісних послуг комунальними підприємствами. Наслідками прояву протиріч усіх трьох груп є збільшення фінансових ресурсів одних членів громади за рахунок інших.