ШЕБАНОВА ВІТАЛІЯ ІГОРІВНА ПСИХОЛОГІЯ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету та завдання; висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи; розкрито методи дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів; подано інформацію про структуру й обсяг дисертації.
У
* • ГТ1 • • • •
першому розділі - «Т еоретико-методологічні підходи до психологічного
аналізу харчової поведінки» - здійснено теоретичний аналіз підходів щодо
розроблення досліджуваної проблеми; уточнено зміст понять «харчова поведінка»,
«проблемна харчова поведінка», «іпохондричний дискурс», «іпохондричний
синдром»; обґрунтовано необхідність дослідження харчової поведінки як
феноменологічного явища тілесності з концептуальної позиції психології тілесності;
висвітлено клінічний дискурс патологічного модусу проблемної харчової поведінки
у спектрі «переїдання - обмеження в їжі»; розглянуто харчову поведінку як
психосоціальний феномен у дискурсі людського розвитку.
У результаті теоретичного аналізу встановлено, що харчова поведінка, як зовнішня і внутрішня активність щодо організації пошуку та прийому їжі, з моменту виникнення перших цивілізацій є не тільки засобом задоволення біологічної

10
потреби (вітальний аспект виживання), але й семіотичним психологічним посередником, що поєднує тіло (соматичне) і психіку (психічне), внутрішнє і зовнішнє в єдиний цілісний простір онтогенетичного розвитку. Психосоматичний аспект харчової поведінки є спектром можливих траєкторій розвитку континууму «норма - патологія». Виходячи з означеного, аліментарно-залежні хвороби (ожиріння, психогенне переїдання, анорексія, булімія) розглядаються як крайні варіанти патологічного модусу у спектрі «переїдання - обмеження в їжі» (Х. Брух, Є. І. Гетманчук, Н. І. Долишня, Ю. М. Дука, М. Катцман, I. Кемпбелл, Ф. Коннан, М. В. Коркіна, М. Лінна, І. Г. Малкіна-Пих, В. В. Марілов, А. М. Маслюк,
A. Раевуорі, О. О. Скугаревський, О. Є. Смашна, Я. Хаукка, О. О. Хаустова та ін.).
Про особливості регуляції ХП в контексті лінійного підходу йдеться у фізіологічних/психофізіологічних теоріях (О. Ш. Зайчик, Н. М. Зубар, О. М. Кокун, М. Ю. Макарчук, О. О. Покровський, В. І. Смоляр, Я. Татонь О. М. Уголєв, Р. Е. Френкін та ін.), концепціях психосоматичної медицини (Ф. Александер,
B. Бройтігам, Дж. Бьюдженталь, Дж. Енджел, Дж. Поллок, А. Б. Смулевич, Т. М. Френч, О. О. Хаустова, О. С. Чабан, A. Шмале та ін.), у сучасних психологічних дослідженнях різних напрямів (В. О. Ананьєв, С. Д. Максименко, Р. В. Моляко, А. Ю. Рождественський, Н. Ф. Шевченко, В. М. Шмаргун та ін.). З’ясовано, що здорова (нормальна, гармонійна, раціональна) харчова поведінка задовольняє потреби тілесності і є суттєвою умовою здорового буття-існування людини з метою підтримки оптимального рівня її функціонування й ефективного життєздійснення (О. В. Бацилєва, О. Е. Бєляєва, О. І. Богучарова, М. В. Гриньова, Л. В. Дудар, Л. М. Іваненко В. О. Конишев, М. О. Овдій, М. С. Червона та ін.).
У центрі уваги психологічних розвідок постають соціокультурні й психологічні чинники, які провокують формування апетиту та споживання їжі в умовах відсутності фізіологічного (істинного) почуття голоду. При цьому підкреслюється, що проблемна ХП, особливо у формі її клінічних варіантів, зумовлюється: прихованими мотивами (Л. М. Абсалямова, А. В. Вахмістров,
А. М. Дорожевец, О. М. Мойзріст, І. І. Парфанович, Л. Г. Пономарьова, О. І. Салміна- Хвостова та ін.); специфікою відносин з іншими, смисложиттєвими орієнтирами і символічними, екзистенціальними смислами, морально-етичними і естетичними аспектами тощо (Т. Г. Вознесенська, Є. С. Креславський, С. Д. Литвин-Кіндратюк,
І. Г. Малкіна-Пих, А. М. Маслюк, В. Д. Менделевич, О. І. Міхєєнко, П. І. Сидоров, О. С. Спахов, А. Б. Холмогорова, Т. М. Титаренко, Р. Ю. Шипачов та ін.); індивідуальними психологічними чинниками (А. Є. Нижник, Ю. Л. Савчікова, О. О. Скугаревський, К. І. Шкарлатюк та ін.) тощо. Зокрема, підлітковий вік є найбільш чутливим до зовнішніх оцінок оточення щодо суттєвих фізичних і особистісних змін (І. Ф. Аршава, І. В. Ващенко, О. І. Власова, Л. М. Вольнова, Г. Д. Золотова, А. Б. Коваленко, Н. В. Ковальова, Є. С. Креславський, А. М. Маслюк, К. Л. Мілютіна, В. О. Мітюков, Р. В. Моляко, Т. А. Нечитайло, М. Палуді, Е. Г. Ракша Т. О. Ребеко, В. С. Ротенберг, Н. М. Терещенко, Т. М. Яблонська та ін.).
Методологічні положення вчених (Л. С. Виготського, О. М. Леонтьєва,
О. Р. Лурії та ін.) щодо необхідності врахування впливу соціальної ситуації розвитку на особистість, стали підґрунтям для з’ясування специфіки соціокультурної ситуації у психосоматичному розвитку харчової поведінки. Починаючи з 70-х років ХХ

11
сторіччя реальність повсякденного життя та тілесних практик, в т.ч. пов’язаних з харчуванням та харчовою поведінкою, привернули увагу дослідників різних наукових дисциплін гуманітарного знання - філософів (О. М. Варипаєв, Р. Барт,
B. А. Косяк, М. Фуко, Л. М. Хавкіна та ін.), соціологів (Т. І. Алексєєва,
О. Ю. Барташук, П. Бурд'є, Н. Еліас та ін.), культурологів (Л. Ф. Артюх, М. О. Бутінов, С. О. Кириленко, Н. І. Кошель, Л. Леві-Брюль, К. Леві-Стросс, Е. Пікон-Ретегю, В. В. Похльобкін, В. М. Розін, І. В. Сохань, К. фон Фербер та ін.), валеологів (О. І. Міхеєнко, О. В.Тимчик, А. Робертсон, С. Тірадо та ін.), психологів (Л. Ф. Бурлачук, В. О. Васютинський, О. І. Власова, С. Д. Литвин-Кіндратюк,
C. Д. Максименко, Л. А. Найдьонова, В. А. Роменець, Т. М. Титаренко, Ю. М. Швалб,
Н. Ф. Шевченко, В. М. Шмаргун, О. С. Язвінська та ін.).
Аналіз впливу соціокультурних настанов родини/соціальної групи на формування індивідуального ставлення до їжі, тіла/ваги, патернів ХП свідчить, що вони функціонують у контексті цілісної системи уявлень індивіда про їжу та про способи турботи про власне тіло. Набувши інтеграції у відповідних соціальних практиках (кулінарії, гастрономії, практиках турботи про тіло тощо), харчова поведінка у формі колективної суб’єктності виконує такі функції: а) відображення колективних (родинних, культурних, національних, релігійних) уподобань щодо специфіки смаків, режиму та вибору продуктів харчування; б) формування владних опозиції щодо тіла, їжі та патернів харчової поведінки; в) встановлення трансцендентних зв'язків між тілом і духом, зумовлює особливості психологічного, соціального і духовного аспекту існування-буття конкретної особистості.