ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ДЛЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним з основних чинників розвитку підприємницької діяльності є сприятливий режим оподаткування. З набуттям Україною незалежності, її орієнтацією на формування ефективної ринкової економіки, однією з складових якої є мале підприємництво, виникла необхідність у послабленні на нього податкового тиску, що виявилося у запровадженні наприкінці 90-х років ХХ ст. єдиного податку.

На сучасному етапі становлення національної економіки зазначеному податку відводиться значна роль у спрощенні оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва, мінімізації їх витрат на облік і звітність, зменшенні кількості спорів платників з контролюючими органами, підвищенні рівня зайнятості населення, збільшенні надходжень до бюджету, зменшенні витрат на адміністрування податків. Для суб’єкта малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, скорочується загальна кількість обов’язкових платежів, встановлених чинним законодавством України, зменшуються обсяги та види звітності, спрощується порядок ведення обліку доходів та витрат. Єдиний податок є досить новим явищем у вітчизняному податковому законодавстві, тому в науковій юридичній літературі він до цього часу не був всебічно та ґрунтовно досліджений. У зв’язку з цим питання правового регулювання єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва є актуальними та потребують науково-теоретичного опрацювання і вироблення практичних рекомендацій щодо удосконалення законодавства у цій сфері.

Актуальність теми кандидатської дисертації підтверджується також ступенем наукової розробки проблеми дослідження. Історичним прообразам на сьогодні існуючого єдиного податку приділялась увага учених – економістів дореволюційного періоду (О.О. Ісаєв, І.Х. Озеров, Н.І. Тургенєв, І.І. Янжул). У фінансовій науці незалежної України проблема сучасного єдиного податку досліджується такими ученими – економістами, як Ю.Б. Іванов, А.М. Соколовська. Автором також використано загальні дослідження економістів – фахівців у податковій сфері: В.Г. Князєва, В.М. Опаріна, В.М. Пушкарьової, Д.Г. Черніка, В.М. Федосова.

У науці фінансового права дореволюційного періоду (С. Іловайський, В. Лебедєв, Д. Львов, І. Тарасов) досліджувались існуючі на той час теорії єдиного податку та можливості їх практичної реалізації. У фінансово-правовій науці радянського періоду детальне вивчення та розробка даної проблеми фактично не здійснювались, хоча такий аспект єдиного податку, як заміна одним податком деяких обов’язкових платежів для спрощення оподаткування населення, було деякою мірою висвітлено Б.Н. Івановим, Г.Л. Марьяхіним, М.І. Піскотіним.

З розпадом Радянського Союзу, поступовим переходом до ринкової економіки вивченню питань, пов’язаних з податками, у науці фінансового права приділяється значно більша увага. Особливості виникнення, існування і припинення фінансових і податкових правовідносин, елементи податкового закону, а також окремі аспекти правового регулювання єдиного податку, його місця в системі обов’язкових платежів досліджувались українськими вченими-юристами: В.В. Безуглою, Д.А. Бекерською, М.М. Весельським, Л.К. Вороновою, Н.В. Воротіною, Р.О. Гаврилюк, С.Т. Кадькаленком, М.П. Кучерявенком, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківським, Н.Ю. Пришвою, М.О. Перепелицею, О.Г. Свєчніковою. Водночас, комплексних досліджень єдиного податку, присвячених аналізу його правової природи, характерних лише йому ознак, до цього часу здійснено не було. При проведенні дослідження автор спиралася також і на праці російських учених у галузі фінансового права: О.В. Бризгаліна, М.О. Гурвіча, М.В. Карасьової, С.Г. Пепеляєва, Є.А. Ровінського, С.Д. Ципкіна, Н.І. Хімічевої та ін. Були також враховані наукові погляди спеціалістів з загальної теорії держави і права та адміністративного права: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, В.Б. Ісакова, В.В. Лазарева, А.О. Селіванова, Ю.А. Тихомирова, Р.О. Халфіної.

Наукові праці зазначених вище та багато інших вчених дореволюційного, радянського, сучасного періодів водночас стали науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснювалася у зв'язку з темами наукових досліджень відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Проблеми удосконалення державного управління на етапі адміністративної реформи в Україн» (номер державної реєстрації 0101U001011), «Проблеми правового забезпечення реформування державного управління (адміністративної реформи) в Україні» (номер державної реєстрації 0102U001602).