ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ВЗАЄМНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦЗВ’ЯЗКУ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з умов успіху провадження у кримінальних справах, ускладнених іноземним елементом, є своєчасна, надана з дотриманням встановлених правил і процедур правова допомога. Тенденції сучасної злочинності, особливо організованих її форм, визначають необхідність розробки ефективних механізмів і процедур надання (отримання) правової допомоги у кримінальних справах, оскільки принципово важливе значення для розслідування і розгляду кримінальних справ у контексті правової допомоги має оперативність та ефективність дій органів юстиції договірних сторін з повагою до їхнього суверенітету і територіальної цілісності. Зокрема, сторони, які розробляють договори про правову допомогу у кримінальних справах, мають забезпечити, щоб ці договори сприяли прискоренню надання правової допомоги, спрощенню порядку одержання доказів і проведенню процесуально-слідчих дій, а також відбивали принцип необхідності збирання доказів з використанням способів, бажаних для запитуючої сторони.

Вищенаведене, у поєднанні з інтересом, який нині виявляється до розробки і розвитку нових видів і методів надання правової допомоги у кримінальних справах, додає особливої актуальності питанням, розглянутим у дисертації, тим більше що на даний момент комплексні роботи, присвячені системному розгляду теоретичних і практичних питань надання правової допомоги у кримінальних справах з використанням відеоконференцзв’язку, і національне законодавство з цього питання в Україні відсутні, хоча процесуальні відносини в цій сфері безпосередньо торкаються як дотримання прав особистості у кримінальному судочинстві, так і сфери державних інтересів.

Теоретично важливим і практично актуальним питанням міжнародного співробітництва держав у сфері кримінального процесу, чинності кримінального закону в просторі, видачі злочинців, права притулку, громадянства, становища іноземців у свій час приділяли такі відомі юристи дореволюційної Росії, як М.Ф. Владимирський-Буданов, В.П. Даневський, І. Іванівський, П.Е. Казанський, Ф.Ф. Мартенс,
Н.Д. Сергієвський, Н.С. Таганцев, І.Я. Фойницький, а з радянських часів міжнародному співробітництву у сфері кримінального судочинства приділялася увага в працях О.І. Бастрикіна, І.П. Бліщенка,
М.В. Буроменського, Р.М. Валєєва, Л.Н. Галенської, В.К. Звірбуля,
В.П. Зиміна, Г.В. Ігнатенка, І.І. Карпеця, Ф.І. Кожевнікова, Н.І. Костенка, В.М. Кудрявцева, І.І. Лукашука, Е.Г. Ляхова, О.В. Наумова, В.П. Панова, І.В. Фісенка.

Над дослідженням окремих аспектів зазначеної проблематики працювали такі вчені, як: Ю.П. Аленін, Н.М. Ахтирська, О.М. Бандурка, О.В. Баулін, П.Д. Біленчук, П.Н. Бірюков, Л.В. Брусніцин,
В.К. Весельський, О.І. Виноградова, С.М. Вихрист, О.Г. Волеводз,
В.М. Волженкіна, Ф.М. В´яткін, Т.С. Гавриш, В.Г. Гончаренко,
Ю.М. Грошевий, С.Є. Єрке­нов, Н.А. Зелінська (Дрьоміна), А.В. Іщенко,
С. Кареклас, Н.С. Карпов, І.П. Козаченко, М.В. Костицький,
А.В. Кофанов, С.Ф. Кравчук, В.С. Ку­зьмічов, Т.В. Лукашкіна (Затилкіна), А.Г. Маланюк, В.Т. Маляренко, Н.І. Маришева, Е.Б. Мельникова,
В.В. Меркушин, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, В.В. Мілінчук,
В.В. Молдован, В.Т. Нор, В.П. Панов, М.І. Па­шковський,
Д.П. Письменний, Х.У. Рустамов, М.Я. Сегай, А.С. Сизоне­нко,
С.М. Стахівський, В.Ш. Табалдієва, В.Я. Тацій, В.М. Тертишник,
М.В. Тропін, Л.Д. Удалова, О.Г. Халіулін, О. Ходирєв, В.Ю. Шепітько, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило та інші.

Однак, що стосується використання відеоконференцзв’язку у кримінальному судочинстві в цілому і сфері надання (отримання) правової допомоги у кримінальних справах, то окремі наукові дослідження з цієї проблематики носять вибірковий характер. Зокрема, за їхніми межами опинилось питання про процесуальні та процедурні особливості надання правової допомоги у кримінальних справах з використанням відеоконференцзв’язку.

Динамізм у розвитку нових потреб і форм міжнародного співробітництва у кримінальному процесі, а також недослідженість багатьох теоретичних і практичних питань надання (отримання) правової допомоги у кримінальних справах з використанням методу відеоконференцзв’язку, обумовлені цим прогалини в КПК України у частині, що стосується ефективних механізмів і процедур міжнародного співробітництва, стали об'єктивною причиною вибору теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 рр., затвердженої Указом Президента України № 1376 від 25.12.2000 р. Проблема дослідження є складовою частиною загальної наукової теми “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (номер державної реєстрації 0101U001195), що розробляє Одеська національна юридична академія, а також складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри кримінального процесу ОНЮА за темою “Проблеми ефективності кримінально-процесуального законодавства у сфері боротьби зі злочинністю та охорони прав особистості в умовах формування правової держави” на 2001 – 2005 рр.