КРИМІНАЛЬНО – ПРОЦЕСУАЛЬНІ ФУНКЦІЇ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.    Реформування усіх сфер життя нашого суспільства, яке почалося з проголошення і всенародного підтвердження незалежності України, вимагає вдосконалення діяльності правоохоронних органів. Важливим завданням на шляху становлення правової держави є укріплення законності, забезпечення дотримання прав людини під час провадження в кримінальних справах. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека, згідно зі ст. 3 Конституції України, визначаються найвищою соціальною цінністю. Вся діяльність державних органів, у тому числі і у сфері кримінального судочинства, повинна бути спрямована на захист прав і свобод людини.

Аналіз правозастосовчої практики свідчить про те, що в практичній діяльності органів досудового слідства, прокуратури та в юридичній науці невиправдано мало уваги приділяється особливостям реалізації кримінально–процесуальних функцій на стадії досудового розслідування.

З огляду на це залишається актуальною проблема щодо сутності, змісту і соціальної спрямованості кримінально–процесуальних функцій.

Питання щодо визначення функцій досліджувались такими відомими вченими, як І.Я. Фойницьким, В.Л. Случевським. Цим питанням за радянської доби були присвячені роботи М.С. Строговича, С.С. Алєксєєва, О.Д. Бойкова, М.М. Видрі, А.П. Гуляєва, В.Г. Даєва, З.З. Зінатулліна,
Л.Д. Кокорева, О.М. Ларіна, П.А. Лупинської, Я.О. Мотовіловкера,
В.П. Нажимова, Р.Д. Рахунова, П.С. Елькінд та інших. Вагомий внесок у дослідження вказаної теорії зробили українські вчені, зокрема:
Ю.П. Аленін, С.А. Альперт, Т.В. Варфоломєєва, Ю.М. Грошевий,
А.Я. Дубинський, В.А. Журавель, В.С. Зеленецький, А.В. Іщенко,
М.В. Костицький, В.К. Лисиченко, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, М.Я. Сегай, М.І. Сірий, С.М. Стахівський, Л.Д. Удалова, М.Є. Шумило та інші.

Розробки усіх зазначених дослідників безперечно мають важливе значення для розвитку теорії про сутність, зміст і соціальну спрямованість функцій в кримінальному судочинстві.

Проте, незважаючи на значну увагу до цього питання, на сьогодні серед вчених не досягнуто єдності поглядів щодо низки важливих питань. Зокрема, спірним залишається питання щодо визначення функцій. Невирішеним залишається ряд аспектів, пов’язаних з обов’язковою участю захисника, наприклад у випадках, коли між інтересами підозрюваних чи обвинувачених є протиріччя, причому один з них має захисника, тощо.

Зазначені питання потребують глибокого теоретичного осмислення, систематизації, узагальнення існуючого матеріалу, розробки на цій основі пропозицій щодо вдосконалення кримінально–процесуального законодавства, що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження та свідчить про її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження спрямований на виконання основних положень Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 роки, затвердженої Указом Президента України № 1376/2000 від 25.12.2000 р., постанов Верховної Ради України “Про концепцію судово–правової реформи в Україні” від 28 квітня 1992 року, “Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини” від 23 березня 2000 року, Наказу МВС України “Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти і вузівської науки на період з 2001 до 2005 р.р.” № 356 від 11.05.2001 р.

Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ України, на 2001–2009 роки. Проведення дослідження цієї теми передбачене планами науково–дослідних і дослідно–конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2001–2004 роки і кафедри теорії кримінального процесу та судоустрою названого закладу.