ВИКОНАВЧА ВЛАДА: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА, ОСОБЛИВОСТІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Курс, узятий Україною, на побудову правової держави, поставив вимогу  реформування інститутів виконавчої влади. Сучасний стан її функціонування характеризується тим, що рівень її організуючого впливу на суспільні процеси не відповідає потребам динамічного розвитку громадянського суспільства, формування соціально орієнтованої ринкової економіки. Недосконалість виконавчої влади суттєво знижує здатність держави ефективно регулювати суспільні відносини, перешкоджає реалізації прав та свобод людини і громадянина, послаблює режим законності.

Однією з причин, які породжують кризу виконавчої гілки влади, є брак її досконалого правового регулювання, що сягає в минуле. За весь період панування радянської влади так і не було сформовано належної нормативно-правової бази, яка  організаційно й функціонально закріплювала б статус виконавчих органів. Ще й до цього часу не прийнято низку законів про виконавчу владу –  про Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, немає нової редакції закону про державну службу тощо, незважаючи на те, що ці питання давно стоять на порядку денному.

Водночас пошуки законодавчої моделі устрою виконавчої влади відбуваються за відсутності належних  наукових досліджень, які визначили б, зокрема, соціально-правову природу, призначення, особливості виконавчої влади, її місце в механізмі поділу державної влади. Слід відзначити, що термін „виконавча влада”, який широко застосовується нині, протягом значного часу був фактично вилучений з наукового правового теоретичного обігу, оскільки домінувала теорія  поєднання в радах законодавчої і виконавчої влади. Незважаючи на існуючі праці вчених з названої проблематики, ще й до сьогодні не існує обґрунтованого  загальнотеоретичного підходу до дослідження феномену виконавчої влади.

Своєчасність і необхідність наукового аналізу виконавчої влади підтверджується конституційно-правовим реформуванням в Україні, важливим наслідком якого має стати суттєва зміна статусу органів цієї влади.

Актуальність дослідження зумовлюється ще й тим, що одним із напрямків свого розвитку Україна визначила входження до європейських структур з метою створення  правової європейської держави з високим рівнем життя, культури й демократії. У свою чергу, політична і правова інтеграція до Євросоюзу може бути досягнута лише в результаті набуття нових  якісних характеристик, що неможливо без всебічного вдосконалення механізму державної влади взагалі і виконавчої, зокрема.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах державної цільової комплексної програми № 0186.0.070866 “Розвиток демократичних процесів у правовій державі”.