ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення продовольчої безпеки держави безпосередньо пов'язано з нормальним функціонуванням аграрного сектору економіки, ефективним виробництвом сільськогосподарської продукції, відповідно налагодженою системою реалізації цієї продукції та належним рівнем доступу сільськогосподарських товаровиробників до агросервісних послуг. Досвід розвинених країн і власний досвід доколективізаційного періоду розвитку сільського господарства свідчить про те, що найбільш ефективною та невід'ємною ланкою, що об'єднує товаровиробників у їх ринковій діяльності й забезпечує безперервність зазначених процесів є сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

Отже, така форма господарювання як сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи є надзвичайно необхідною і важливою для забезпечення належного розвитку агропромислового комплексу України.

Прийняття Конституції України створило нові правові засади розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як однієї з основних організаційно-правових форм здійснення господарської діяльності в аграрному секторі економіки. У розвиток її положень Верховною Радою України були прийняті Закони України „Про сільськогосподарську кооперацію” та „Про кооперацію”. Але подальше становлення ринкових відносин у сфері сільськогосподарського товарного виробництва лишає проблему належного правового забезпечення діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні відкритою, а отже і надзвичайно актуальною.

Реформування аграрних відносин у нашій країні безпосередньо вплинуло на процес утворення великої кількості малоземельних господарств, що мають невеликі обсяги виробництва товарної продукції та низький рівень спеціалізації праці. Тому все більшої актуальності набуває необхідність здешевлення виробництва продукції, підвищення ефективності її реалізації, покращення окупності засобів виробництва. У вирішенні цих питань важливе значення має відіграти кооперування товаровиробників. Світовий та вітчизняний досвід сільськогосподарської кооперації свідчить про високі потенційні економічні можливості такої співпраці. А тому поширення на селі ефективно діючих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів необхідне як для сільськогосподарських виробників, так і для держави загалом.

Комплексного предметного аналізу правових проблем становлення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в умовах ринкових відносин майже не проводилося.

Теорія кооперації будується на працях таких провідних вчених, як: О. Анциферов, С. Бородаєвський, М. Левитський, Б. Мартос, К. Мацієвич, М. Туган-Барановський, В. Чаянов та інші, які дослідили правову та соціально-економічну природу та сутність кооперативних організацій. Еволюцію української кооперації, від першоджерел і до середини ХХ ст. глибоко проаналізовано у фундаментальній монографічній праці І. Витановича. Історико-теоретичним аспектам української сільськогосподарської кооперації присвячено монографію В.І. Марочки.

Серед сучасних наукових досліджень, присвячених окремим проблемам кооперативних відносин та аналізу правового становища сільськогосподарських кооперативів, важливо виділити праці таких українських вчених як: Я. З. Гаєцька-Колотило, О. В. Гафурова, В. П. Жушман, В. М. Єрмоленко, І. І. Каракаш,            В. А. Кодавбович, П. Ф. Кулинич, М. А. Мацько, В. В. Носік, Л. О. Панькова,      О. О. Погрібний, Т. П. Проценко, А. І. Римарук, В. І. Семчик, О. М. Сонін,           Н. І. Титова, В. Ю. Уркевич, В. І. Федорович, Ю. С. Шемшученко, М. В. Шульга, В. В. Янчук, В. З. Янчук та інші.

 Важливий внесок у розвиток сучасної теорії сільськогосподарської кооперації зроблено відомим українським вченим-економістом В. В. Зіновчуком. Дослідженню економічної сутності кооперативів, у тому числі і сільськогосподарських, та проблем їх становлення та розвитку присвячено праці таких вчених, як: А. П. Апестін, А. В. Балян, В. В. Гончаренко, Ф. В. Горбонос,  А. А. Глушецький, А. В. Крисальний, М. Й. Малік, М. І. Михалюк,                        О. М. Онищенко, Т. І. Чорнопищук та інші.

 Правова регламентація окремих сторін кооперативних відносин у сільському господарстві Російської Федерації стала предметом наукових досліджень             Т. Є. Абової, А. З. Акежанова, З. С. Бєляєвої, Г. Ю. Бистрова, О. О. Галіновської, Ш. М. Ісмаїлова, М. І. Козиря, І. П. Кузьмича, О. Л. Мініної, Є. І. Павлової,          Б. М. Полякова, А. О. Шугаєва та інших вчених.

Проте, більшість наукових робіт спрямовано на вивчення правового становища сільськогосподарських кооперативів взагалі, з'ясування окремих аспектів їх організації та діяльності. Отже виникає нагальна потреба в удосконаленні правового регулювання становища таких суб'єктів аграрного господарювання, як сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Разом з іншими формами господарювання вони повинні стати одними з провідних аграрних господарюючих суб'єктів.

Усі вищенаведені та низка інших проблем, пов'язаних з правовим регулюванням статусу й функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, потребують нагального аналітичного вивчення. Особливого значення воно набуває на сучасному етапі реформування аграрного сектора економіки України.

Викладені обставини, потреба в удосконаленні правової регламентації діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, у визначенні їх місця у структурі реформованого сільського господарства України, а також відсутність належного опрацювання даних проблем в юридичній науці, роблять тему дослідження актуальною й обумовлюють її вибір.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова: „Майнові та немайнові права особи в умовах побудови правової держави в Україні: проблеми набуття, здійснення та захисту” (державний реєстраційний № 0108U003958).