КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДДІВ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Після проголошення незалежності України суди загальної юрисдикції почали набувати важливого значення у суспільстві та державі як органи державної влади, що здійснювали правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства. Ефективність їх діяльності залежить від незалежності судів і суддів судів загальної юрисдикції при здійсненні ними своїх повноважень.

У 1992 р. був прийнятий Закон України “Про статус суддів”, який закріпив конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції та сприяв утвердженню незалежності судової влади в Україні.

Якісно новий період розвитку і вдосконалення судів загальної юрисдикції був започаткований з прийняттям Закону України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. та проведенням у державі судово-правової реформи. Реформа законодавчо закріпила якісно новий конституційно-правовий статус судів у новому Законі України “Про статус суддів”, перебачивши належне теоретико-методологічне забезпечення, зокрема напрацювання принципово нової концепції конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні.

Одним з основних завдань судово-правової реформи є реалізація демократичних ідей правосуддя, вироблених світовою практикою і наукою. У цьому зв’язку особливого значення набуває розробка концептуальних основ конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції України. Особливо ці питання актуалізуються сьогодні, в період становлення та розвитку правової держави.

Незважаючи на те, що окремі проблеми конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції вже були предметом дослідження деяких учених, комплексного наукового дослідження основ конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні не провадилося, як немає й фундаментальних досліджень його юридичної природи.

Вирішальним кроком до становлення дійсно незалежної судової влади, здатної забезпечити надійний захист прав і основних свобод людини і громадянина потребує належне законодавче визначення конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Саме тому дослідження теоретичних та практичних проблем конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції є актуальним напрямом сучасної конституційно-правової науки.

Сукупність означених факторів й зумовили вибір даної теми дисертаційного дослідження.

Теоретичну основу дисертації становлять наукові праці в галузі судоустрою, загальної теорії права, конституційного, адміністративного, кримінально-процесуального, цивільного процесуального, господарського процесуального права, які є у працях вітчизняних і зарубіжних вчених-правознавців: П. Арчера, В. Ф. Бойка, Ю. М. Грошевого, М. Делла, П. Ф. Карпечкіна, Р. Коллінсона, А. Коні, Г. Крефта, В. М. Лебедєва, В. Т. Маляренка, І. Є. Марочкіна, О. В. Марцеляка, Л. М. Москвич, Г. О. Мурашина, В. Ф. Опришка, О. В. Петришина, С. В. Прилуцького, Д. М. Притики, В. Ф. Погорілка, С. В. Подкопаєва, А. О. Селіванова, В.С. Смородинського, Ю. І. Стецовського, Д. С. Сусло, Ю. М. Тодики, Р. Уолкера, В. Л. Федоренко, Т. І. Француз, О. Ф. Фрицького, Дж. Н. Хезарда, М. В. Цвіка, А. Шайо, В. М. Шаповала, Ю. С. Шемшученка та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний дисертантом напрям наукового дослідження належить до пріоритетних у галузі науки конституційного права. Проблема дослідження конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні входить до тематики наукових досліджень відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, зокрема, теми “Джерела конституційного права України” (номер державної реєстрації РК 0104U007592).