Міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності: теорія та практика Автореферат

Актуальність теми дослідження. Сучасна світова економіка усе більше набуває рис цілісного, взаємозалежного організму, який охоплює глобальний простір та має широкі правові наслідки. Транскордонний рух капіталів, міжнародна торгівля товарами та послугами стають важливими факторами світового господарства. Ці процеси мають досить складний та суперечливий характер. Глобалізації світової економіки сприяє потужна міждержавна інвестиційна інтеграція. У другій половині XX ст. відбувався процес інтернаціоналізації виробництва, національні економіки виступали самостійними осередками розвитку світового господарського комплексу, проте у XXI ст. формується наднаціональний рівень економіки, який має свої власні закономірності розвитку та правового регулювання.

Міжнародному рухові капіталу сприяє також те, що наприкінці ХХ ст. поширились уніфіковані міжнародно-правові норми регулювання інвестиційних процесів. Вони діють у відповідності з міжнародними двосторонніми, регіональними та багатосторонніми угодами під загальним керівництвом міжнародних економічних організацій, зокрема, Світової організації торгівлі (СОТ). Трансформаційні процеси, які відбуваються в економіці України, роблять її все більш включеною в загальносвітові процеси глобалізації фінансових потоків.

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні гостро відчувається брак національних заощаджень, і основним джерелом капіталовкладень залишаються іноземні інвестиції. Тому створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій є важливою умовою розвитку економіки України та її участі в міжнародних господарських зв’язках. У зв’язку з цим питання міжнародного інвестиційного співробітництва викликають особливий інтерес.

Наукова розробка цієї теми ще не отримала достатнього розвитку у вітчизняній науці міжнародного права. Існує тісний взаємозв’язок проблем міжнародно-правового та національно-правового регулювання інвестиційних процесів. Вивчаючи питання іноземного інвестування, неможливо залишити поза увагою правове регулювання іноземних інвестицій в Україні, що перебуває не на найкращому рівні. Активізація участі України у світових господарських процесах вимагає створення сприятливого інвестиційного клімату в державі для заохочення іноземних інвестицій, а також захисту національних інтересів для запобігання монополізації та встановленню тотального іноземного контролю над окремими галузями національної економіки.

Питання міжнародно-правового регулювання інвестиційної діяльності досліджувалися у багатьох наукових працях, статтях і монографіях зарубіжних та українських вчених, зокрема О.І. Богатирьова, М.М. Богуславського, С.А. Войтовича, М.С. Євтєєвої, В. Коссака, Д.К. Лабіна, Г. Лаутерпахта, Д.Г. Лук’яненка, Р. Мастерса, Я. Паульсона та багатьох інших. Наукові розробки цієї проблематики присвячувались переважно загальнотеоретичним та методологічним питанням, проте теоретичний та практичний досвід останніх десятиліть, а також наявний юридичний матеріал, об’єктивно вимагають комплексного дослідження проблем міжнародно-правового механізму заохочення та захисту іноземних інвестицій. Особливе значення такого підходу обумовлене сукупністю проблем становлення та вдосконалення українського законодавства у інвестиційній сфері.

У вітчизняній науці міжнародного публічного права досі відсутні комплексні дослідження, що ставлять своєю метою пояснити з науково-методологічних позицій сучасні параметри розвитку міжнародного інвестиційного права, а також особливості співвідношення міжнародно-правового й національно-правового регулювання іноземних інвестицій.

Актуальність дослідження також визначена необхідністю наукового обґрунтування шляхів удосконалення міжнародно-правового і національно-правового регулювання іноземних інвестицій. Особлива складність цього завдання полягає в тому, що при його вирішенні необхідно враховувати комплекс проблем, пов’язаних із взаємодією та взаємним впливом норм міжнародного і внутрішньодержавного права в умовах глобалізації.

Теоретичною основою дисертації стали роботи вітчизняних і закордонних правознавців як у сфері загальної теорії держави і права, так міжнародного публічного та міжнародного приватного права, в яких аналізується система міжнародних інвестиційних правовідносин. Зокрема, широко залучалися праці вчених-філософів і фахівців у сфері загальної теорії держави і права, а також галузевих юридичних наук, насамперед цивільного права: М.М. Агаркова, Н.Г. Александрова, В.С. Афанасьєва, С.М. Братуся, А.М. Васильєва, А.Б. Венгерова, В.В. Вітрянського, В.М. Горшеньова, А.І. Денисова, О.С. Іоффе, В.П. Казимирчука, С.Ф. Кечек’яна, В.М. Лебедєва, О.З. Лейста, Г.В. Мальцева, М.М. Марченка, П.Е. Недбайла, В.С. Нерсесянца, Г.С. Остроумова, А.С. Піголкіна, Л.І. Спиридонова, Є.А. Суханова, А.А. Тилле, Ю.О. Тихомирова, Б.М. Топорніна, Р.О. Халфіної, М.Д. Шаргородського, В.Ф. Яковлєва та інших.

Дослідження міжнародно-правової проблематики дисертаційної роботи значною мірою спиралося на праці видатних юристів-міжнародників минулого: А.М. Горовцова, П.Є. Казанського, Л.А. Камаровського, Є.О. Коровіна, Ф.Ф. Мартенса, а також фахівців у галузі теорії міжнародного права пізніших періодів таких, як І.П. Блищенко, В.Н. Дурденевський, Н.В. Захарова, Г.В. Ігнатенко, Ф.І. Кожевников, В.І. Кузнєцов, М.І. Лазарєв, А.П. Мовчан, Р.А. Мюллерсон, Ю.А. Решетов, О.І. Тіунов, Г.І. Тункін, Є.Т. Усенко, Д.І. Фельдман, С.В. Черниченко, В.М. Шуршалов та ін. Крім того, залучалися роботи юристів-міжнародників: К.А. Бекяшева, Г.Ю. Бувайлика, В.Г. Буткевича, Г.М. Вельямінова, Л.Н. Галенської, Г.М. Даниленка, Л.А. Іванащенка, В.І. Маргієва, Т.Н. Нешатаевої, О.Н. Хлестова та інших.

При підготовці дисертації були використані загальнотеоретичні роботи Г.О. Анцелевича, В.А. Василенка, В.Н. Денисова, А.І. Дмитрієва, В.І. Євінтова, О.О. Покрещука, П.М. Рабиновича, В.І. Семчика, А.В. Сурилова, Л.Д. Тимченка, Ю.С. Шемшученка, роботи фахівців в галузі дослідження А.. Булатов, Т.Б. Ванданова, О.Ф. Висоцького, Н.Г. Дороніної, А.А. Ковальова, А.Л. Колодкіна, Ю.М. Колосова, Д.К. Лабіна, І.І. Лукашука, С.А. Малиніна, С.В. Молодцова, В.І. Муравйова, К.К. Сандровського, Н.Г. Семилютіної, В.Ф. Сидорченка, І.З. Фархутдінова, О.М. Шемякіна та інших.

Із закордонних публікацій з цієї проблематики обиралися праці та концепції учених, що викликають інтерес з погляду критичного аналізу. Серед них роботи Е.X. де Аречаги, А. Батіффоля, Л. Бразелл, В. Велікжан, З. Гайара, П. Жюар, Д. Карро, Г. Лаутерпахта, П. Мачлінскі, А. Парра, М. Сорнараджа, А. Фотурос, Дж. Шварценбергера та інших.

Використано праці закордонних вчених-економістів, а також великий масив нормативних матеріалів Європейського Союзу, Італії, Франції, ФРН та інших держав, що стосуються проблем інвестиційних правовідносин, Конституція та закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та інші.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках загальної теми «Актуальні проблеми сучасного міжнародного публічного права» (№ 0107U002992), яку розробляє кафедра міжнародного права Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.