КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена характером історичного періоду, в якому нині перебуває Україна. Йдеться, насамперед, про важливість здійснення парламентської, адміністративної, судово-правової і муніципальної реформи, а також про необхідність визначення конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції в Україні. Адже Вища рада юстиції – принципово новий для нашої країни державний орган, який не мав аналогів у національному минулому. Конституційно-правовий статус цього органу, хоча Закон України “Про Вищу раду юстиції” прийнято ще в 1998 році, перебуває лише в стадії становлення та формування. Тому й доцільно науково осмислити його, звертаючись, при цьому, перш за все, до досвіду утворення аналогічних органів зарубіжних країн, і на цій основі виробити i сформулювати науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення конституційно-правового статусу цього органу.

Актуальність даного дослідження підтверджується ще й тим, що здійснений аналіз вітчизняного i зарубіжного законодавства та практики діяльності аналогічних органів юстиції інших держав дозволяє стверджувати, що статус цих органів не є однаковим, не завжди достатньо врегульований в чинних нормативно-правових актах, що стосується, у тому числі, й України.

У зв’язку з вищезазначеним надзвичайно важливо для України вирішити низку питань: про закономірності становлення, поняття, принципи, завдання, місце Вищої ради юстиції в системі організації державної влади; про її структуру; взаємовідносини з іншими державними органами; про юридичну силу її рішень тощо. Пошуку відповідей на ці актуальні питання і присвячене дане дослідження.

Актуальність теми пояснюється ще й тим, що належне функціонування судової влади, системи контрольно-наглядових та правоохоронних органів в особі органів суду, прокуратури, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Рахункової палати, Ради національної безпеки і оборони України, Вищої ради юстиції, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ сприятиме реальному запровадженню верховенства права, розподілу гілок влади, утвердженню та забезпеченню прав і свобод людини та громадянина в Україні, що є загальновизнаними складовими правової держави.

Актуальність теми, що розглядається, посилюється і стає більш очевидною, якщо врахувати той факт, що ця тема не належить до числа всебічно опрацьованих у вітчизняній конституційно-правовій науці.

Водночас варто зазначити, що теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних і російських учених, зокрема: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, Н.А. Богданової, В.Д. Бринцева, Л.Є. Виноградової, Б.Н. Габричидзе, В.В. Головченко, І.П. Голосніченко, В.О. Євдокимова, П.Ф. Карпечкіна, М.І. Козюбри, В.В. Копєйчикова, С.В. Ківалова, В.В Лемака, О.В. Марцеляка, М.І. Мельника, І.В. Назарова, Л.А. Окунькова, В.Ф. Погорілка, С.В. Прилуцького, Ф.М. Решетникова, Є.В. Супрунюка, А.О. Селіванова, М.П. Селіванова, О.Ф. Скакун, С.Г. Серьогіної, Ю.А. Тихомирова, Ю.М. Тодики, М.І. Хавронюка, В.Є. Чиркіна, В.І. Шишкіна, Ю.С. Шемшученка та інших.

Нормативною основою роботи є конституції, закони та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність Вищої ради юстиції України та аналогічних органів зарубіжжя. Актуальним стало також вивчення конституцій і законодавства таких країн як Франція, Італія, Молдова, Ліван, Португалія, Іспанія, Казахстан, Вірменія та деяких інших.

Актуальність проблеми, що досліджується, полягає також у новизні самого органу - Вищої ради юстиції, і у значущості цього органу для ефективного функціонування судової влади, а звідси – i держави загалом, що підсилюється ще й відсутністю національних та недосяжністю для вітчизняних дослідників закордонних доктринальних i нормативних джерел з даної тематики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження повністю відповідає проголошеному Конституцією України курсові на побудову демократичної, соціальної і правової держави, формуванню гуманного громадянського суспільства і ефективної правової системи. Вона обрана відповідно до вимог ст. 7 Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 р. Ця праця може розглядатися також як теоретичне підґрунтя програм і планів Верховної Ради України, спрямованих на розробку і прийняття Концепції державно-правової реформи в Україні, Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затвердженої Указом Президента України від 10 травня 2006 року №361/2006. Дисертаційне дослідження підготовлене у відповідності з вимогами Державної програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003 – 2006 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. №1609, “Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2002 – 2005 років”, затвердженої Наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635, а також програм і планів Київського національного університету внутрішніх справ.