ЗАХИСНИК У ПРОВАДЖЕННІ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ Автореферат

Актуальність теми. Орієнтація України на побудову правової держави та впровадження загальноєвропейських цінностей актуалізують дослідження, присвячені забезпеченню прав та свобод людини у різних сферах діяльності держави. Адміністративне право, яке об’єктивно відображає тенденції розвитку суспільного життя, перебуває у стані оновлення його фундаментальних засад, реалізації розуміння цієї значної галузі передусім як «людиноцентриської», покликаної забезпечувати права та свободи людини у сфері публічно-правових відносин. Все це повною мірою стосується і адміністративно-деліктної процесуальної його складової, зокрема, провадження у справах про адміністративні правопорушення. Серед питань, що повинні привернути увагу законодавця, актуальними залишаються проблеми ефективного законодавчого регулювання забезпечення права на правову допомогу в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, особливості участі захисника в зазначеній сфері. Можливість отримання особою, що притягується до адміністративної відповідальності професійної правової допомоги у провадженні в справах про адміністративні правопорушення є важливою складовою реалізації принципу пріоритетності забезпечення прав та свобод людини в адміністративному процесі, засобом обмеження можливих порушень з боку органів адміністративної юрисдикції під час провадження в справах про адміністративні правопорушення, гарантією законності притягнення до адміністративної відповідальності, що є досить актуальним в умовах поширення адміністративних правопорушень, зростання кількості нормативно-правових актів, що визначають засади адміністративної відповідальності, урізноманітнення заходів адміністративної відповідальності, чисельності органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. Взагалі питання участі захисника в провадженні по справам про адміністративні правопорушення певною мірою привертали увагу багатьох вітчизняних вчених-адміністративістів, що працюють за напрямком адміністративного процесу взагалі та його складової – провадження в справах про адміністративні правопорушення (роботи О.Бандурки, І.Бородіна, А.Васильєва, С.Ващенка, І.Голосніченка, Є.Додіна, Л.Коваля, В.Колпакова, Т.Коломоєць, А.Комзюка, І.Коліушка, О.Кузьменко, Д.Лук'янця, Н.Мироненко, В.Перепелюка, В.Поліщука, М.Стахурського, М.Тищенка, С.Тараненка, тощо), однак дані дослідження обмежувалися або констатацією чинних законодавчих положень, або формулюванням окремих пропозицій щодо вдосконалення статусу захисника в адміністративно-деліктному процесі в контексті розгляду іншої, як правило більш широкої теми. Серед зарубіжних вчених-правників слід відзначити праці Д.Астахова, А.Андрєєва, Д.Бахраха, А.Агапова, Н.Салищевої, В.Сорокіна, П.Сергуна, М.Студенікіної, Ю.Козлова, А.Коренева, В.Мельникова, І.Кілясханова, та, особливо, комплексне монографічне дослідження Я.Серебрякова, присвячене проблематиці участі захисника в провадженні по справам про адміністративні правопорушення. Важливе місце в дисертаційному дослідженні посідають праці вітчизняних і зарубіжних учених-юристів: В.Авер’янова, О.Андрійко, О.Банчука, Ю.Битяка, А.Васильєва, І.Голосніченка, С.Гончарука, Я.Зейкана, С.Ківалова, Л.Коваля, Т.Коломоєць, В.Колпакова, А.Комзюка, О.Кузьменко, В.Поліщука, Д.Фіолевського, П.Хотенця, В.Шкарупи і ряду інших, які стали фундаментальною базою для подальшого дослідження питань, що розглядаються. Найчастіше захисником в провадженні про адміністративні правопорушення виступає адвокат, разом з тим слід зазначити, що найбільш ґрунтовно досліджуються питання участі захисника в інших видах юридичного процесу, особливо цивільного та кримінального. Отже, можна констатувати відсутність у вітчизняній правовій науці комплексних наукових досліджень щодо участі захисника в провадженні в справах про адміністративні правопорушення, які були б присвячені безпосередньо зазначеному питанню, що, безумовно, теж зумовлює актуальність обраної теми. У процесі виконання дисертаційного дослідження було використано чинне та раніше діюче законодавство України, а також законодавство зарубіжних країн (зокрема Російської Федерації, Республіки Білорусь, Азербайджанської Республіки, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Німеччини тощо), перспективне законодавство, наукові праці з філософії права, теорії держави та права, конституційного права, адміністративного права та процесу, кримінального процесу, цивільного та господарського процесів, адвокатури, юридична публіцистика. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані, акумульовані на республіканському рівні Державним комітетом статистики України, Верховним Судом України, Верховним уповноваженим з прав людини Верховної Ради України, низкою громадських правозахисних організацій. Формулюванню висновків сприяли також проведені опитування практичних діячів, що є фахівцям у сфері суспільних відносин, яка досліджується. Використано також особистий професійний досвід із виконання функцій захисника у провадженні у справах про адміністративні правопорушення та кримінальному процесі.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у рамках планів наукових досліджень Запорізького національного університету на 2003-2008 роки та комплексного наукового проекту “Основні напрямки реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції” (номер державної реєстрації 0104U004048). Крім того, тема дисертації пов’язана з підготовкою змін до адміністративно-деліктного законодавства.