НЕДЕРЖАВНІ ПЕНСІЙНІ ФОНДИ: ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним із найважливіших здобутків України протягом останніх кількох років є реформування пенсійної системи з метою підвищення рівня соціального захисту населення. Необхідність структурного реформування системи пенсійного забезпечення населення країни є очевидною, виходячи з таких соціально-економічних факторів, як: зростання демографічного навантаження; неспроможність традиційної солідарної системи, що базується на принципі перерозподілу, забезпечити необхідні фінансові ресурси для виплати гідних розмірів пенсій; соціальна несправедливість існуючої системи; низький коефіцієнт заміщення, тобто співвідношення розміру пенсії із заробітною платою.

Приватноправові відносини з їх диспозитивністю, свободою договору, юридичною рівністю та самостійною майновою відповідальністю суб’єктів відносин проникають у такі сфери суспільного життя, регулювання яких раніше було виключно або в основному публічно-правовим. У сфері пенсійного забезпечення зміни проявилися в запровадженні приватного (недержавного) пенсійного забезпечення, яке функціонує в багатьох державах світу. У свою чергу, це спричинило появу якісно нових суб’єктів права — недержавних пенсійних фондів (далі — НПФ), яким властивий особливий цивільно-правовий статус, що пояснюється специфікою виду їхньої діяльності. Можна говорити про те, що законодавча модель НПФ ставить перед доктриною цивільного права завдання переосмислення й розвитку традиційних правових конструкцій, таких як: природа юридичної особи, правосуб’єктність юридичної особи, управління юридичною особою тощо.

Водночас, цивільно-правовий статус НПФ практично не був предметом наукових досліджень. Залишилося поза увагою науковців питання про поняття НПФ, їх місце в системі учасників цивільних правовідносин, обсяг і реалізацію правосуб’єктності НПФ, правовий режим майна НПФ, цивільно-правові аспекти управління НПФ, здатність НПФ нести самостійну цивільно-правову відповідальність, договірні відносини за участю НПФ. Серед дослідженої літератури було виявлено лише одну монографію, присвячену правовим питанням, пов’язаним із НПФ, — це монографія А.А. Нечай „Актуальні питання фінансового права: правові основи публічних накопичувальних фондів”. Проте у вказаному дослідженні ставилася мета проаналізувати публічно-правові відносини у сфері пенсійного забезпечення, а саме: відносини щодо утворення, управління, розподілу та використання коштів накопичувальних фондів, у тому числі й НПФ.

Недостатньо розроблена наукова концепція й теоретична модель НПФ як юридичних осіб приватного права негативно впливає на розвиток відповідної нормативно-правової бази. Законодавство України, яке регулює діяльність НПФ та інших суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення, потребує доопрацювання і вдосконалення. Не є винятком у цьому контексті й Цивільний кодекс України (далі — ЦК України), який подекуди не враховує особливості або недостатнім чином регулює відносини за участю фінансових установ, якими є НПФ.

Відтак, необхідним є проведення комплексного теоретичного дослідження, покликаного розробити наукові підходи до розуміння зазначених питань. Цим зумовлена актуальність і практична доцільність проведення дослідження за темою дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з темою науково-дослідної роботи правничого факультету Національного університету „Києво-Могилянська академія” „Актуальні проблеми цивільного і підприємницького права” на 2004-2015 роки (державний реєстраційний номер 0106U005206).