ВНУТРІШНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У період, коли Україна визначила вступ до ЄС як стратегічний курс, особливої актуальності набувають дослідження тенденцій та наслідків державно-правового розвитку європейських країн в умовах інтеграції. Існує нагальна потреба в перевірці та узагальненні досвіду функціонування держав-членів в ЄС як наддержавній організації для оцінки перспектив і наслідків вступу України до ЄС. У цьому зв’язку особливий інтерес для науковців становить проблема удосконалення та подальшого розвитку теорії функцій держави, оскільки це має не лише теоретичне, але й важливе практичне значення.

Дослідження функцій держави допомагає реально оцінити її можливості, сприяє більш глибокому розумінню механізму її взаємодії з наднаціональними інститутами у вирішенні найбільш важливих завдань. Оптимальність організації держави безпосередньо залежить від того, наскільки повно і чітко сформульовано її завдання і визначені функції і чи може вона їх самостійно здійснювати. Саме за допомогою функцій можна розкрити характер і зміст діяльності Європейського Союзу, рівень її ефективності, вплив Союзу на процес здійснення державою внутрішніх функцій, а отже вірність обраного Україною шляху розвитку.

Ступінь розробленості теорії функцій держави донедавна вважався надзвичайно високим. Рідко хто з науковців, які досліджували державу, оминали питання про її функції. Серед видатних мислителів минулого слід згадати Платона, Арістотеля, Ж. Бодена, Т. Гоббса, Дж. Локка, І. Бентама, І. Канта, Г.В. Гегеля, Г. Єллінека, К. Маркса, Ф. Енгельса. Значний внесок в її розробку зробили радянські правознавці М.І. Байтін, А.П. Глебов, А.І. Денисов, Л.І. Каск, М.В. Черноголовкін, В.Л. Тененбаум. На сучасному етапі розробкою проблеми займаються С.В. Бабаєв,  В.А. Габер, М.В. Жигульонков,    В.С. Кудря, Л.А. Морозова,   О.Ф. Скакун, О.В. Скрипнюк та ін.

Специфіка функціонування європейських держав в умовах ЄС висвітлюється в роботах зарубіжних і вітчизняних науковців: М. Араха, М.М. Бірюкова, С. Гоці,  С.В. Єршова, М.Л. Ентіна, А.Я. Капустіна, С.Ю. Кашкіна,  В. Посельського,  А.Е. Толстухіна, Б.М. Топорніна,    Т.К. Хартлі, А.О. Четверикова, С.В. Шевчука, І.В. Яковюка.

Водночас аналіз праць цих авторів дає підстави зробити висновок, що деякі питання функцій держави тлумачаться неоднаково (поняття функцій, їх класифікація); деякі положення теорії функцій держави у зв’язку з процесом європейської інтеграції потребують нових підходів до розуміння їх сутності, що дає підстави виокремити ряд нових напрямків у розробці проблеми. У цілому необхідно визнати, що теорія функцій держави недостатньо розроблена в аспекті визначення специфіки здійснення внутрішніх функцій держав в умовах членства в ЄС. Це обумовлює потребу у монографічному, комплексному дослідженні змісту та особливостей реалізації внутрішніх функцій держав-членів ЄС.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана  відповідно  до фундаментальної теми “Правові основи організації та функціонування органів держави” (номер державної реєстрації №0100U006579), затвердженої Постановою бюро Президії АПрН України № 11/2-б від 29.11.2000 р. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України 30.12.2003 р. (протокол № 12).