ТЛУМАЧЕННЯ ДОГОВОРУ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Глибокі соціальні зміни, які переживає Україна, поступово приводять до того, що законодавство перетворюється на сучасний механізм обмеження держави, закріплення устрою правової держави і забезпечення можливості розвитку недержавних інститутів. Сфера індивідуальної автономії особистості звільняється від довільного вторгнення держави, її органів і посадових осіб, а сама особистість одержує реальну можливість гармонійного прояву, взаємодії та розвитку.

Демократизація соціального і державного життя, активне впровадження приватноправових основ, лібералізація економічних відносин підвищили значення правових засобів і в першу чергу – договору. Прогресивний розвиток права пов'язаний з неухильним розширенням сфери договірних відносин, основою яких є принципи згоди і волі. Зазначена тенденція є універсальним значенням договірних начал як у політичному так і в економічному житті. Саме договір став своєрідним локомотивом, що привів у погоджений рух величезний комплекс суспільних зв'язків, які раніше мали хаотичний характер.

Договір є однією з найбільш давніх правових конструкцій, і його конституююча ознака – досягнута контрагентами згода – набуває визначального значення в сучасному праві.

Однак усне і письмове слово, інші знакові символи, за допомогою яких особи вступають у правові відносини, не завжди адекватно відображають їхні прагнення. До того ж, сторони при укладанні договору найчастіше забувають про питання, важливість яких прояснюється пізніше. Не випадково, що запровадження права у життя, у поведінку людей завжди пов’язане зі з’ясуванням змісту норм права, індивідуальних рішень, договорів. Іншими словами, необхідність тлумачення супроводжує право у самих різних формах його прояву.

Значення тлумачення права істотно зростає у теперішній час, коли соціальна і юридична практика поступово відходить від традиційних для нашого суспільства уявлень про право як установлення держави, а в юридичній доктрині актуалізується думка про необхідність розрізнення “правових” і “неправових” законів, про доцільність закріплення в законодавстві та інших правових нормативах різних механізмів, що дозволяють блокувати дію “застарілих”, “несправедливих”, “абсурдних” та інших розпоряджень такого характеру.

Тим часом, проблема тлумачення права в ракурсі тлумачення договору в загальнотеоретичному правознавстві по суті не одержала належного висвітлення, а сьогодні потрібна не тільки докладна наукова розробка проблеми, але і створення методики тлумачення договору, з урахуванням сучасних правових реалій, способів, прийомів і правил здійснення інтерпретаційної діяльності.

Загальнотеоретичну основу дисертаційного дослідження склали роботи С.С.Алексєєва, М.І.Бобнєвой, Є.В.Васьковського, А.Б.Венгерова, С.Й.Вільнян-ського, С.О.Голунського, Н.Л.Граната, А.І.Денисова, В.В.Іванова, С.В.Ківалова, А.І.Ковлера, М.І.Козюбри, В.В.Копєйчикова, Н.М.Коркунова, Ю.К.Краснова, А.Ф.Крижанівського, В.В.Лазарєва, Т.Е.Насирової, П.Є.Недбайла, В.С.Нерсесян-ца, А.В.Осипова, І.С. Перетерського, А.С.Піголкіна, Л.В.Соцуро, Б.П.Спасова, М.С.Строговича, В.М.Сирих, Ф.В.Тарановського, Л.В.Тихомирової, М.Ю. Тихо-мирова, Ю.Г.Ткаченка, В.М.Хропанюка, А.Ф.Черданцева, А.С.Шабурова, М.Д.Шаргородського, Б.С.Єбзеєва, П.С. Елькінда, Л.С.Явича та ін.

Незважаючи на те, що питання тлумачення договору в загальнотеоретичних юридичних дослідженнях вчених України поки що не одержали детальної розробки, можна виділити розгляд цієї проблематики у роботах В.Б.Авер’янова, Ю.Л.Власова, А.А.Козловського, А.М.Колодія, В.Є.Мармазова, Ю.М.Оборотова, Н.Н.Пархоменка, П.М.Рабіновича, Н.О.Саніахметової, О.Ф.Скакун, О.В.Сурілова, Ю.М.Тодики, Є.О.Харитонова та ін.

Дослідження концептуальних основ інтерпретаторської діяльності і договірної форми відносин забезпечене використанням праць зарубіжних вчених і філософів, зокрема, Ч.Беккаріа, К.Біндінга, Е.Врублевського, Г.Гадамера, В.Дільтея, О.Конта, Х.Кьотца, Ф.Макнотена, Т.Маунца, П.Рікера, Н.Рулана, К.Опалєка, В.Таджера, К.Цвайгерта, Дж.Уррі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до фундаментальної теми “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний номер 0101U0001195), наукової програми Міністерства освіти і науки України “Актуальні проблеми побудови демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії на 2001–2005 рр., а також плану науково-дослідної роботи кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії на 2001–2005 рр. “Традиції і новації в правовому розвитку (теоретичний аспект)”.