ФОРМУВАННЯ КОРПУСУ ПРОФЕСІЙНИХ СУДДІВ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Важливою передумовою становлення в Україні авторитетної і незалежної судової влади як однієї із найважливіших складових правової держави є упорядкування системи формування корпусу суддів. Пошук нової, сучасної та ефективної моделі її побудови було розпочато разом з проголошенням державної незалежності. Він триває і нині як в напрямку поглиблення правової думки, так і в площині розвитку законодавства, насамперед, реалізації положень Конституції України та Закону України “Про судоустрій України”.

Формування корпусу суддів – це проблема загальносуспільного значення, яка з огляду на динамічність соціальних процесів, об’єктивну необхідність змін в політичному, соціально-економічному та культурному житті майже безперервно зберігає свою актуальність. Питання призначення, обрання та звільнення суддів неодмінно знаходяться на перехресті політичних, відомчих та інших інтересів і тому правові регулятори в даній сфері потребують дієвих гарантій, насамперед прямо пов’язаних з засадами суддівської незалежності та з умовами утвердження авторитету судової влади в суспільстві.

Стрижнем механізму формування корпусу суддів є забезпечення судової влади високопрофесійним та високоморальним кадровим складом. Це одне із ключових завдань судово-правової реформи, бо лише з такими характеристиками суддя може виступати в якості дійсного гаранта прав і свобод людини, законних інтересів всіх суб’єктів правопорядку, може повноцінно виконувати роль суспільного арбітра при розв’язанні конфліктів.

Демократичний порядок призначення, обрання та звільнення суддів, крім іншого, передбачає знаходження оптимальних організаційних рішень у зв’язку з одночасним включенням в цей процес органів державної влади, органів суддівського самоврядування та представників різних ланок юридичної професії в рамках таких колегіальних утворень як Вища рада юстиції та кваліфікаційних комісій суддів.

З питань, в тій чи іншій мірі пов’язаних зі статусом судді, за останні роки опубліковано цілий ряд помітних і ґрунтовних робіт, разом з тим рівень наукового забезпечення даної проблематики залишається недостатнім. Так, не в повній мірі досліджено процедурні аспекти призначення, обрання та звільнення суддів, не достатньо визначено юридичний зміст приводів та підстав прийняття рішень, не в усіх аспектах розкрито сутність правових вимог та обмежень, що адресуються як кандидату на посаду судді, так і судді. Відсутність комплексних наукових напрацювань в даній сфері спричиняє чисельні ускладнення на практиці та в процесі законотворення.

Перераховані вище фактори і обумовили обрання цієї теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України за тематикою “Актуальні проблеми кримінологічної безпеки України” (держ. реєстраційний № 0101U001007) та “Злочинність і національна безпека України” (держ. реєстраційний № 0101U005665).