ПРОЦЕСУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО ПО ПОПЕРЕДЖЕННЮ ЗЛОЧИНІВ.

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова правової держави в Україні передбачає реальне забезпечення прав людини і громадянина. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).

Серйозної шкоди цій соціальній цінності завдає злочинність, боротьба з якою продовжує залишатися досить складною проблемою.

Офіційна статистика свідчить про те, що незважаючи на певне зниження злочинності в останні роки, її рівень в Україні залишається досить високим. Так, у 2002 році на території України було зареєстровано 450661 злочин.

Аналіз правозастосовчої практики свідчить про те, що в практичній діяльності правоохоронних органів та й в юридичній науці невиправдано мало уваги приділяється виявленню причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів, їх відверненню. Так, за даними МВС України в 2002 році слідчими органів внутрішніх справ було внесено 132566 подань, з яких на 15076 – відповідей не надійшло, тобто – 11% подань слідчих залишилося без реагування.

З огляду на це залишається актуальною проблема попередження злочинів слідчими. Наявність вказаної проблеми вимагає наукового узагальнення практики застосування чинного кримінально-процесуального законодавства України про процесуальну профілактичну діяльність слідчого, з’ясування можливостей підвищення її ефективності.

За радянської доби окремим питанням слідчої профілактики злочинів приділяли увагу такі науковці, як Ф.А. Абашева, Ю.М. Антонян, В.П. Бож’єв,
Г.Ф. Горський, А.П. Дербеньов, В.К. Звирбуль, Г.Г. Зуйков, І.І. Карпець,
В.М. Кудрявцев, М.Ч. Когамов, О.М. Ларін, П.А. Лупинська, О.І. Михайлов,
М.С. Строгович, О.М. Яковлєв.

Ця проблема досліджувалась різними авторами і в Україні, їх розробки знайшли певне втілення у науці кримінально-процесуального права.

В різні часові періоди питання цієї теми висвітлювалися у публікаціях вчених України: С.А. Альперта, М.І. Бажанова, Т.В. Варфоломеєвої, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, О.М. Джужи, А.Я. Дубинського, А.П. Закалюка, В.С. Зеле­нець­кого, А.Ф. Зелінського, Г.К. Кожевникова, І.П. Козаченка, О.М. Костенка,
М.В. Костицького, В.К. Лисиченка, О.М. Литвака, Ф.А. Лопушанського,
В.Т. Маляренка, П.І. Мінюкова, О.Р. Михайленка, П.П. Михайленка,
М.М. Михеєнка, В.В. Молдована, В.Т. Нора, Г.М. Омельяненко, М.І. Сірого,
В.М. Тертишника, І.Я. Фрідмана, М.Є. Шумила, В.П. Шибіки та інших.

Проте більшість праць зазначених вчених стосується минулих періодів розвитку кримінального судочинства, базується на застарілому законодавстві й узагальненнях колишньої слідчої та судової практики.

В той же час такі обставини як: кардинальні зміни в житті суспільства, які пов’язані із здобуттям незалежності Україною, що супроводжувалися ростом злочинності; утвердження в Україні режиму законності, який ґрунтується на визначальній ідеї верховенства права; пошуку шляхів удосконалення профілактичної діяльності та необхідності врахування цих обставин у правотворчій діяльності – всі ці та інші чинники зумовлюють необхідність подальшого наукового дослідження профілактики злочинів слідчим.

Крім того, у зв’язку з розробкою проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України та чисельними пропозиціями щодо нових правових засад досудового слідства поглибленого дослідження потребують новели процесуального доказування і особливо ті, що пов’язані з процесуальною діяльністю слідчого по попередженню злочинів.

Вищевикладені чинники зумовлюють актуальність теми дисертації, її наукову і практичну значущість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 р. р., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000, наказу МВС України “Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти і вузівської науки на період з 2001 до 2005 р.” від 11. 05. 2001 р. № 356.

Дана робота є складовою частиною комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної правової демократичної держави” (номер державної реєстрації № 0186.0.099031).

Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України і кафедри теорії кримінального процесу та судоустрою названого закладу.