КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ РЕЖИМУ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИПРАВНИХ УСТАНОВАХ ТА ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ

Короткий зміст

Вступ

Актуальність теми дослідження. Конституцією проголошено Україну  правовою державою. Відповідно до цього права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка є відповідальною за її здійснення перед людиною. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним її обов’язком.

Одним із напрямів такого забезпечення є відповідне до закону відбування покарань у виправних установах та тримання осіб під вартою. Насамперед  це стосується забезпечення режиму тримання осіб у зазначених місцях, що досягається різноманітними засобами. Чільне місце серед них посідає кримінально-правовий захист. У цілому режим відбування покарання чи тримання осіб під вартою забезпечує значна кількість кримінально-правових норм. Кримінальний закон забороняє, зокрема, посягання на життя людини, її здоров’я та власність. Проте існує вузьке коло норм Кримінального кодексу України (далі КК), призначених безпосередньо для правового забезпечення охорони  режиму функціонування виправних установ та місць тримання осіб під вартою. Такий кримінально-правовий захист визначено у ст. 390 КК “Ухилення від відбування покарання у виді обмеження та у виді позбавлення волі”, ст. 391 КК “Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи”, ст. 392 КК “Дії, що дезорганізують роботу виправних установ”, ст. 393 КК “Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти”.

Норми про відповідальність за вказані діяння та практика їх застосування вивчалися багатьма вченими. Вагомий внесок у вирішення проблем кримінальної відповідальності за ці посягання зробили  М.І. Бажанов,  В.Б. Василець, І.С. Власов,  В.О. Глушков,  В.І. Горобцов, Т.А. Денисова,  О.М. Джужа,  Т.М. Добровольська, В.І. Єгоров , П.С. Єлізаров, М.І. Загородников, А.М. Зубков, В.Д. Іванов, М.Й. Коржанський, А.М. Лебедєв, М.О. Линенко, А.І. Лукашов, К.В. Мазняк, П.П. Михайленко,  А.С. Михлін, М.О. Огурцов, О.М. Павлухін, Ш.С. Рашковська, А.П. Романов, В.К. Сауляк, В.В. Сташис,  М.О. Стручков,  І.М. Тяжнова,  Ю.К. Шевелев та ін.

Однак у працях цих вчених розглядалися або ж у цілому проблеми кримінальної відповідальності за посягання на правосуддя, або ж відповідальності за окремі види протидії функціонуванню виправних установ. Ґрунтовного дослідження кримінально-правового захисту режиму відбування покарання у  виправних установах та режиму тримання взятих під варту осіб не проводилося. Саме тому й  існує потреба в його дослідженні. Тим більше, що згадані норми в чинному КК мають нові редакції. Отже, виникає необхідність з’ясування їх змісту з метою вироблення науково обґрунтованих пропозицій щодо  їх удосконалення та застосування. Зазначене може бути досягнуто лише шляхом комплексного дослідження  кримінально-правового  захисту  режиму  відбування  покарання  та

тримання осіб під  вартою як в Україні так і за кордоном.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі теорії кримінального права Національної академії внутрішніх справ України в межах досліджень кафедральної теми “Проблеми вдосконалення кримінального законодавства України”. Обраний напрям дослідження відповідає Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376.