Замовити дисертацію ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В ЗОНАХ ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ :

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку української економіки, її розбудова на ринкових засадах потребують зміни парадигми прийняття управлінських рішень у сфері захисту довкілля. Значна роль в цьому процесі належить формуванню ефективної еколого-збалансованої моделі природокористування. Існуюча в Україні система організації та управління в сфері природокористування не забезпечує узгодженості економічних та природоохоронних цілей в масштабах країни та її регіонів і, відповідно, реалізацію оптимальних еколого-безпечних управлінських рішень. Наявність зазначених вище проблем вимагає продовження та поглиблення наукових досліджень стосовно формування якісно нової ідеології еколого-збалансованого природокористування.

Дослідження наукових основ природокористування, з позицій економіко-екологічного підходу, вже знайшли своє відображення в наукових працях відомих вітчизняних і зарубіжних учених. Особливий інтерес в плані розвитку теорії і практики вдосконалення механізмів природокористування представляють роботи О.І. Амоші, О.Ф. Балацького, І.К. Бистрякова, П.П. Борщевського, Б.В. Буркинского, П.Ф. Веденічева, О.О. Веклич, Т.П. Галушкіної, І.Г. Гречановської, З.В. Герасимчук, Л.С. Гринів, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, Д.С. Добряка, В.Г. Ковальова, Н.Г. Ковальової, В.С. Кравціва, В.І. Криворучка, Р.О. Крижановського, Л.Г. Мельника, Є.В. Мішеніна, В.С. Міщенка, П.П. Руснака, В.Г. Сахаєва, В.М. Степанова, А.Я. Сохнича, В.Т. Трегобчука, Ю.Ю. Туниці, С.К. Харічкова, Є.В. Хлобистова, М.А. Хвесика, М.Г.Чумаченка, О.М. Якушика та ін.

Проведені цими вченими дослідження підтверджують тісну взаємозалежність між природними чинниками та соціально-економічним розвитком суспільства. Розроблені теоретико-методологічні засади й принципи раціонального природокористування є підґрунтям переходу економіки країни та її регіонів на шлях сталого розвитку. Разом з тим, наукові основи еколого-збалансованого природокористування в зоні рисосіяння України, яка є зоною поліфункціонального призначення та, водночас, зоною потенційного еколого-економічного ризику, досліджені ще недостатньо. Особливістю природокористування цієї зони є розташування потужного господарсько-виробничого комплексу, який представлений об’єктами промисловості, аграрного сектора, зрошувальних меліоративних систем та рекреаційно-туристичного комплексу в межах рекреаційних і природоохоронних територій Південного регіону України. Це призводить до виникнення протиріч та конфліктів між природокористувачами різних галузей за можливість монопольного використання природних ресурсів в межах обмеженої прибережної смуги морів.

Стан еколого-економічної системи регіону характеризується значною низкою екологічних, економічних і соціальних проблем. Вирішення їх на основі розв’язання конфлікту інтересів потребує подальшої розробки теоретико-методологічних засад еколого-збалансованого природокористування в зоні еколого-економічного ризику (на прикладі зони рисосіяння України). Саме ці постулати підтверджують актуальність обраної теми та невідкладність вирішення проблеми на теоретичному, методологічному та прикладному рівнях, що і зумовило вибір об’єкта та предмета дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень відповідає тематиці досліджень, зокрема комплексних науково-дослідних тем за завданням № 20-3 Міністерства аграрної політики України „Вдосконалити і впровадити енерго-ресурсозберігаючої конструкції закритої чекової зрошувальної системи із замкнутим циклом водорозподілу у Причорноморській зоні України” на 1996-1998 рр. (№ держреєстрації 0196U015902); „Розробити і впровадити комплексну екологічно надійну технологію відновлення родючості ґрунтів на рисових зрошувальних системах півдня України” на 1999-2001 рр. (№ держреєстрації 0199U003597); в науково-технічній програмі Інституту гідротехніки і меліорації УААН „Виробництво продукції на меліорованих землях” (контракт № 11/2002 від 9 січня 2002 р., термін виконання програми 2001-2005 рр., № держреєстрації 0101U0019 27.06.02); в науково-технічній програмі Інституту аграрної економіки УААН „Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК” 2002-2003 рр.; „Розробити науково-методичні засади державної інвестиційної та інноваційної політики щодо вирощування рису” в науково-технічній програмі “Виробництво продукції на меліорованих землях” (Інститут гідротехніки і меліорації УААН, 2003р.); „Соціально-економічні та організаційні заходи ефективного використання меліорованих земель в ринкових умовах” в науково-технічній програмі Інституту гідротехніки і меліорації УААН (2004 р., № держреєстрації 0101U0019), держбюджетній науково-дослідній темі за завданням Міністерства аграрної політики України "Розроблення і впровадження ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій підвищення продуктивності підтоплених внаслідок зрошення ландшафтів в Південному регіоні України" у 2004 році (№ держреєстрації 0104U007215), “Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року.“, фундаментальній науково-дослідній темі Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України “Механізми та інструменти забезпечення збалансованого природокористування в локальних та регіональних економіко-екологічних системах” (№ держреєстрації 0107U001071) та пошуковій науково-дослідній темі “Перспективи економічного оновлення приморських регіонів” (№ держреєстрації 0107U006124) Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Особисто автором визначено принципи та механізми формування еколого-збалансованої моделі природокористування на прикладі зони рисосіяння, а також напрями організаційних рішень щодо ефективного використання меліорованих земель в ринкових умовах.

Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад еколого-збалансованого природокористування в зонах поліфункціонального призначення на базі трансформації існуючої моделі управління природокористуванням в умовах ринкових перетворень в Україні (на прикладі зони рисосіяння).

Досягнення поставленої мети має вирішуватись через розв’язання таких наукових задач:

· узагальнити та удосконалити понятійний апарат щодо визначення терміну “еколого-збалансоване природокористування”, “зона поліфункціо-нального призначення” та „еколого-депресивна територія”;

· дослідити методологічні аспекти еколого-збалансованого природо-користування з урахуванням різних факторів його формування, зокрема чинників еколого-економічного ризику (на прикладі зони рисосіяння);

· розробити концептуальні засади моделі еколого-збалансованого природокористування як парадигми формування національної екологічної доктрини;

· удосконалити теоретичні та методологічні основи екологізації суспільних відносин щодо досягнення балансу інтересів у сфері природокористування в зонах поліфункціонального призначення;

· розробити теоретико-методологічні основи управління біосоціоеконо-мічною системою з урахуванням особливостей регіону;

· визначити пріоритетні напрями удосконалення еколого-збалансованої політики регіону (на прикладі зони рисосіяння);

· розробити інтегральну оцінку ресурсно-екологічної ситуації довкілля та екологічної депресивності територій в зоні поліфункціонального призначення;

· удосконалити організаційно-економічний механізм збереження та відтворення природно-ресурсного потенціалу зони рисосіяння як зони потенційного еколого-економічного ризику;

· розробити організаційні рішення та науково-методичне забезпечення переходу до моделі еколого-збалансованого природокористування за умови адекватності інтересів збереження навколишнього середовища та економічного розвитку регіону (на прикладі зони рисосіяння);

· удосконалити концептуальні підходи до визначення моделей екологічного менеджменту в зонах поліфункціонального призначення з урахуванням векторів розвитку агропромислового та рекреаційного комплексів регіону;

· визначити пріоритетні напрямки подальшого вдосконалення еконо-мічного механізму еколого-збалансованого природокористування в зоні рисосіяння як потенційних передумов накопичення інвестиційних ресурсів для фінансування природоохоронних програм регіону;