УГОЛОВНО-ПРАВОВЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПЛАНТАЦИИ ОРГАНОВ И ТКАНЕЙ ЧЕЛОВЕКА И ДОНОРСТВА КРОВИ

Короткий зміст

Актуальність теми дослідження. В українському суспільстві, зростає розуміння значення цінності людини та її здоров’я. Право людини на життя і здоров’я є головним серед прав, що захищає держава, оскільки при втраті життя або здоров’я утрачають значення інші цінності. Одним з засобів їх охорони є трансплантація органів та тканин людини. Практика доводить, що можливості трансплантації породжують зловживання нею, торгівлю органами або тканинами, їх примусове вилучення, насильницьке донорство крові і навіть вбивство з метою трансплантації органів або тканин людини. Це підтверджує необхідність не тільки медично-правового та наукового забезпечення діяльності у сфері трансплантації органів або тканин людини та донорства крові, але й її кримінально-правової охорони, що в свою чергу обумовлює необхідність дослідження цієї проблеми наукою кримінального права.

В Україні кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у вказаній сфері, передбачена, головним чином, ст.ст.143 и 144 КК України 2001 року. Встановлені даними статтями норми для кримінального законодавства є новелами. З цієї причини в Україні наукових праць з глибоким кримінально-правовим аналізом даних норм немає. Дана тема не була до сих пір предметом монографічного або дисертаційного дослідження. Статті, що зустрічаються у журналах, присвячені даній проблемі, містять фрагментарний аналіз проблеми. Безумовно, позитивне значення мають пояснення вищезазначених кримінально-правових норм в перших науково-практичних коментарях та підручниках, що видані після прийняття нового КК України (П.П. Андрушко, М.І. Бажановим, В.О. Навроцьким та ін.) Однак, вивчення цих видань виявило різні тлумачення та спірність ряду питань, що стосуються кримінально-правової характеристики злочинів вказаної категорії.

Проблемам правового регулювання трансплантації і донорства у цілому були присвячені роботи М.І. Авдєєва, З.Л. Волож, А.П. Громова, М.І. Ковальова, М.С. Малєїна, М.М. Малєїної, Н.О. Маргацької, А.В. Тихомирова, С.С. Шевчук. Кримінально-правові аспекти цієї проблеми були розглянути в роботах С.І. Авербаха, В.О. Глушкова, І.І. Горелика, А.М. Красікова, Г.М. Красновського, М.М. Шаргородського. Однак, це роботи періоду, коли кримінальна відповідальність безпосередньо за злочини у сфері трансплантації органів або тканин людини та донорства крові не була передбачена зовсім. Останнім часом видані дві монографії С.С. Тихоновою. Однак вони підготовлені на базі КК Російської Федерації, тому рекомендації даних монографій українською доктриною, навіть у порівняльному аспекті, можуть бути використані обмежено.

В цілому огляд літератури показує, що проблеми кримінально-правового регулювання трансплантації органів і тканин людини та донорства крові не піддавалися системному аналізу та комплексному науковому вивченню. Вищезазначене засвідчує актуальність теоретичного аналізу кримінально-правової оцінки різних видів суспільно небезпечної поведінки у вказаній сфері, визначає коло питань, передбачених до розгляду, а також приоритетні напрямки дослідження.

 Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Досліджені в роботі проблеми пов’язані з плановою темою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України № РК 0101 V 001007 на 2000-2003р.р. «Актуальні проблеми кримінологічної безпеки в Україні».