ОСПОРЮВАННЯ ТА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Верховна Рада України в “Основних напрямах зовнішньої політики України” визначила, що економічні інтереси, пов'язані з інтеграцією економіки нашої країни у світове господарство, є національними інтересами України. Один із напрямків інтеграції – зовнішньоекономічна діяльність, здійснення якої потребує належного захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарської діяльності насамперед шляхом забезпечення ефективного механізму вирішення спорів.

Основним способом вирішення зовнішньоекономічних спорів як в Україні, так і в усьому світі є міжнародний комерційний арбітраж (далі - МКА), оскільки 90 відсотків зовнішньоекономічних договорів передбачає вирішення спорів саме цим органом. За період з 1994 р. по 2000 р. кількість справ, розглянутих у постійно діючих міжнародних комерційних арбітражних установах, збільшилася у два рази, а господарських спорів, розглянутих Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України), - більш ніж у 30 разів і досягла 700 спорів на рік. За цим показником МКАС при ТПП України посідає перше місце серед постійних арбітражних установ Європи.

Для запровадження ефективного механізму вирішення зовнішньоекономічних спорів у 1994 році прийнято Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (далі – Закон про МКА), який заснований на положеннях Типового закону ЮНСІТРАЛ “Про міжнародний комерційний арбітраж”. Разом з тим низка суттєвих питань правового регулювання розгляду зовнішньоекономічних спорів, у тому числі оспорювання і примусового виконання рішень МКА, в цьому нормативному акті не відображена. Недостатня увага законодавця до проблем оспорювання та примусового виконання рішень МКА, неврахування при прийнятті Закону про МКА специфіки відповідних правовідносин в Україні, а також прогалини і колізії інших нормативних актів спричинили суперечливу практику, що склалася на сьогодні в різних регіонах нашої країни. Це негативно позначається на захисті прав та інтересів українських суб'єктів господарювання і на іміджі України в цілому.

Недолік Закону про МКА стосовно примусового виконання іноземних арбітражних рішень усунуто Законом України "Про визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів". Проте відносини з приводу оспорювання і примусового виконання рішень МКА, винесених на території України, залишились урегульованими лише частково. Водночас у законодавстві багатьох країн названі питання дістали належне регулювання, що забезпечило широке використання арбітражу в практичній діяльності із захисту прав та інтересів суб¢єктів господарювання.

Питання оспорювання і примусового виконання арбітражних рішень опрацьовувалися під час підготовки декількох проектів Закону України про третейський суд (арбітраж), які подані до Верховної Ради України. Однак єдності концептуальних підходів до правового регулювання відповідних відносин не досягнуто. Окремі аспекти оспорювання і примусового виконання рішень МКА, винесених на території України, розглядалися в працях Ю. Притики, А. Цірата, Т. Сліпачук, Л. Винокурової, Н. Кичкіної та інших. Але комплексно зазначені питання в Україні не досліджувалися. Таким чином, комплексне теоретичне дослідження проблем правового регулювання в Україні відносин з приводу оспорювання і примусового виконання рішень МКА є доцільним та актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за темою “Зближення і гармонізація законодавства України з міжнародним і європейським правом” (Г-01/7, номер держреєстрації 0101U005730), в якій авторка брала участь як співвиконавиця. У межах цієї теми досліджені питання несудового вирішення спорів, правового регулювання МКА і примусового виконання його рішень у країнах ЄС; розроблений механізм примусового виконання рішень МКА в Україні.