Діяльність органів місцевого самоврядування по забезпеченню конституційних прав та свобод людини і громадянина Автореферат

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан демократичних перетворень в Україні обумовлює необхідність пошуку оптимальних варіантів поєднання інтересів людини і держави. В Конституції України від 28 червня 1996 року зазначається, що людина визнається найвищою соціальною цінністю, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, права та свободи людини складають зміст і спрямованість діяльності як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування. В зв’язку з цим відбуваються значні зміни в українській державно-правовій науці - йде переорієнтація досліджуваної наукової проблематики під кутом всебічного визнання і забезпечення прав та свобод людини і громадянина шляхом гармонійного поєднання конституційних засад самоцінності людської особистості, не відчужуваності її прав та індивідуальності з ідеями колективного, общинного самоврядування.

Основою чинного законодавства України стає філософія пріоритету прав та свобод людини і громадянина, публічні інститути реформуються з орієнтацією на їх забезпечення. Оптимальне правове регулювання компетенції органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення прав і свобод має суттєве значення для їх впливу на суспільні відносини, насамперед, на зростання добробуту населення, яке проживає на відповідній території, що є головною метою і завданням діяльності цих органів.

Оскільки подальше підвищення ролі органів місцевого самоврядування не може бути досягнуто лише організаційними заходами, всебічна теоретична розробка питань визначення їх компетенції в сфері забезпечення прав громадян і підготовка конкретних рекомендацій в цьому напрямку є необхідною умовою розвитку сучасної правової науки.

Відповідно, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена, по-перше, необхідністю розробки науково обґрунтованих прикладних рекомендацій щодо подальшого вдосконалення законодавства України про місцеве самоврядування, по-друге, потребою у ґрунтовному теоретичному дослідженні існуючих законодавчо визначених форм і методів забезпечення прав та свобод людини і громадянина органами місцевого самоврядування, з’ясування місця і ролі місцевого самоврядування в юридичному механізмі забезпечення прав і свобод людини. По-третє, судова-правова та адміністративно-територіальна реформа, що триває, вимагає переосмислення місця і ролі органів місцевого самоврядування в процесі створення гарантій забезпечення прав та свобод людини і громадянина.

Названі проблеми знаходяться на початковій стадії розробки, рівень наукового опрацювання питань діяльності органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення прав людини є недостатнім і потребує ґрунтовного дослідження по самому широкому колу проблем.

Зв’язок з науковими програмами, планами. Робота виконана згідно з науковими планами кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького інституту регіонального управління і права та програмою TASIC “Інституційне вдосконалення органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування”. Обрана для дисертації тема посідає чільне місце у підготовленій Інститутом законодавства Верховної Ради України Концепції розвитку законодавства України на 1997-2005 роки. Ця тема також цілком відповідає науково-дослідній проблематиці ряду провідних вузів України та науково-дослідницьких установ, в тому числі узгоджується з комплексною державною програмою науково-дослідної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою “Розбудова державності України у 1996-2005 рр.” №97128.