НАУКОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ (на прикладі цивільної авіації України)

Короткий зміст

Актуальність теми. Організація ефективного територіально-виробничого устрою економіки неможлива без певного розвитку комунікаційних систем, їх організації у сучасні регіональні комплекси, що являє собою один з найбільш пріоритетних напрямків розвитку економіки держави. Забезпечуючи економічні зв’язки на внутрірегіональному та міжрегіональному рівнях,  комунікаційні системи є однією із найбільш високотехнологічних і капіталомістких сфер економічної діяльності і за своїм призначенням мусять мати виражену територіальну організацію. Рівень  регіональної організації комунікаційних систем, найефективнішою формою якого сьогодні є територіально-виробничий комплекс, створює так званий комунікаційний чинник - основу економічного розвитку регіону. Особливістю транспортних комунікаційних систем є наявність постійних пристроїв, територіально закріплених за регіонами країни, тобто своєрідного каркасу, який є основою можливості експлуатації рухомого складу  для здійснення  регіональних та міжрегіональних  зв’язків. Серед транспортних комунікаційних систем особливе місце займає цивільна авіація, як транспортна галузь, що найбільш пристосована для задоволення потреб у швидкому пересуванні пасажирів, оперативних перевезеннях  вантажів та пошти, виконанні специфічних функцій для аграрного сектору, геології тощо.

Роль цивільної авіації у забезпеченні прискореного розвитку, як регіональної так і світової економіки, зростає час від часу. Між тим, в Україні саме цій складовій регіональної комунікаційної мережі більш всього притаманні системні проблеми, пов’язані з відсутністю регіональної інтеграції суб’єктів господарювання, що суттєво гальмують їх якісне відтворення, стримуючи економічний розвиток регіонів і країни в цілому.

Теоретичні та практичні аспекти проблеми регіонального розвитку, створення сучасних організаційних структур в галузі цивільної авіації розглядалися у наукових працях російських учених В.Г.Афанась’єва, Б.С.Балашова, В.Е.Брусиловського, Е.Ф.Косиченка, А.А.Фрідлянд, Б.З.Мільнера, В.И.Лисова, Ю.Якутіна, А.Радигіна, В.Ю.Мікрюкова, у роботах вітчизняних учених Гейця В.М.,Загорулька В.М., Кулаєва Ю.Ф., Буркинського Б.В. Між тим, до тепер в національній економіці немає єдності та системності поглядів стосовно шляхів та засобів їх вирішення.  

У ракурсі даних проблем надзвичайно важливим та актуальним є питання побудови нової виробничої організації суб'єктів цивільної авіації на регіональному рівні в умовах сучасного українського ринку та процесів глобалізації світової економіки. Роздержавлення і приватизація, що проводилися без урахування регіональних і галузевих особливостей економіки, є вихідними причинами формування тих організаційних і майнових форм існування цивільної авіації, які склалися в регіонах на сьогоднішній день. Процеси структурної трансформації та наслідки численних змін організаційних та майнових форм  суб’єктів господарювання цивільної авіації України за 17 років незалежності висвітлювалися в наукових дослідженнях лише з галузевого боку, вибірково і  фрагментарно, а на регіональному рівні не вивчалися практично зовсім. Таким чином, однією з надзвичайно важливих проблем забезпечення прискореного регіонального розвитку, яка на сьогодні потребує першочергового вирішення, є наукове забезпечення побудови сучасної територіально-виробничої організації  суб`єктів цивільної авіації України, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАНУ в рамках державних бюджетних наукових тем: “Транспортна галузь у системі пріоритетів розвитку економіки України, 2001-2003 рр” (номер держреєстрації 0101U000710) і “Підвищення внеску транспорту України до внутрішнього валового продукту та поліпшення його структури” (номер держреєстрації  0104U000581), за результатами виконання яких здобувачем було розроблено та подано доповідну записку “Корпоратизація майнових комплексів в системі цивільної авіації України” до Державної авіаційної служби України Міністерства транспорту та зв’язку України, 2005 р.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних основ створення нових перспективних організаційних форм (територіально-виробничих комплексів) функціонування комунікаційних систем у регіонах України на прикладі цивільної авіації, спрямованих на забезпечення умов прискореного економічного розвитку регіонів і країни в цілому. Відповідно до зазначеної мети в дисертації поставлені та вирішені такі задачі:

·                 визначити загальний сучасний економічний стан ринкового середовища України як умов функціонування суб’єктів господарювання цивільної авіації і  формування нових інтегрованих організаційних форм у регіонах України;

·                 виконати дослідження процесів формування і трансформації територіально-виробничих комплексів в галузі цивільної авіації України за період незалежності, у рамках чого дослідити і проаналізувати процеси еволюції територіальної організації базових суб'єктів цивільної авіації України;

·                  виконати наукову систематизацію організаційних структур суб'єктів цивільної авіації України, а також провести аналіз інвестиційних та інноваційних процесів у даній сфері;

·                 дослідити світові процеси функціонування і розвитку цивільної авіації, у рамках чого провести огляд функціонування і розвитку світового ринку авіаперевезень;

·                  дослідити результати, умови функціонування та еволюції ринку пасажирських і вантажних авіаперевезень авіапідприємств України, сфери спеціального застосування авіації, та аеропортів з визначенням регіональних особливостей розвитку цих ринків;

·                 проаналізувати роль процесів регіональної консолідації та інтеграції в економіці розвинутих країн світу і країн СНД у сучасних умовах,

·                 розробити основні принципи та підходи до консолідації та інтеграції суб'єктів цивільної авіації України у масштабі регіону на базі авіакомпаній, аеропортів, та шляхом синтезу суб'єктів авіаційної і неавіаційної сфер;

·                 розробити теоретичні основи створення нових прогресивних організаційних форм суб'єктів цивільної авіації України (територіально-виробничих комплексів) у масштабі регіону;

·                 розробити заходи щодо забезпечення ефективного механізму державного регулювання комерційної діяльності цивільної авіації України;

·                 розробити і обґрунтувати систему організаційно-економічних моделей створення територіально-виробничих комплексів в масштабі регіону в сфері цивільної авіації України в сучасних умовах;

·                 розробити головні принципи організації державної авіаційної влади України, її регіональної побудови та принципи координації діяльності суб'єктів цивільної авіації.

Об'єктом дослідження є процес формування територіально-виробничих комплексів комунікаційних систем у регіонах на прикладі цивільної авіації України.

Предметом дослідження є теоретичні засади формування територіально-виробничих комплексів комунікаційних систем у регіонах на прикладі цивільної авіації України.

Методи дослідження. Методологічну основу виконаного дослідження складають базові положення економічної науки, праці вітчизняних і закордонних учених з регіональної економіки, конкурентного середовища, економіки транспорту і цивільної авіації, питань формування організаційних структур та їхньої еволюції в ринкових умовах, проблем консолідації та інтеграції, корпоратизації і перехідних процесів, законодавчі і нормативні документи відомчих авіаційних органів України і міжнародних авіаційних організацій, органів виконавчої влади України.

Для рішення задач дослідження використовувалися методи системного підходу, аналізу і синтезу результатів і ретроспективи, логічного аналізу, аналізу статистичної обробки інформації, наукового абстрагування, економічного моделювання.

Як джерела інформації використовувалися економічна література вітчизняних та іноземних авторів, результати господарчої діяльності підприємств цивільної авіації  України, дані статистичної й бухгалтерської звітності, робочі та оперативні матеріали органів державних авіаційних органів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих і обґрунтованих у дисертації основних положень, висновків і рекомендацій полягає в теоретичному і методологічному дослідженні і вирішенні науково-практичної проблеми створення територіально-виробничих комплексів на прикладі цивільної авіації України в масштабі регіону для забезпечення ефективного функціонування і сталого розвитку авіатранспортної галузі в умовах лібералізації і подальшої глобалізації сфери цивільної авіації у світі. Одержані результати, які кваліфікуються як нові наукові положення, полягають у такому:

Вперше:

·     обґрунтовано базові рівні регіональної консолідації та інтеграції суб'єктів цивільної авіації України та розроблено теоретичні основи її практичної реалізації;

·     обґрунтовано принципи консолідації та інтеграції  суб’єктів цивільної авіації України на регіональному рівні на базі авіакомпаній, аеропортів, та на основі синтезу суб'єктів авіаційної і неавіаційної сфер;

·     розроблено систему концептуальних моделей організації типових територіально-виробничих комплексів цивільної авіації в регіонах України  на платформі основних категорій базових суб'єктів цивільної авіації України;

·     розроблено і обґрунтовано основні принципи державного регулювання діяльності суб’єктів цивільної авіації України на регіональному рівні.

Удосконалено:

·                  наукову систематизацію процесів трансформації організаційних форм суб'єктів цивільної авіації України та інвестиційних і інноваційних процесів у даній сфері;

·                 наукову систематизацію процесів функціонування й еволюції ринку пасажирських і вантажних авіаперевезень авіакомпаній України, сфери спеціального застосування авіації в народному господарстві й аеропортовської сфери за 1991-2007 рр.;

·                 заходи щодо організації спеціалізованих фінансових структур з інвестування до сфери цивільної авіації;

Дістало подальший розвиток:

·                 наукова класифікація організаційних структур суб'єктів у сфері цивільної авіації України;

·                  теоретичні основи побудови системи організації державної координації авіаційної діяльності та структри державної авіаційної влади України;

·                 організаційна модель державної авіаційної влади та основні положення щодо вдосконалення організації та шляхів державної координації авіаційної діяльності;

·                 прогнозування тенденцій розвитку галузі цивільної авіації України, інвестиційних та інноваційних процесів у даній сфері, еволюції вітчизняних ринків авіаційних перевезень та робіт.

Практичне значення одержаних результатів. Представлені в роботі наукові положення у вигляді теоретичних основ і концептуальних моделей формування територіально-виробничих комплексів  цивільної авіації України можуть бути використані як методологічна база для розробки державних програм з перспективного розвитку регіонів України та національної цивільної авіації,  законодавчих і нормативних актів у сфері регулювання діяльності цивільної авіації,  як керівництво для менеджменту в сфері цивільної авіації для суб'єктів державної і недержавної форм власності. Результати дисертаційного дослідження були впроваджені при розробці державних нормативних актів з розвитку цивільної авіації (комплекс пропозицій щодо корпоратизації майнових комплексів в системі цивільної авіації України у  “Концепції реформування та розвитку авіаційної галузі України до 2010 року”, та у розробці розпорядження КМУ про заходи щодо розвитку Львівського аеровузлу (лист в.о. голови Державіаслужби Колісника № 1.16-9347 від 27.12.2005 р. директору ІПРЕЕІ Буркинському Б.В.), при розробці учбово-методичних програм у ВНЗ (акт впровадження Одеського національного політехнічного університету №337\71-03 від 3.03.08), у виробничо-господарській діяльності авіакомпаній Одеського регіону (акт впровадження ТОВ “Авіакомпанія Таврія” від 25.12.06, акт впровадження ППзІІ “Авіаспецсервіс” №222\АК від 11.01.08).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися і були схвалені на міжнародних наукових конференціях: «Проблеми сучасної економіки і інституціональна теорія» (27-28 січня 2003 р., м. Донецьк),  «Науковий потенціал світу “2004”» (1-15 листопаду 2004 р., м. Донецьк), на всеукраїнських наукових конференціях: «Актуальні питання розвитку підприємництва, менеджменту та маркетингу в умовах трансформації економіки України» (3-4 червня 2004 р., м. Луцьк), «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України в контексті глобалізації» (29 вересня–1 жовтня 2004 р., м. Алушта), «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України» (26 жовтня 2004 р., м. Дніпропетровськ), на засіданнях Вченої ради Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано в 1 монографії, 10 статтях у наукових журналах і 16 статтях у збірниках наукових праць, 3 тезах доповідей у матеріалах конференцій загальним обсягом 17,95 д.а. (особисто автору належить 17,9 д.а.).

Структура роботи.  Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Зміст роботи викладено на 408 сторінках комп’ютерного тексту; робота містить 45 таблиць на 45 сторінках та 20 рисунків на 20 сторінках. Список використаних джерел нараховує 300 найменуваннь.