Организация и деятельность судебных органов Таврической губернии по Судебной реформе 1864 года (60-90-е годы XIX в.)

Короткий зміст

загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Процес розбудови незалежної, суверенної, демократичної, правової Української держави у сучасний період неможливий без створення цілісної системи надійного державного захисту прав і свобод громадян, загальногромадянських інтересів.

            Практика державного будівництва в Україні свідчить, що для створення основ правової держави і громадянського суспільства, формування реальної демократичної системи особливе значення має Судова реформа.

            Світове співтовариство визначило низку основних принципів незалежності  судової влади, зокрема: рівноправні повноваження трьох гілок влади, довічне призначення суддів на посади, неприпустимість зниження їх заробітної плати, контроль за судовою діяльністю тільки з боку суддів та інші. Деякі з цих принципів сьогодні вже реалізовані, а окремі, хоча й проголошені та закріплені в Конституції і законах України, залишися поки що декларацією.

            Формування ефективної судової системи в сучасній Україні має винятково важливе значення для забезпечення всіх головних напрямків державної діяльності. У цьому процесі особливої важливості набуває створення оптимальних правових і організаційно-управлінських засад судоустрою, який сьогодні в Україні перебуває у стадії становлення і розвитку в принципово нових економічних і політичних умовах.

            Для належного правового забезпечення дійової судової системи, створення її наукових основ важливим і актуальним є узагальнення та вивчення історичного досвіду реформування судової системи Криму другої половини ХІХ ст., коли в суспільстві також відбувалися кардинальні зміни.

            Реформи другої половини ХІХ ст. у Росії супроводжувалися найважливішими за своїм історичним значенням явищами соціально-економічного і суспільно-політичного життя, тенденцією до її лібералізації, а в умовах Таврійської губернії – ще й національно-культурним і національно-визвольним рухом.

            Вітчизняні дослідники історії держави і права новітнього часу досить активно звертаються до подій другої половини ХІХ – початку ХХ ст. тому, що в цей період умови та соціально-економічні і, що важливо, політико-правові процеси були подібні до сучасних. Такими ж були становлення і розвиток основ ринкової економіки. Адміністрування в судовій системі змінювалося необхідністю враховувати суб’єктивні й об’єктивні умови демократизації судів.

            Водночас треба зазначити, що, з одного боку, пряме перенесення досвіду минулої історичної епохи на сьогоднішні реалії є неприйнятним, з іншого – ігнорування цього величезного досвіду породжує важкі наслідки, спричиняє повторення помилок і вибір хибного шляху до майбутнього.

            У науковому аспекті вивчення досвіду реформування системи судоустрою у другій половині ХІХ ст. зумовлено тим, що в історичній та історико-правовій літературі радянського періоду панували поверхові і догматичні погляди щодо дослідження Судової реформи 1864 р. у Російській імперії, особливо в оцінці інституту судових слідчих, прокуратури й адвокатури в окремих регіонах. Тому об’єктивний аналіз цих проблем дає можливість заповнити прогалини однієї з важливих складових науки історії держави і права України.

            Вивчення правових засад організації та діяльності судових органів Таврійської губернії має наукову актуальність і з погляду надання первинного і науково опрацьованого матеріалу для сучасних досліджень з історії держави і права України.

            Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі історії держави і права України та зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до цільової комплексної програми “Актуальні проблеми історії українського державного будівництва” (номер державної реєстрації 0186.0.070872).