ДОГОВІР МОРСЬКОГО СТРАХУВАННЯ Автореферат

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Морське страхування – один з найдавніших видів страхування, який не втратив своєї актуальності і в сучасних умовах, бо, не дивлячись на розвиток технічного прогресу, ризиків в мореплавстві не меншає. Експлуатація будь-якого морського судна несе потенційний ризик можливих втрат та збитків, яких може зазнати власник або фрахтувальник судна, власник вантажу, перевізник тощо, а обсяг збитків, пов’язаний з обставинами конкретної морської аварії, часто перевищує фінансові можливості вказаних осіб. Вирішенню проблем відшкодування завданих збитків і покликане слугувати морське страхування як система захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб на випадок морської небезпеки.

Аналіз розвитку інституту морського страхування в умовах переходу України до ринкової економіки свідчить, що у цей період відбулися важливі події, пов’язані і з демонополізацію страхового ринку, і з прийняттям Кодексу торговельного мореплавства України (далі – КТМ України), положення якого покликані врегулювати договірні відносини у сфері морського страхування.

Разом з тим, нині морське страхування ще не зайняло такої стратегічної позиції, як це характерно для країн з розвиненою економікою, що пояснюється, перш за все, недосконалістю його законодавчого врегулювання. Тому одним з найважливіших завдань сьогодення є вдосконалення нормативної бази у сфері морського страхування, приведення положень КТМ України у відповідність до положень нового Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Проблеми страхування традиційно займали і займають у доктрині цивільного права одне з центральних місць. Так, достатньо вказати, що за останні роки В.М. Нікіфорак, Т.В. Блащук, О.В. Гринюк, В.В. Семеняка, О.С.Красільнікова у своїх дослідженнях торкалися питань договірного регулювання страхових відносин. Але фундаментального дослідження правової природи саме договору морського страхування в Україні здійснено не було. Таким чином, відсутність фундаментальних розробок стосовно договору морського страхування і обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження склали праці відомих вчених-цивілістів як минулого, так і сьогодення: Т.В. Боднар, В.І. Борисової, М.І.Брагінського, С.М. Братуся, В.В. Вітрянського, К.О. Граве, В.П. Грибанова, В.Є.Ідельсона, О.С. Іоффе, О.О. Красавчикова, Н.С. Кузнецової, І.М. Кучеренко, О.Е.Лейста, Л.А. Лунца, В.В. Луця, Р.А. Майданика, Д.І. Мейєра, В.О. Мусіна, І.Б.Новицького, В.А. Ойгензихта, В.К. Райхера, А.П. Сергєєва, В.І.Серебровського, В.О. Тархова, Ю.К. Толстого, Л.М. Федорова, Р.О. Халфіної, Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишки, Г.Ф. Шершеневича, М.Я.Шимінової та ін.

У дисертації використані роботи зарубіжних авторів, а саме Р. Боко, Ф.Д.Роуза, праці яких не перекладалися українською або російською мовами.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ (далі – ХНУВС) та пов’язана з науковими розробками ХНУВС, які здійснюються за напрямками, затвердженими Академією правових наук України, а також відповідає змісту Пріоритетних напрямків наукових досліджень вищих навчальних закладів МВС України, визначених Наказом МВС України № 356 від 11 травня 2001 року „Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр.” (державна реєстрація №0186.0.070867), та за пріоритетними напрямками наукових розробок ХНУВС на 2006-2010 роки. Тема роботи знайшла також своє відбиття в плані дослідницької діяльності кафедри цивільного права та процесу ХНУВС.

Мета та задачі дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка доктринальних засад цивільно-правового регулювання договору морського страхування та обґрунтування пропозицій, спрямованих на усунення недоліків і прогалин у законодавчому регулюванні цього договору.

Для досягнення вказаної мети автором дисертації були поставлені такі основні задачі:

- на підставі дослідження виявити ґенезу договору морського страхування;

- сформулювати засади цивільно-правового регулювання договору морського страхування в Україні, враховуючи досвід інших країн;

- поглибити характеристику юридичної природи договору морського страхування;

- розкрити суттєві риси договору морського страхування, визначити його функції та місце в системі цивільно-правових договорів України;

- на основі дослідження виокремити основні права та обов’язки учасників договору морського страхування;

- на підставі аналізу виявити особливості укладення, виконання, припинення договору морського страхування;

- виявити особливості механізму відповідальності та практики його застосування в разі невиконання або неналежного виконання договору морського страхування.

- сформулювати конкретні пропозиції і рекомендації по вдосконаленню законодавства у сфері застосування договору морського страхування.

Об’єктом дослідження є цивільні відносини, що виникають при укладенні, виконанні, зміні та припиненні договору морського страхування, а також шляхи підвищення нормативного впливу на них.

Предметом дослідження є нормативні акти, які регулюють відносини у сфері морського страхування, теоретичні аспекти договірних відносин у цій сфері, та практика застосування законодавства.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загально-наукові та спеціально-наукові методи наукового пізнання. Діалектичний метод дозволив розглянути формування та розвиток ідеї договору морського страхування і відповідних норм законодавства (підрозділ 1.1). Застосування історичного методу дозволило дослідити ґенезу розвитку договору морського страхування у конкретних історико-правових умовах, продемонструвати розвиток теоретичної думки, законодавства та обґрунтувати необхідність подальшого наукового дослідження цієї теми (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод використано для з’ясування переваг і недоліків договірного механізму регулювання морського страхування за законодавством України, Російської Федерації, Великобританії, Норвегії, США та інших країн світу (підрозділи 1.1, 2.1-2.3, 2.5, 2.6). Системно-структурний метод сприяв з’ясуванню змісту договору морського страхування, його істотних умов, встановленню місця в загальній системі національного договірного права (підрозділи 1.2, 2.1, 2.3). Логіко-юридичний метод дозволив провести аналіз положень чинного законодавства України в сфері морського страхування (підрозділи 1.2-2.7). Теоретико-прогностичний метод сприяв розробці пропозицій стосовно вдосконалення чинного законодавства у вказаній сфері (підрозділи 1.2-2.7).

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертаційна робота є першим в Україні комплексним дослідженням сутності та природи договору морського страхування в умовах дії нових КТМ України та ЦК України.

В результаті проведеного дисертаційного дослідження вперше сформульовано та обґрунтовано або додатково аргументовано чи уточнено наукові положення:

1. Обґрунтовано висновок, що хоча в Україні пріоритетним залишається регулювання морського страхування спеціальним законодавством, а саме КТМ України, положення останнього повинні бути узгоджені з положеннями ЦК України, який складає загальний рівень кодифікації цивільного законодавства. У зв’язку з цим запропоновано доповнити главу 67 ЦК України статтею „Застосування загальних правил страхування до спеціальних видів страхування”, що дасть можливість субсидіарно застосовувати положення гл. 67 ЦК України (Страхування) за умови, що конкретні відносини з морського страхування не врегульовані на рівні спеціального закону.

2. Додатково аргументується, що договір морського страхування, як родове поняття, за своєю сутністю охоплює договори такої ж спрямованості, як і договір майнового страхування, але майновий інтерес в яких пов’язаний лише із торговельним мореплавством.

3. Розширено аргументацію відносно того, що договір морського страхування відноситься до алеаторних договорів, бо його метою є розподіл ризику (ризиків) між сторонами.

4. Обґрунтовано визначення договору морського страхування як фідуціарного договору. Фідуціарність в ньому проявляється через принцип найвищої довіри, відповідно до якого страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про обставини, що мають істотне значення для визначення ступеня ризику і відомі або повинні бути йому відомі, а також відомості, запитані страховиком.

5. Розширено аргументацію щодо віднесення договору морського страхування до публічних договорів, що можуть укладатися шляхом приєднання, якщо в якості страхувальника буде виступати фізична або юридична особа, які не є суб’єктами підприємницької діяльності.

6. Вперше доводиться, що договір морського страхування виконує ініціативну, програмно-координаційну, інформаційну, гарантійну (забезпечувальну) та захисну функції. При цьому зауважується, що ініциативна функція, з огляду на те, що це договір приєднання, деформована, оскільки ініціатива укладення договору виходить від страхувальника.

7. Додатково аргументується необхідність розробки і прийняття в Україні стандартних (типових) правил морського страхування та системи врегулювання протиріч з приводу обґрунтованості страхового відшкодування, а також його розміру.

8. Додатково обґрунтовано позицію, що, на відміну від інших юридичних осіб приватного права, страхові організації наділяються спеціальною правоздатністю.

9. Висунуто тезу, що оскільки договір морського страхування укладається на певний проміжок часу або на рейс судна, він обмежується не кількістю страхових випадків, а колом страхових ризиків. Тому страхова сума не може розглядатися в якості межі відповідальності страховика не тільки стосовно одного страхового випадку, а й для усього договору в цілому.

10. Запропоновано додаткову аргументацію стосовно того, що страхові посередники не є суб’єктами договору морського страхування, і їх правовий статус потребує відповідного врегулювання на законодавчому рівні.

11. Набув подальшого розвитку висновок, що витрати, зроблені страхувальником щодо виконання обов’язку по запобіганню або зменшенню збитків, спричинених небезпечностями і випадковостями (страховий випадок) за договором морського страхування, підлягають додатковій компенсації з боку страховика лише у порядку регресу.

12. Уточнено визначення поняття договору морського страхування, поняття „страхувальник”, третьої особи (вигодонабувача), страхового випадку, страхового ризику, зміни ризику, збільшення ризику, девіації, зміни рейсу судна.

Практичне значення дисертаційного дослідження, його результатів полягає у можливості використання висновків та пропозицій в роботі над подальшим удосконаленням положень КТМ України, в розробці підзаконних нормативно-правових актів, при перегляді деяких концептуальних положень договору морського страхування і для удосконалення правозастосовчої та судової практики.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі, у підготовці підручників і навчальних посібників, методичних рекомендацій з курсів цивільного права для студентів юридичних спеціальностей, у практичній діяльності судових органів, працівників страхових компаній тощо.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися, схвалені та рекомендовані до захисту кафедрою цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.

Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на наукових конференціях: Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених (23 квітня 2004 р., м. Харків, Національний університет внутрішніх справ); Актуальні проблеми цивільного права та процесу, присвячена пам’яті професора О.А. Пушкіна (21 травня 2005 р., м.Харків, Національний університет внутрішніх справ ); Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених (25 травня 2005 р., м. Харків, Національний університет внутрішніх справ), Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів „Приватно-правовий метод регулювання суспільних відносин: стан та перспективи розвитку” (25-26 листопада 2005 р., м.Київ, Київський національний університет ім.Тараса Шевченка), Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених (12 травня 2006 р., м.Харків, Харківський національний університет внутрішніх справ), Актуальні проблеми цивільного права та процесу, присвячена пам’яті професора О.А. Пушкіна (27 травня 2006 р., м.Харків, Харківський національний університет внутрішніх справ).

Пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства стосовно договору морського страхування направлено до Верховної Ради України, а також до страхової компанії.

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження були викладені в 6 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визнані ВАК України фаховими для спеціальності „Правознавство”, а також у тезах 5 доповідей.

Структура дисертації обумовлена метою, завданнями та обраним предметом дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять 9 підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків (законопроект „Про внесення змін у деякі закони України”, Пояснювальна записка до нього та Акти впровадження результатів дисертаційного дослідження).

Повний обсяг дисертації складає 204 сторінки, список використаних джерел – 16 сторінок (191 найменування), додатків – 10 сторінок.