ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ОПТОВОГО РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Проблеми організаційно-правового забезпечення функціонування оптового ринку сільськогосподарської продукції в Україні набули особливої актуальності у зв’язку з необхідністю формування прозорого та належно врегульованого оптового ринку сільськогосподарської продукції з урахуванням інтересів аграрного товаровиробника і такої обов’язкової умови, як забезпечення розвитку ринкових відносин в аграрному секторі. Правова невизначеність та слабка організація оптового ринку сільськогосподарської продукції призводить до зростання кількості недобросовісних посередників. Нагальною потребою стало вдосконалення нормативно-правового регулювання оптового ринку сільськогосподарської продукції на основі залучення сільськогосподарських товаровиробників до участі в організції та діяльності такого ринку, створення його багаторівневої інфраструктури, а також урегулювання діяльності його організаторів (оптового продовольчого ринку, агробірж, агроторгових домів, аукціонів живої худоби та птиці, сільськогосподарських виставок, ярмарків тощо). Також необхідно виходити з того, що основна мета удосконалення правового регулювання оптового ринку сільськогосподарської продукції – це підвищення ефективності аграрного виробництва сільськогосподарських підприємств за рахунок структурованої системи товарообміну за участю організаторів, продавців і покупців на оптовому ринку.

Незважаючи на те, що останнім часом прийнято низку нормативних актів, які покликані врегульовувати відносини у сфері оптового ринку сільськогосподарської продукції, багато проблем його правового регулювання всебічно не проаналізовані, а отже, залишаються нерозкритими чи спірними. Саме наведені обставини й зумовили актуальність теми дисертаційного дослідження та визначили її вибір.

Теоретичною базою дисертаційного дослідження стали праці представників вітчизняної і зарубіжної науки різних історичних періодів у галузі теорії держави і права, аграрного, цивільного, господарського права та інших юридичних наук. Зокрема, йдеться про праці С.С. Алексєєва, В.І. Андрейцева, З.С. Бєляєвої, Г.Ю. Бистрова, Ц.В. Бичкової, А.Г. Бобкової, О.М. Васильченко, М.М. Вєдєніна, А.П. Гетьмана, В.П. Жушмана, М.І. Козиря, В.М. Корнієнко, О.А. Красавчикова, В.В. Луця, Л.В. Лушпаєвої, В.К. Мамутова, Ю.О. Моісєєва, Л.О. Панькової, В.М. Пашкова, О.В. Петришина, О.А. Підопригори, О.О. Погрібного, О.А. Поліводського, В.К. Попова, В.І. Семчика, А.П. Сергєєва, А.М. Статівки, Н.І. Титової, Ю.К. Толстого, М.В. Цвіка, В.Ю. Уркевича, Р.О. Халфіної, Ю.С. Шемшученка, В.З. Янчука та інших видатних науковців.

Для дослідження окремих аспектів дисертації вивчалися роботи вчених-економістів: О.П. Близнюка, П.І. Гайдуцького, Б.Б. Гладича, Б.В. Губського, О.М. Дегтярьової, Б.П. Дмитрука, П.Т. Саблука, М.О. Солодкого, О.М. Шпичака та ін.

У процесі дослідження використано правові акти та досвід функціонування оптового ринку сільськогосподарської продукції України, Російської Федерації, Великої Британії, Італії, Іспанії, Німеччини, Польщі, США, Франції, Японії та інших зарубіжних країн.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає основним напрямам державної політики України в галузі підвищення ефективності сільського господарства в сучасних умовах. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах державної цільової комплексної програми „Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (економічно-правовий аспект)”(державна реєстрація № 0186.0.070869).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей і закономірностей правового регулювання суспільних відносин у сфері оптового ринку сільськогосподарської продукції за участю аграрних товаровиробників, а також формування відповідних наукових висновків, розробка рекомендацій для законодавчої і правозастосовчої практики у цій сфері.

Для досягнення поставленої мети визначено такі основні завдання:

– виявити історичні витоки й передумови виникнення і розвитку правового регулювання оптового ринку сільськогосподарської продукції;

– провести аналіз стану нормативно-правового забезпечення організації та діяльності оптового ринку сільськогосподарської продукції та його суб’єктів;

– конкретизувати понятійно-категоріальний апарат щодо оптового ринку сільськогосподарської продукції;

– виявити правові особливості сільськогосподарської продукції, яка є об’єктом обігу на оптовому ринку;

– розкрити зміст та правові засади діяльності організаторів оптового ринку сільськогосподарської продукції, а також визначити роль сільськогосподарських виробників у їх створенні та функціонуванні;

– з’ясувати особливості договорів, пов’язаних з операціями на оптовому ринку сільськогосподарської продукції;

– розробити і надати конкретні рекомендації щодо вдосконалення законодавства у сфері правового регулювання оптового ринку сільськогосподарської продукції за участю аграрних товаровиробників.

Об’єктом дослідження є врегульовані нормами права суспільні відносини, які виникають у сфері організації та діяльності оптового ринку сільськогосподарської продукції.

Предметом дослідження є приписи нормативно-правових актів, пов’язаних з організацією і функціонуванням оптового ринку сільськогосподарської продукції за участю аграрних товаровиробників.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є загальнонауковий діалектичний метод наукового пізнання, метод системного аналізу. Результати дослідження здобуто також за допомогою наступних методів наукового пізнання: історичного – при дослідженні еволюції розвитку законодавства про оптовий обіг сільськогосподарської продукції від зародження до сучасного стану; формально-логічного – при визначенні та тлумаченні окремих понять і термінів; порівняльно-правового – при аналізі досвіду зарубіжних країн у сфері регулювання оптового ринку сільськогосподарської продукції та можливості його використання у національному законодавстві, а також при співставленні видів договорів, що використовуються аграрними товаровиробниками на оптовому ринку сільськогосподарської продукції; системного – при дослідженні правового становища суб’єктів оптового ринку сільськогосподарської продукції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в науці аграрного права виконано комплексне дослідження проблем організаційно-правового забезпечення оптового ринку сільськогосподарської продукції за участю аграрних товаровиробників та зазначено концептуальні підходи щодо зміни певних аспектів його розвитку. Наукова новизна одержаних результатів знаходить свій прояв у таких теоретичних положеннях, що виносяться на захист:

1. Уперше детально досліджено та визначено два основних етапи становлення й розвитку законодавства щодо оптового ринку сільськогосподарської продукції в умовах незалежності України. Перший етап – початок 1995 р. – кінець 1996 р. – це етап формування засад правового механізму регулювання відносин у сфері оптового ринку сільськогосподарської продукції. Другий етап – початок 1997 р. і дотепер – характеризується значним розвитком та вдосконаленням законодавства щодо функціонування оптового ринку сільськогосподарської продукції.

2. Уперше обґрунтовано висновок про необхідність обов’язкового залучення аграрних товаровиробників до створення та діяльності організаторів оптового ринку сільськогосподарської продукції (оптового продовольчого ринку, агроторгового дому, аукціону живої худоби та птиці, виставок та ярмарків сільськогосподарської продукції тощо).

3. Запропоновано нове визначення поняття оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією як господарської діяльності, що здійснюється, як правило, на організованому ринку зареєстрованим у встановленому порядку власником або посередником шляхом укладання угод на придбання та відчуження або лише відчуження дозволених до обігу партій сільськогосподарської продукції, призначеної для використання у виробництві, іншого професійного використання або використання як проміжного товару, до моменту її доставки кінцевому споживачеві, що здійснюється за безготівковим та готівковим розрахунком.

4. Набуло подальшого розвитку визначення поняття оптового ринку сільськогосподарської продукції як сукупності суспільних відносин, які регулюються нормами права (аграрного, цивільного та ін.), що забезпечують перехід сільськогосподарської продукції від одного учасника ринку до іншого, а також створюють правові передумови для набуття у власність та передачі її в установлених організаційних структурах такого ринку за ціною, яка формується під впливом попиту і пропозиції.

5. Сформульовано науково обґрунтовану пропозицію щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання функціонування оптового ринку сільськогосподарської продукції, зокрема, пропонується прийняти спеціальний Закон України „Про оптовий ринок сільськогосподарської продукції”. Норми вказаного закону доцільно включити до комплексного інституту правового регулювання аграрного ринку такої галузі права, як аграрне право України.

6. Наведено нові аргументи стосовно розробки й прийняття Примірних правил торгівлі на оптовому продовольчому ринку з метою закріплення механізму створення та функціонування оптових продовольчих ринків в Україні та вперше розроблено їх структуру.

7. Дістало подальшого розвитку визначення агроторгового дому (АТД) як спеціального суб’єкта господарювання у формі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, створеного не менше ніж п’ятьма аграрними товаровиробниками, діяльність якого спрямована на надання послуг із забезпечення належних умов для обігу товарної сільськогосподарської продукції, формування оптових партій сільськогосподарської продукції (товару) для реалізації на внутрішньому й зовнішніх ринках, постачання аграрним товаровиробникам необхідних матеріально-технічних ресурсів, здійснення функцій щодо координації взаємодії аграрних товаровиробників з аграрними біржами, іншими суб’єктами аграрного ринку, проведення торговельно-посередницької, організаційно-виробничої, інформаційно-координаційної, аналітико-консультативної та іншої діяльності у сфері обігу сільськогосподарської продукції.

8. Здійснено новий підхід щодо переліку договорів, що опосередковують оптовий обіг сільськогосподарської продукції, а саме виокремлено договір оптової купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, відповідно до якого продавець, що здійснює виробничу або торговельну діяльність, зобов’язується передати в обумовлені терміни оптову партію сільськогосподарської продукції, яка є у нього в наявності на момент укладення договору, у власність покупця для використання її з метою подальшого перепродажу або для виробничого споживання, а покупець зобов’язується прийняти сільськогосподарську продукцію і оплатити її за встановленою сторонами ціною.

9. Уперше запропоновано розробити та впровадити в практику „Положення про зміст і порядок укладання договорів оптової реалізації сільськогосподарської продукції” з метою вирішення практичних проблем, які виникають у аграрних товаровиробників при здійсненні правочинів на оптовому ринку сільськогосподарської продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертаційному дослідженні висновки та пропозиції є певним внеском у теорію аграрного права і можуть бути використані для вдосконалення нормативно-правового забезпечення оптового ринку сільськогосподарської продукції. Деякі положення, викладені у дисертації, мають дискусійний характер і можуть стати основою для подальших наукових розробок.

Дисертаційне дослідження може бути корисним при підготовці підручників, навчальних посібників з курсу „Аграрне право України”, викладанні відповідної навчальної дисципліни, у науково-дослідній роботі студентів.

Апробація результатів дослідження. Найважливіші положення дисертації були обговорені на засіданнях кафедри аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та апробовані у навчальному процесі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого при викладанні курсу „Аграрне право України”, також відображені у доповідях на наукових конференціях, зокрема: на науково-практичній конференції „Проблеми соціально-економічного розвитку села та шляхи їх вирішення” (м. Київ, 2 квітня 2004 р.), міжвузівській науково-практичній конференції „Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 20 травня 2004 р.), міжнародній науково-теоретичній конференції „Стан та перспективи розвитку аграрного права” (м. Київ, 26-27 травня 2005 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження відображено в 6 наукових публікаціях, з яких 3 статті у фахових виданнях та 3 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг становить 213 сторінок, з них основного тексту – 185 сторінок. Список використаних джерел – 307 найменувань.