АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ: ПРОЦЕСУАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ Автореферат

Актуальність теми. У сучасних умовах розбудови української державності модернізаційні перетворення, що відбуваються в різних сферах життєдіяльності суспільства – політичній, економічній, культурній, поєднуються з подоланням певних труднощів, зумовлених перехідним етапом у розвитку країни. Це, в свою чергу, передбачає реформування правової системи України, постійне вдосконалення законодавства, зокрема, і адміністративного права як фундаментальної галузі публічного права.

На сьогоднішній день найбільш дискусійними і не врегульованими на законодавчому рівні є питання, пов’язані з притягненням юридичних осіб до адміністративної відповідальності. Аналіз досліджуваної проблеми свідчить, що ступінь її наукового розроблення недостатній і потребує комплексного та системного аналізу.

Зміна суспільно-політичної ситуації в Україні після набуття нею незалежності, розвиток підприємництва на основі різних форм власності, перехід до ринкової економіки, відмова від адміністративно-командних методів управління та інші чинники спричинили прийняття Верховною Радою України, не чекаючи відповідного наукового забезпечення, низки законів, якими було передбачено адміністративну відповідальність юридичних осіб.

Проте, якщо законами і встановлена адміністративна відповідальність юридичних осіб, то при цьому не визначені загальні правила притягнення їх до відповідальності: порядок провадження в цих справах, оскарження рішень органів, уповноважених накладати стягнення; процедура виконання постанов про накладення адміністративних стягнень; відсутня правова регламентації підстав та приводів для порушення провадження; майже не врегульовані питання адміністративно-процесуального статусу учасників цього провадження.

Слід відмітити вагомий внесок у розробку окремих аспектів адміністративної відповідальності юридичних осіб таких російських вчених–правознавців як С.С.Алексєєв, Д.М.Бахрах, О.І.Бекетов, П.Т.Василенков, А.Б.Венгеров, В.І.Димченко, В.М.Кудрявцев, В.І.Новосьолов, Є.В.Овчарова, І.Н.Петров, В.Д.Сорокін, О.М. Якуба і вітчизняних: В.Б.Авер’янов, О.М.Бандурка, Ю.П.Битяк, І.П.Бондаренко, С.В.Ващенко, І.П.Голосніченко, С.Т.Гончарук, Є.В.Додін, О.Т.Зима, В.В.Зуй, Р.А.Калюжний, А.П.Клюшніченко, Л.В.Коваль, В.К.Колпаков, А.Т.Комзюк, В.Д.Лук’янець, Л.Л.Попов, В.І.Ремнев, В.С.Стефанюк, М.М.Тищенко, Ю.М.Шемшученко та ін. Їхні праці в значній мірі сприяли розвитку нормативно-правової бази у даному напрямку.

Разом з тим, незважаючи на досягнення національної юридичної науки, коло питань щодо адміністративної відповідальності юридичних осіб вивчено недостатньо, комплексне дослідження особливостей притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності поки що не проводилось.

Необхідність поглибленого теоретичного розроблення та актуальність зазначених проблем обумовили вибір теми дисертації, її об’єктно-предметну сферу дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п.2. розд.2 Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” від 22 липня 1998 р. № 810/98; п.5. розд.2 та п.10. розд.3 “Концепції реформи адміністративного права України”, підготовленої робочою групою Кабінету міністрів України з підготовки Концепції реформи адміністративного права та проекту Адміністративного кодексу України; п.20 розд.1 “Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз наукових питань формування законодавчого забезпечення і реалізації адміністративної відповідальності юридичних осіб, розробка теоретичної бази, необхідної для запровадження уніфікованого порядку притягнення юридичних осіб до відповідальності, обґрунтування рекомендацій із удосконалення чинного адміністративного законодавства з урахуванням нових політичних, правових та економічних реалій.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження в роботі поставлені такі завдання:

– встановити тотожні та відмінні риси між провадженням у справах про адміністративні правопорушення стосовно фізичних та юридичних осіб;

– проаналізувати систему правових актів, що регламентують порядок притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності;

– визначити історичні етапи становлення законодавчих засад адміністративної відповідальності юридичних осіб;

– встановити підстави та приводи для порушення адміністративного провадження щодо юридичних осіб;

– проаналізувати принципи та загальні засади провадження у справах про адміністративні проступки юридичних осіб;

– розглянути адміністративно–процесуальний статус учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб;

– виявити зв’язки між окремими нормативними актами України з метою визначення основних напрямків удосконалення та систематизації адміністративно-процесуального законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб;

– розробити конкретні рекомендації, спрямовані на розвиток законодавства, що встановлює і регламентує підстави та порядок притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності.

Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються у процесі притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності.

Предметом дослідження є вітчизняне адміністративне законодавство та законодавство зарубіжних країн, яке регулює суспільні відносини у сфері адміністративної відповідальності юридичних осіб, система наукових поглядів і розробок за обраною темою.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів, обумовлених метою та особливостями досліджуваної проблематики.

Вихідним підґрунтям дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого проблеми, що розглядаються у дисертації, представлені у вигляді єдності їх соціального змісту та юридичної форми. У роботі також використано: порівняльно-правовий метод, що застосовувався під час вивчення вітчизняного та зарубіжного адміністративно-процесуального законодавства, що регламентує адміністративну відповідальність юридичних осіб; історико-правовий метод забезпечував розгляд питання про історичні етапи розвитку законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб; системно-структурний і порівняльний – для класифікації юридичних осіб та обґрунтування взаємозв’язку адміністративної відповідальності фізичних і юридичних осіб; аналітичний та метод раціональної критики дозволили проаналізувати сутність нормативних актів і виявити колізії, протиріччя та інші негативні фактори у правовому регулюванні адміністративної відповідальності юридичних осіб; спеціально-юридичний метод сприяв конкретизації юридичних понять, визначенню специфічних ознак правових явищ, уточненню юридичних формулювань, здійсненню аналізу організації діяльності органів адміністративної юрисдикції з точки зору її відповідності догмі права. На основі синтезу були сформульовані висновки за результатами дисертаційного дослідження.

Нормативною та емпіричною базою дослідження стали норми Конституції України, законів та постанов Верховної Ради України, Рішень Конституційного Суду України, указів та розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, актів центральних органів виконавчої влади, а також узагальнення практики діяльності органів та посадових осіб, уповноважених здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є першим в українській юридичній літературі комплексним теоретичним дослідженням процесуально-правових проблем адміністративної відповідальності юридичних осіб. Наукова новизна дисертації визначається постановкою нової проблеми, дослідженням тенденцій розвитку суспільних відносин в адміністративно-процесуальній сфері та напрямків удосконалення законодавства щодо адміністративної відповідальності юридичних осіб.

Дисертантом сформульовані наступні теоретичні та науково-практичні положення, які лежать в основі висновків, що відрізняються певним ступенем наукової новизни:

уперше:

– сформульовано поняття провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб, під яким розуміється комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених процесуальних дій, які здійснюються спеціально уповноваженими органами (посадовими особами) та судами, спрямованих на своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови та реалізації прав юридичних осіб на оскарження неправомірних дій і рішень, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, зміцнення законності;

– визначено зміст стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб;

– розроблено проект “Основ законодавства України про адміністративну відповідальність юридичних осіб”;

насичено новою аргументацією:

– об’єктивну необхідність існування в умовах демократичних перетворень та розбудови ринкових відносин в Україні адміністративної відповідальності юридичних осіб і визначено реальний стан правового регулювання цього виду відповідальності;

удосконалено:

– систему принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб за допомогою синтезу принципів адміністративного процесу, до яких належать: законність; принцип об’єктивної (матеріальної) істини; принцип справедливості; принцип рівності юридичних осіб перед законом; принцип здійснення провадження національною мовою; принцип оперативності (швидкості) і простоти провадження; принцип публічності (офіційності) провадження; принцип відповідальності посадових осіб за належне ведення провадження та прийнятий неправомірний акт; принципи гласності, самостійності та незалежності органів адміністративної юрисдикції (посадових осіб) у прийнятті рішення у справі;

– адміністративно-процесуальний статус учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб шляхом встановлення відповідальності свідка за дачу завідомо неправдивих свідчень та нормативного закріплення процесуального статусу понятого, визначення його прав і обов’язків;

дістали подальшого розвитку положення щодо:

– історичних етапів становлення в Україні законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб з часів НЕПу по сьогоднішній день;

– фактичних та правових підстав порушення провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб;

– теоретичних засад взаємодії суб’єктів провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб;

– поняття адміністративного проступку і адміністративної відповідальності юридичних осіб;

– позасудового оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення на юридичну особу та наслідків розгляду скарги;

– систематизації законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що зроблені у роботі висновки можуть бути основою для підвищення якості та ефективності діяльності органів адміністративної юрисдикції та реалізовані:

– у науково-дослідницькій сфері матеріали дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем правовідносин у сфері адміністративної відповідальності юридичних осіб, оптимізації та вдосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності;

– у правотворчій сфері висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні чинного законодавства, зокрема при систематизації нормативно-правових актів, які регламентують адміністративну відповідальність юридичних осіб;

– у правоохоронній сфері запропоновані автором пропозиції можуть бути використані для вдосконалення практики застосування адміністративно-процесуальних норм під час провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб;

– у навчальному процесі положення дисертації, теоретичні висновки, рекомендації та їх аргументація можуть бути використані при підготовці підручників та навчальних посібників; при викладанні дисциплін адміністративно-правового спрямування у вищих навчальних закладах; у різних формах підвищення кваліфікації практичних працівників; у науково-дослідницькій роботі слухачів та курсантів.

Теоретичні та практичні висновки дисертації впроваджено у навчальний процес у Херсонському юридичному інституті ХНУВС, де результати дослідження використано під час складання робочих навчальних програм, проведення лекційних та практичних занять із “Адміністративного права”; курсів “Адміністративна відповідальність” та “Адміністративний процес”.

Апробація результатів дисертації відбувалася шляхом оприлюднення концептуальних положень дисертації на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток та перспективи соціально-правової роботи в Україні: проблеми та кадрове забезпечення” (Херсон, 8-9 вересня 2000 року); науково-практичній конференції “Підготовка спеціалістів-юристів для ОВС: здобутки, проблеми та перспективи” (Херсон, 16-17 травня 2003 року); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми систематизації законодавства України про адміністративну відповідальність” (Сімферополь-Ялта, 7-8 грудня 2006 року).

Публікації. Основні теоретичні положення дослідження викладено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, та у трьох тезах доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок, з яких основний текст дисертації – 166 сторінок, список використаних джерел налічує 156 найменувань та займає 15 сторінок.