ПРОВАДЖЕННЯ ІЗ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ Автореферат

Актуальність теми. Політичне, економічне і соціальне оновлення суспільства зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів виконавчої влади у відповідність з новими умовами розвитку нашої держави. Органи внутрішніх справ як різновид зазначених органів мають забезпечити реалізацію наданих їм повноважень, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини, що вимагає якісних змін у всіх напрямках їх діяльності, в тому числі й таких як провадження із звернень громадян.

Вказана проблематика є особливо актуальною для органів внутрішніх справ, де функціями з розгляду та вирішення звернень громадян наділені різні підрозділи на всіх рівнях системи і є найбільш відповідальними й складними, оскільки зачіпають права, свободи і законні інтереси широкого кола осіб. Дослідження проблематики провадження із звернень громадян має забезпечуватися синтезом міждисциплінарних наук, методологічною основою якого є комплексний науковий підхід до побудови ефективної процедури розгляду звернень громадян. Це обумовлює необхідність з’ясування організаційно-правових засад здійснення провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ, вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо його удосконалення.

Проблеми здійснення провадження із звернень громадян досліджувались як фахівцями із загальних питань адміністративного права та державного управління, так і спеціалістами з управління в органах внутрішніх справ. Ними визначено основні особливості методології розгляду звернень, обґрунтовано необхідність використання комплексного наукового підходу до дослідження механізму вирішення звернень громадян та контролю за прийнятими рішеннями, узагальнено особливості міждисциплінарного та формалізованого підходів до з’ясування сутності цих рішень та вимог, які до них висуваються.

Разом з тим, незважаючи на значення, яке відіграє провадження із звернень громадян у забезпеченні законності і правопорядку, на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам звернень громадян, у вітчизняній науці адміністративного права це питання стосовно діяльності органів внутрішніх справ комплексно не досліджувалось. Сучасний стан механізму розгляду звернень громадян в органах внутрішніх справ характеризується відсутністю високоефективної системи їх наукового, правового та організаційного забезпечення, і як наслідок – наявністю численних порушень прав, свобод та законних інтересів громадян.

Таким чином, необхідність ефективного забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина, переосмислення місця та ролі звернень громадян як у зовнішньо-адміністративній, так і у внутрішньо-організаційній діяльності органів внутрішніх справ, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, ряд організаційно-правових проблем у здійсненні провадження із звернень громадян обумовлюють актуальність дослідження його сутності та процедур.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.1.2 Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п.1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.2.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр., схвалених Вченою радою Національного університету внутрішніх справ від 23 березня 2001 р., пп.1.1, 1.2, 3.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, чинного законодавства України та практики його реалізації визначити сутність та процедури провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ, а також шляхи його удосконалення. Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

– на основі аналізу поняття та структури адміністративного процесу визначити місце в ньому, сутність та особливості провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ;

– з’ясувати значення звернень громадян в роботі органів внутрішніх справ та узагальнити вимоги, які до них висуваються;

– здійснити класифікацію звернень громадян, які надходять до органів внутрішніх справ;

– охарактеризувати процедури розгляду і вирішення звернень громадян в органах внутрішніх справ та визначити обсяг повноважень останніх щодо здійснення цього виду діяльності;

– з’ясувати стан і перспективи розвитку провадження із звернень громадян в органах внутрішніх прав як важливої гарантії забезпечення прав і свобод громадян;

– охарактеризувати систему правового забезпечення провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ;

– визначити особливості розгляду в органах внутрішніх справ окремих звернень громадян – пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) та скарг;

– з’ясувати специфіку діловодства із звернень громадян в органах внутрішніх справ;

– визначити систему гарантій прав і свобод громадян у сфері розгляду звернень, види та особливості відповідальності за порушення законодавства про звернення громадян в органах внутрішніх справ;

– сформулювати рекомендації щодо удосконалення провадження із звернень громадян в органах внутрішніх прав та конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються під час приймання, розгляду та вирішення звернень громадян в органах внутрішніх справ.

Предмет дослідження становить організаційно-правовий механізм провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз діяльності органів внутрішніх справ щодо розгляду та вирішення звернень громадян. В роботі використовувались також окремі методи наукового пізнання. Зокрема, за допомогою логіко-семантичного методу поглиблено поняття провадження із звернень громадян (підрозділ 1.1.), визначено сутність, особливості та значення провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ (підрозділ 1.2.). Порівняльно-правовий метод використано для характеристики правового забезпечення механізму розгляду звернень громадян в органах внутрішніх справ (підрозділ 1.3.), розкриття сутності адміністративних послуг в діяльності органів внутрішніх справ (підрозділ 2.1.). Системно-структурний метод використано для здійснення класифікації звернень громадян в органах внутрішніх справ (підрозділ 1.2), аналізу окремих засобів забезпечення законності під здійснення провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ (підрозділи 2.4.), характеристики процедури розгляду та вирішення пропозицій, заяв та скарг громадян в органах внутрішніх справ (підрозділи 2.1., 2.2.). Статистичний і документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного забезпечення процедури розгляду звернень громадян в органах внутрішніх справ (підрозділи 1.2., 2.1., 2.2., 2.4.); логіко-юридичний – при розробці науково-обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинних нормативних актів з питань діяльності підрозділів органів внутрішніх справ при здійсненні провадження із звернень громадян.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців в галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії державного управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних, зокрема, В.Б.Авер’янова, О.Ф.Андрійко, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, А.С.Васильєва, В.М.Гаращука, І.П.Голосніченка, Є.В. Додіна, В.В.Зуй, Р.А.Калюжного, С.В.Ківалова, Л.В.Коваля, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, О.В.Кузьменко, І.Б.Коліушка, О.П.Коренєва, О.В.Лавриненка, Б.М.Лазарева, М.Я.Маслєннікова, О.В.Негодченка, В.Ф.Опришка, О.І.Остапенка, Р.С.Павловського, І.В.Панової, В.Г.Перепелюка, В.П.Пєткова, Л.Л.Попова, В.М.Протасова, Ю.М.Старилова, Н.Г.Саліщевої, А.О.Селіванова, О.Ф.Скакун, М.М.Тищенка, Ю.О.Тихомирова, Н.Ю.Хаманьової, В.В.Цвєткова, С.В.Шестакова, В.К.Шкарупи, О.М.Якуби та ін. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання порядку розгляду звернень в органах внутрішніх справ може бути використано в Україні. Інформаційну і емпіричну основу дослідження становлять також узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні та аналітичні матеріали про діяльність органів внутрішніх справ за останні п’ять років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим визначенню сутності та процедур провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

– набуло подальшого розвитку визначення місця, особливостей та значення звернень громадян в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;

– обґрунтовано доцільність окремого врегулювання строків розгляду пропозицій виходячи із необхідності в окремих випадках вивчення багатьох обставин і матеріалів, проведення спеціальних наукових досліджень та економічних розрахунків;

– з’ясування особливостей розгляду звернень громадян до органів внутрішніх справ дозволило обґрунтувати висновок про необхідність розробки та закріплення переліку реквізитів підсумкового документа, який приймається за результатами розгляду звернень, що сприятиме повноті та одноманітності контрольної діяльності;

– подальший розвиток одержало визначення умов, за яких реалізується право громадян на скорочення термінів розгляду скарги;

– удосконалено визначення конкретних етапів процедури розгляду пропозицій, заяв та скарг громадян в діяльності органів внутрішніх справ;

– обґрунтовано висновок щодо необхідності визначення та нормативного закріплення терміна “доказування”, способів збирання інформації та інших процесуальних дій, які безпосередньо чи опосередковано впливають на прийняття рішення за зверненням;

– обґрунтовано доцільність визначення на законодавчому рівні механізму заміни адміністративної відповідальності на дисциплінарну оскільки, вона має певні особливості і потребує чіткого врегулювання;

– набуло подальшого розвитку визначення про необхідність детальної регламентації процедури участі громадянина у перевірці поданого ним звернення;

– поліпшено характеристику юридичної відповідальності як одного із основних засобів забезпечення законності під час розгляду та вирішення пропозицій, заяв та скарг громадян в органах внутрішніх справ, яку розглянуто в двох аспектах: обов’язкове притягнення до відповідальності за свої протиправні дії (бездіяльність) посадових осіб у разі порушення законодавства про звернення громадян; необхідність впровадження практики притягнення до відповідальності громадян;

– удосконалено визначення критеріїв оцінки особистих якостей при підборі кадрів органів внутрішніх справ, які дозволили б працівнику ефективно виконувати покладені на нього обов’язки, що сприятиме покращенню стану роботи із зверненнями громадян;

– сформульовано ряд конкретних пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики розгляду і вирішення пропозицій, заяв та скарг громадян в органах внутрішніх справ, щодо внесення змін і доповнень до ряду нормативних актів: Закону України „Про звернення громадян”, КпАП України, Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України та ін.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у науково-дослідній сфері результати дослідження можуть бути основою для подальшої розробки проблем адміністративних процедур, зокрема, провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ;

– у сфері правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, будуть сприяти удосконаленню правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ в сфері розгляду звернень громадян;

– у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність процедури розгляду звернень громадян в органах внутрішніх справ;

– у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін „Адміністративне право”, „Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, „Управління в органах внутрішніх справ”, вони уже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін в Харківському національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на трьох науково-практичних конференціях – “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (Харків, 2004), “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (Харків, 2005), “Забезпечення правопорядку та безпеки громадян у контексті реформування міліції громадської безпеки” (Харків, 2006), а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.

.Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, а також у тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 202 сторінки. Список використаних джерел складається із 253 найменувань і займає 23 сторінки.