ВАКАНСІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО

Актуальність теми. Серед злочинів, що вчиняються на залізничному транспорті, питому вагу становлять крадіжки вантажів, які призводять до значних матеріальних збитків. При цьому особливу небезпечність складають крадіжки, що вчиняються злочинними групами, кількість яких неухильно зростає. Більш того, ця категорія злочинів є однією з найскладніших для організації їх розкриття та розслідування, оскільки пов’язана з великим обсягом роботи та вирішенням складних розумових завдань, зумовлених специфікою діяльності залізничного транспорту. Відтак, удосконалення й оптимізація процесу розкриття і розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, особливо тих, що вчиняються злочинними групами, є одним з актуальних завдань, які постають на сьогодні перед наукою криміналістикою. Вирішення цього завдання передусім потребує виділення і поглибленого дослідження питання щодо розроблення та впровадження у діяльність слідчих органів відповідних науково-методичних рекомендацій, які б базувалися на концептуальних положеннях методики розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами.

Зусиллями таких учених-криміналістів, як Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, В.Д. Берназ, О.М. Васильєв, А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, В.Г.Лукашевич, Є.Д. Лук’янчиков, Г.А. Матусовський, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, М.О. Селіванов, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько та ін., зроблено вагомий внесок у розроблення теоретичних основ формування методик розслідування окремих категорій злочинів.

Безпосередньо проблематика розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті досліджувалась у роботах В.Л. Грохольского, С.Б. Згогуріна, В.А. Князєва, Г.А. Кушніра, З.І. Митрохіної, В.П. Петрунєва, І.В. Пирога, В.М. Платіки, А.В. Сергунова, В.М. Юріна та ін.

Водночас наукових розробок щодо створення цілісної наукової концепції методики розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, і тим більше тих, що вчинені злочинними групами, яка б будувалася на сучасних положеннях загальної теорії криміналістики та репрезентативній вибірці кримінальних справ даної категорії злочинів, на сьогоднішній день здійснено не було. В Україні відсутні монографічні роботи, присвячені даній проблематиці, а у дисертаційному аспекті ця проблема у вітчизняній криміналістиці спеціально не досліджувалася.

Названі обставини визначили наперед можливість віднести розглядувану проблему до числа актуальних і стимулювали обрання теми цього дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана проблематика дисертаційного дослідження базується на планах наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і становить складовий елемент цільової комплексної програми «Криміналістичні та науково-технічні проблеми удосконалення діяльності правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю» (номер державної реєстрації 0106u002294), а також Програми боротьби з правопорушеннями на транспорті на 2004¾2006 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. за № 2029. Тему дисертаційного дослідження затверджено рішенням вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 11 від 29 червня 2004 р.).

Мета і завдання дослідження. Дисертаційне дослідження має на меті розроблення на основі сучасних положень загальної теорії криміналістики і репрезентативної вибірки кримінальних справ концепції методики розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, та формулювання рекомендацій працівникам слідчих і оперативно-розшукових органів щодо ефективного застосування одержаних результатів у ході розкриття і розслідування даного різновиду злочинів.

Комплексність мети, її багатоплановість зумовили актуальність вирішення таких завдань:

- обґрунтувати необхідність віднесення методики розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, до розряду мікрометодик, із визначенням її структури як важливого наукового підґрунтя для подальших досліджень у цій сфері;

- подати криміналістичну характеристику крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, у вигляді інформаційно-описової моделі, визначити її елементний склад і проаналізувати кожний із цих елементів, спираючись на результати проведеного узагальнення судово-слідчої практики;

- проаналізувати злочинні групи, що спеціалізуються на вчиненні крадіжок вантажів на залізничному транспорті, надати їх класифікацію залежно від складу учасників і їх відношення до діяльності залізничного транспорту;

- виокремити і описати способи готування, вчинення та приховування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, до яких вдаються учасники злочинних груп, і навести авторський варіант їх класифікації;

- здійснити класифікацію вантажів як предмета злочинного посягання при крадіжках із урахуванням їх кількісно-якісних ознак, зокрема способу упакування, умов навантаження і розвантаження, перевезення і зберігання;

- визначити і проаналізувати час, місце, обстановку вчинення крадіжок вантажів на залізничному транспорті, а також недоліки в роботі служб залізниці, що сприяють вчиненню даного різновиду злочинів;

- надати рекомендації щодо вдосконалення тактики огляду місця події, допита свідків, підозрюваних (обвинувачених), призначення і проведення судово-трасологічних експертиз при розслідуванні крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами;

- визначити типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, і сформулювати програми (алгоритми) дій слідчого щодо їх розв’язання;

- запропонувати напрямки вдосконалення форм взаємодії слідчих, оперативно-розшукових, експертних органів із відповідними службами залізниці на етапах як виявлення ознак крадіжок вантажів, так і під час їх безпосереднього розслідування.

Об’єктом дослідження виступають діяльність злочинних груп по вчиненню крадіжок вантажів на залізничному транспорті та діяльність слідчих і оперативно-розшукових органів із їх розкриття та розслідування.

Предметом дослідження є окремі елементи механізму крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, а також методи, прийоми та засоби, спрямовані на вдосконалення процесів розкриття і розслідування даного різновиду злочинів.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, що відображає взаємозв’язок теорії та практики, а також концептуальні положення науки криміналістики. У процесі здійснення цього дослідження застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: системно-структурний ¾ для розбудови внутрішньої архітектоніки окремої криміналістичної методики крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, та її криміналістичної характеристики; функціональний ¾ для аналізу динаміки розвитку (видозміни) окремих елементів криміналістичної характеристики крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами; формально-логічний ¾ для визначення найбільш ефективних напрямків дослідження криміналістичної характеристики крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами; порівняльний ¾ для окреслення місця криміналістичної характеристики крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, у структурі окремої криміналістичної методики; статистичний ¾ для узагальнення кримінальних справ про крадіжки вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, оброблення вихідної інформації; моделювання ¾ для формування типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, і програм (алгоритмів) дій слідчого щодо їх розв’язання.

Правову базу дослідження становлять Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, кримінальне і кримінальне-процесуальне законодавство України, нормативно-правові акти, що регламентують організацію і діяльність правоохоронних органів у протидії розкраданню вантажів на залізничному транспорті, а також діяльність окремих служб залізничного транспорту.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати узагальнення й аналізу 180 кримінальних справах про факти крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами на Донецькій, Південній та Придніпровській залізницях за період із 2000 по 2005 рр., за якими розслідувались 352 епізоди і притягнуто до кримінальної відповідальності 476 осіб; дані статистичних звітів МВС України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є першим у вітчизняній криміналістичній літературі монографічним дослідженням, в якому на базі сучасних положень загальної теорії криміналістики, а також репрезентативної вибірки кримінальних справ розроблено концепцію методики розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, і сформульовані рекомендації, спрямовані на вдосконалення діяльності слідчих і оперативно-розшукових органів щодо розкриття і розслідування даної категорії крадіжок.

В роботі обґрунтовується низка нових положень і висновків, що мають важливе теоретичне і практичне значення, в тому числі:

вперше:

- аргументовано необхідність віднесення методики розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, до розряду мікрометодик із визначенням своєрідності її теоретичного розроблення та особливостей застосування в практичній діяльності слідчих органів;

- криміналістичну характеристику крадіжок вантажів на залізничному транспорті подано у вигляді інформаційно-описової моделі із урахуванням специфіки діяльності злочинних груп;

- надано криміналістичну характеристику злочинним групам, що вчиняють крадіжки вантажів на залізничному транспорті, запропоновано їх класифікацію, підґрунтям якої є відношення учасників цих груп до діяльності залізничного транспорту;

- окреслено й описано способи готування, вчинення та приховування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, до яких вдаються учасники певних типів злочинних груп, що спеціалізуються на вчиненні такого різновиду злочинів;

- визначено чинники, які впливають на вибір предмета злочинного посягання, зокрема такі, як регіональність походження вантажу, сезонність вчинення крадіжки, економічна доцільність, споживча цінність;

- визначено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, запропоновано програми (алгоритми) дій слідчого щодо їх розв’язання;

удосконалено:

- класифікацію вантажів як предмета злочинного посягання при крадіжках із урахуванням таких якісно-кількісних ознак, як характер вантажу, спосіб упакування, умови навантаження і вивантаження, перевезення і зберігання;

- тактику огляду місця події із визначенням безпосередніх об’єктів і послідовності їх огляду;

- тактику допиту свідків, зокрема щодо визначення предмета їх допиту залежно від запропонованих класифікаційних груп цих осіб;

- тактику допиту підозрюваних (обвинувачених) залежно від характеру злочинних груп, учасниками яких вони виступають;

- процедуру призначення судово-трасологічної експертизи сучасних запірно-пломбувальних пристроїв;

набули подальшого розвитку:

- положення щодо наявності кореляційних зв’язків між елементами криміналістичної характеристики певного різновиду злочинів, проілюстровано зв’язок між способом вчинення крадіжки вантажу і предметом злочинного посягання, способом і слідами, способом і характером злочинних груп, способом і обстановкою, а також показано їх значення для побудови слідчих версій під час розслідування конкретного злочину;

- положення щодо недоліків у роботі певних служб залізниці, які сприяють вчиненню крадіжок вантажів;

- пропозиція щодо диференціації місць вчинення крадіжок вантажів на такі дві складові: місце безпосереднього вилучення матеріальних цінностей (вагон, піввагон, цистерна, хопер); місце заволодіння вантажем (станція, перегін, роз’їзд);

- положення щодо напрямків і форм взаємодії слідчих, оперативно-розшукових та експертних органів і відповідних служб залізничного транспорту як на етапі виявлення ознак крадіжки, так і під час безпосереднього здійснення досудового розслідування цих фактів.

Практичне значення одержаних результатів. Наведені в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути застосовані для підвищення ефективності:

- науково-дослідницької роботи ¾ як підґрунтя вдосконалення самої методики розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами, а також її криміналістичної характеристики;

- практичної діяльності правоохоронних органів ¾ як рекомендації щодо оптимізації слідчої та оперативно-розшукової діяльності, її координації та планування;

- навчального процесу ¾ як матеріал для підготовки відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсу «Криміналістика», а також у навчальному процесі юридичних вищих навчальних закладів України при читанні лекцій з криміналістики та проведенні практичних занять.

Апробація результатів дисертації. Наукові погляди, ідеї, теоретичні висновки та положення, а також практичні рекомендації, одержані в результаті дисертаційного дослідження, відображено в опублікованих авторкою наукових статтях та повідомленнях.

Основні положення дисертації доповідались на науковій конференції молодих учених та здобувачів «Актуальні проблеми правознавства» (м. Харків, 2004), науковій конференції молодих учених і здобувачів «Конституція України ¾ основа побудови правової держави і громадського суспільства» (м. Харків, 2006), міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу ¾ 2006» (м. Дніпропетровськ, 2006), нарадах слідчих працівників прокуратури України, Харківської області та м. Харкова засіданнях кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а також використовуються в навчальному процесі і науково-дослідницькій роботі студентів за курсом «Криміналістика».

Результати дисертаційного дослідження обговорювалися і були схвалені на засіданнях кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а також використовуються в навчальному процесі і науково-дослідницькій роботі студентів за курсом «Криміналістика».

За результатами дисертаційного дослідження до прокуратури Харківської області та Лінійного управління на Південній залізниці МВС України на транспорті надіслані доповідні записки. Окремі пропозиції авторки впроваджено у діяльність слідчих органів прокуратури та лінійних відділів міліції, що підтверджується відповідними актами.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у чотирьох статтях, опублікованих у виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, трьох тезах наукових доповідей.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження і композиційно складається із вступу, трьох розділів, що включають одинадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 216 сторінок, із яких основний текст ¾ 179 сторінок, список використаних джерел 21 сторінка (210 найменувань), додатки ¾ 15 сторінок.