КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЗАКОННОЇ ПОРУБКИ ЛІСУ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ (НА ПІДСТАВІ МАТЕРІАЛІВ ПРАКТИКИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ) Автореферат

Актуальність теми. Окрім надзвичайно важливого значення лісу як природного ресурсу і його використання для задоволення потреб людини в деревині та іншій лісовій продукції, даний об’єкт природи має не меншу цінність через вплив на клімат, атмосферу, виконання ґрунтозахисних, водоохоронних та інших корисних функцій, а також свою роль в оздоровленні, відпочинку, забезпеченні культурних та естетичних потреб суспільства. Лісистість України становить лише 15,7% (при оптимальному для неї показнику — 20%). У Криму ліси займають лише 10% території, що вдвічі менше світових стандартів.

Щоб запобігти виснаженню лісових ресурсів України, сучасне право встановлює не тільки вимоги щодо їхнього раціонального використання, але й відповідальність за незаконні посягання на даний природний об’єкт, які можуть спричинити необоротні негативні зміни в довкіллі загалом. Масова вирубка лісів, у тому числі незаконна, на території нашої держави призводить до ерозії ґрунтів, виснаження річок, негативних змін клімату, що погіршує життя людей. Наприклад, вирубка лісів у Карпатах стала причиною зсувів, які заподіяли екологічну та економічну шкоду, що підриває економіку не тільки регіону, а й усієї держави. У Криму ж ліс — це головний організм, який відновлює і збагачує атмосферу, захищає узбережжя від безлічі пагубних факторів, зберігає цілющий кримський клімат. Тому дослідження діяння у вигляді незаконної порубки лісу як одного зі злочинних посягань на лісові ресурси є актуальним, особливо на тлі нинішньої екологічної ситуації в Україні, що характеризується глибокою кризою.

Окремі аспекти обраної теми та суміжні з ними питання розглядалися в працях Н.Г. Баканєвої, С.Б. Гавриша, О.О. Дудорова, В.П. Ємельянова,
Е.М. Жевлакова, О.С. Колбасова, М.І. Коржанського, З.Г. Корчевої,
М.І. Краснова, О.І. Красова, Ю.І. Ляпунова, В.К. Матвійчука,
П.В. Мельника, Н.А. Мирошниченко, П.В. Мірошника, В.Л. Мунтяна,
В.О. Навроцького, П.Т. Некіпєлова, Є.І. Немировського, В.І. Осадчого,
В.Д. Пакутіна, В.В. Петрова, П.Ф. Повеліциної, Г.М. Полянської,
Б.Г. Розовського, О.В. Сасова, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація,
Ю.С. Шемшученко, В.А. Широкова та інших вітчизняних і російських учених. Утім, залишилося коло питань, які потребують подальшої розробки, оскільки опубліковані праці стосуються їх лише фрагментарно. Більшу частину досліджень виконано на базі кримінального законодавства, що діяло раніше.

Зміна редакції норми, що регламентує відповідальність за незаконну порубку лісу, в Кримінальному кодексі України (далі — КК України) 2001 року обґрунтовує необхідність детального наукового аналізу ознак даного складу злочину для усунення труднощів і розробки рекомендацій щодо застосування досліджуваних положень кримінального законодавства на практиці, відмежування незаконної порубки лісу від суміжних складів злочинів і аналогічного адміністративного делікту.

Вищезазначене, поряд з потребою вдосконалення аналізованої кримінально-правової норми, обумовило вибір теми даної дисертації.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації розглядалася і була затверджена вченою радою Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського 24 березня 2004 року згідно з науковим напрямом роботи кафедри кримінального права і кримінології за темою «Кримінально-правові аспекти судово-правової реформи в Україні» (номер державної реєстрації теми — 0104U004158).

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є аналіз особливостей ознак складу незаконної порубки лісу, обґрунтування низки теоретичних положень і розробка на підставі одержаних у ході дослідження результатів рекомендацій щодо правильної кваліфікації даного злочину та пропозицій стосовно вдосконалення чинного кримінального законодавства.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

простежити розвиток норм кримінально-правової відповідальності за незаконну порубку лісу в історичному аспекті та виявити факти, що її обумовлюють;

сформулювати поняття незаконної порубки лісу як злочину;

здійснити аналіз об’єктивних та суб’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ст. 246 КК України;

позначити критерії відмежування кримінально караної порубки лісу від суміжних складів злочинів і аналогічного адміністративного делікту;

дослідити наявність обставин, які виключають злочинність незаконної порубки лісу, і можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за її вчинення;

сформулювати рекомендації щодо вдосконалення кримінально-правової норми, яка регламентує відповідальність за незаконну порубку лісу.

Об’єктом дослідження є явище, пов’язане із кримінально-правовою охороною лісу.

Предметом дослідження виступає незаконна порубка лісу, особливості її кваліфікації, а також слідча, прокурорська та судова практика стосовно даного суспільно небезпечного діяння.

Методи дослідження визначалися метою і завданнями, поставленими в роботі, а також об’єктом і предметом дослідження. Історико-правовий метод застосовувався для аналізу історичного аспекту розвитку в Україні законодавства про кримінальну відповідальність за незаконну порубку лісу. Метод системно-структурного аналізу, формально-логічний та порівняльно-правовий методи дозволили здійснити дослідження ознак складу незаконної порубки лісу, розглянути питання відмежування даного кримінально караного діяння від суміжних складів правопорушень та інші спеціальні питання відповідальності за незаконну порубку лісу, а також розробити пропозиції з удосконалення редакції ст. 246 КК України і рекомендації щодо правильної правової кваліфікації незаконної порубки лісу. За допомогою формально-юридичного методу пояснювалася логіка законодавця, закладена в аналізованій кримінально-правовій нормі. Статистичний метод використовувався під час вивчення слідчої, прокурорської та судової практики з даного складу злочину.

Теоретичною основою роботи стали праці вчених у галузі як кримінального, так і екологічного права. Дисертаційне дослідження також базується на положеннях галузевих юридичних наук — кримінального, адміністративного, цивільного, кримінально-процесуального права та кримінології.

Нормативною базою дослідження є Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закони України, нормативні акти, що регламентують порядок користування лісами, постанови Пленуму Верховного Суду України.

Емпіричну базу дисертації становлять матеріали вивчення понад 70 кримінальних справ про незаконні порубки лісу, вчинені на території АР Крим у період з 1993 року до 2006 року; статистичні дані щодо незаконних порубок лісу УІТ при ГУ МВС України в АР Крим, Республіканського комітету з лісового та мисливського господарства АР Крим; матеріали з предмета дослідження, надані прокуратурою АР Крим, Сімферопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою, Керченською міжрайонною природоохоронною прокуратурою; результати анкетування службових осіб правоохоронних органів, уповноважених проводити досудове розслідування, з розроблених питань (про причини, труднощі виявлення і розслідування, кваліфікації, підстави припинення кримінальної справи тощо) стосовно незаконних порубок лісу.

Наукова новизна одержаних результатів. Це перше в Україні дисертаційне дослідження питань кримінально-правової характеристики та кваліфікації екологічного злочину у вигляді незаконної порубки лісу, здійснене відповідно до регламентації даного діяння в новому КК України 2001 року на підставі матеріалів практики АР Крим.

Обґрунтовано низку нових теоретичних висновків, уточнено зміст окремих понять і термінів, які мають теоретичне та практичне значення. Це відобразилося в наступних положеннях і пропозиціях, які виносяться на захист:

уперше:

сформульовано узагальнене поняття незаконної порубки лісу як злочину за КК України 2001 року;

здійснено дослідження обставин, що виключають злочинність конкретного екологічного діяння у вигляді незаконної порубки лісу;

обґрунтовано пропозицію щодо доповнення доктринальної редакції ст. 246 КК України спеціальним видом звільнення особи від кримінальної відповідальності за незаконну порубку лісу;

удосконалено:

поняття об’єкта незаконної порубки лісу з огляду на його триступінчасту класифікацію «по вертикалі» (загальний, родовий, безпосередній) і класифікацію безпосереднього об’єкта «по горизонталі» (основний, додатковий, факультативний);

доктринальну редакцію ст. 246 КК України шляхом виділення кваліфікованих та особливо кваліфікованих складів даного злочину та доповнення редакції аналізованої норми приміткою задля відображення показників грошового вираження шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу;

знайшли подальший розвиток:

дослідження процесу становлення криміналізації незаконної порубки лісу в Україні та факторів, які вплинули на цей процес;

догматичний аналіз ознак об’єктивної сторони складу незаконної порубки лісу, на підставі якого обґрунтовано і запропоновано авторське тлумачення терміна «порубка лісу» та авторське визначення предмета досліджуваного злочину;

вивчення суб’єктивних ознак досліджуваного складу злочину щодо особливостей визначення форми вини та характеристик суб’єкта незаконної порубки лісу;

наведено додаткові аргументи:

щодо необхідності надання Пленумом Верховного Суду України низки роз’яснень стосовно деяких особливостей складу незаконної порубки лісу;

на користь створення Екологічного кодексу України як єдиного нормативно-правового акту, який регулює екологічні правовідносини;

для обґрунтування критеріїв розмежування кримінально караної порубки лісу з аналогічним адміністративно-правовим деліктом і низкою суміжних складів злочинів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертації результати можуть бути використані у:

науково-дослідницькій діяльності — як теоретична основа для подальших наукових розробок у галузі кримінального та адміністративного права України;

законотворчості — через доповнення редакції ст. 246 КК України кваліфікованими і особливо кваліфікованими складами даного злочину, а також спеціальним видом звільнення особи від кримінальної відповідальності за незаконну порубку лісу та при розробці роз’яснень у постановах Пленуму Верховного Суду України щодо питань кримінально-правової характеристики та кваліфікації незаконної порубки лісу;

навчальному процесі — для підготовки навчальних і навчально-методичних матеріалів у галузі кримінального права;

правозастосовній діяльності — для підвищення рівня юридичної підготовки та ефективності діяльності працівників судів і правоохоронних органів задля уникнення можливих помилок і неточностей при розв’язанні відповідних питань у слідчій та судовій практиці; для підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів у протидії екологічним злочинам.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися: на II Всекримській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених, присвяченій 10-річчю Таврійського екологічного інституту «Крым XXI века: культура, наука, политика, экономика, экология» (Сімферополь, 2002); на X Міжнародній історико-правовій конференції «Історико-правові проблеми автономізму та федералізму» (Севастополь, 2003); на XII історико-правовій конференції «Етнонаціональні чинники в історії державно-правового будівництва» (Бахчисарай, 2004);
на VII звітній науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, курсантів і студентів Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (Сімферополь, 2005).

Положення дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданні кафедри кримінального права і кримінології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені в сімох наукових статтях, чотири з яких опубліковано у фахових наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (поділених на дев’ять підрозділів та три пункти), висновків, списку використаних джерел з 283 найменувань і додатка. Повний обсяг дисертації становить 218 сторінок, з них основний текст — 193 сторінки, список використаних джерел — 23 сторінки, додаток — 2 сторінки.