ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена зростаючим значенням та розвитком договірних правовідносин між вищими навчальними закладами (далі – ВНЗ) та студентами (іншими особами) з приводу професійної підготовки останніх. Стаття 53 Конституції України кожному громадянину гарантує право на освіту, включаючи й вищу професійну освіту . Ця конституційна гарантія матиме реальне життєве втілення тільки за умови впливу відповідних економічних, правових та інших соціальних чинників. Серед цих чинників чільне місце сьогодні посідає цивільне законодавство, норми якого регулюють певну групу відносин за участі ВНЗ та студентів ( інших осіб).
Загострення уваги з боку науковців-цивілістів до відносин ВНЗ – студент пояснюється тим, що цивільно-правове регулювання згаданих відносин останнім часом набуло значного поширення через здійснення професійної підготовки на підставі спеціально укладеного оплатного договору. Подібний договір використовується тепер не тільки приватними ВНЗ. Оплата професійної підготовки за рахунок коштів самих осіб, що здобувають підготовку, або інших осіб є звичним фактом навіть для державних та муніципальних ВНЗ.
Разом з тим, доводиться констатувати, що законодавство недостатньою мірою відповідає потребам регулювання досліджуваних відносин. Цивільний кодекс України містить тільки норми загального порядку, а норми так званого освітнього законодавства (Закон України „Про освіту”, Закон України „Про вищу освіту” та інші нормативно-правові акти) взагалі не приділяють достатньої уваги договірним відносинам ВНЗ – студент (інша особа).
Договірні відносини ВНЗ – студент (інша особа) були об’єктом дослідження у тому числі й на рівні кандидатських дисертацій. В Україні виконано та захищено дисертації Астаховим В. В. („Правовое регулирование функционирования в Украине высших учебных заведений, основанных на негосударственной форме собственности”) та Карчевським К. А. („Платные образовательные услуги высших заведений образования МВД Украины: гражданско-правовой аспект”). У Російській Федерації ці проблеми досліджувались Бєлозьоровим А. В. („Понятие и содержание обязательства по возмездному оказанию образовательных услуг”), Куровим С. В. („Гражданско-правовое регулирование образовательных услуг”), Токмовцевою М. В. („Высшее учебное заведение как субъект отношений в сфере предпринимательства”). На рівні наукових статей у спеціальних юридичних виданнях відносини ВНЗ – студент (інша особа) розглядались: в Україні – Жилінковою І. В., в РФ – Куровим С. В., Малеїною М. Н., Сирих В. М., Шкатуллою В. І. та іншими дослідниками. Але навіть за наявності значного масиву літературних джерел науково-практичні проблеми, сформульовані у даній дисертації, не можна вважати вирішеними, бо наукові попередники мали свій (специфічний) ракурс дослідження, що розходиться з напрямком дослідження, обраного автором, або деякі їх висновки мають дискусійний характер. Невирішеною, зокрема, є проблема встановлення меж договірного регулювання відносин ВНЗ – студент (інша особа).
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано з урахуванням положень „Національної доктрини розвитку освіти”, затвердженої Указом Президента України від 17 квітня 2002 року №347/2002, „Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 – 2007 роки”, затвердженої Указом Президента України від 13 грудня 2003 року № 1433/2003, „Державної програми розвитку вищої освіти на 2005 – 2007 роки”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року №1183, „Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006 – 2010 роки”, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 396–р та відповідно до „Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001 – 2006 роки”, „Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 – 2010 роки”.
Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є встановлення меж застосування норм про договір та положень самого договору для регулювання відносин ВНЗ – студент (інша особа); визначення типової та видової приналежності договору про професійну підготовку у ВНЗ у системі договорів цивільного права України; встановлення переліку юридичних фактів, що породжують досліджуване правовідношення; визначення основних прав та обов’язків виконавця та замовника; встановлення підстав зміни, розірвання та інших випадків припинення зобов’язання з професійної підготовки у ВНЗ.
Для досягнення поставленої дослідницької мети необхідно вирішити наступні завдання: визначити стан наукової розробленості досліджуваних проблем; встановити характерні правові ознаки (риси) договору про професійну підготовку у ВНЗ; дослідити правосуб’єктність учасників розглядуваного правовідношення; окреслити динаміку договірних правовідносин ВНЗ – студент (інша особа).
Об’єктом дослідження є правові відносини, що виникають між вищими навчальними закладами та студентами (іншими особами).
Предметом дослідження відповідно до сформульованої мети та завдання дисертаційного дослідження є договірні відносини з приводу професійної підготовки осіб у вищих навчальних закладах, цивільне і, зокрема, договірне право, вітчизняна та зарубіжна правозастосувальна та судова практика.
Методи дослідження. У ході проведення дослідження використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи.
Основним загальнонауковим (філософським) методом дослідження, застосовуваним дисертантом, є метод діалектичного матеріалізму, у відповідністю з яким об’єкт та предмет дослідження розглядаються виключно у контексті реальних суспільних відносин, що існують на даний момент, та у їх взаємозв’язку із закономірностями і тенденціями суспільного розвитку.
Спеціальними (приватнонауковими) методами дослідження виступають: метод порівняльного правознавства, метод комплексного аналізу, метод системного дослідження, метод конкретних соціологічних досліджень.
Метод порівняльного правознавства дозволив виявити схожі та відмінні підходи у вирішенні аналогічних правових проблем (у межах предмета дисертаційного дослідження) у Російській Федерації та деяких інших країнах. Метод комплексного аналізу має, як відомо, предметний та методологічний бік. З предметного боку досліджувані у дисертації проблеми розглядаються з охопленням інших (похідних) завдань (наприклад, що стосується організаційно–правових форм функціонування ВНЗ). З методологічного боку проблеми, що є предметом та об’єктом дисертаційного дослідження, вирішуються шляхом залучення положень інших галузей права (здебільшого публічно–правових), економіки та соціології. Це дозволило встановити межу приватно-правового регулювання відносин ВНЗ – студент (інша особа). Метод системного дослідження дозволив виявити юридичну адресу правових відносин ВНЗ – студент (інша особа) у системі цивільних правовідносин (зобов’язань). Метод конкретних соціологічних досліджень застосовувався у ході аналізу практики діяльності ВНЗ. Також використано результати соціологічних досліджень, проведених іншими авторами (зокрема, наводяться результати опитування щодо мотивації навчання студентів у вищих навчальних закладах), та опубліковані узагальнення судової й іншої юридичної практики.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведене дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати наступні положення наукової новизни:
1. Дістало подальшого розвитку номінологічне позначення досліджуваного договору. Такий договір пропонується називати – „договір про професійну підготовку у вищому навчальному закладі”. На відміну від прототипних назв (варіанти назви договору за авторством проф. Малеїної М. Н. та інших дослідників, а також назва в редакції Типового договору, затв. Наказом Міносвіти і науки України від 11 березня 2002 рок󆆆†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††т”, „бакалавр” та „магістр”.
2. Вперше зроблено висновок про змішаний характер досліджуваного зобов’язання. Науковці, які розглядали аналогічні проблеми, кваліфікували досліджуване зобов’язання різновидом зобов’язання з надання послуг (Бєлозьоров А. В., Карчевський К. А., Куров С. В., Малеїна М. Н. та інш.).
У назві договору, запропонованій автором, також відсутня вказівка на те, що даний договір опосередковує тільки надання послуг з навчання. Обгрутовано прийнятність терміна „професійна підготовка”, який дозволяє охопити собою усі інтегративні елементи змішаного договору (послугу, найм (оренду), підряд та інш.).
3. Дістало подальшого розвитку положення, започатковане Степановим Д. І., про те, що послуги з професійної підготовки є різновидом послуг, де досягнення результату (ефекту) послуги не може гарантуватись виконавцем. Досліджувані у дисертації послуги з професійної підготовки є послугами „з докладення максимальних зусиль”.
4. Подальшим розвитком класифікації договорів слід також визнати віднесення договору про професійну підготовку у ВНЗ до різновиду договорів приєднання.
Можливі випадки укладення даного договору у вигляді: а) договору з виконанням боржником обов’язку в інтересах третьої особи; б) договору з виконанням обов’язку іншій особі, але на користь кредитора (замовника); в) договору, де обов’язок боржника виконує інша особа. Зобов’язання з професійної підготовки у ВНЗ є консенсуальним, двостороннім, оплатним.
5. Дістало подальшого розвитку положення (започатковане проф. Малеїною М. Н.) про те, що досліджувані правовідносини породжуються цілою низкою взаємопов’язаних юридичних фактів, останнім з яких є двосторонній правочин (договір). На відміну від Малеїної М. Н., дисертант розпізнає більший набір елементів юридичного складу, необхідних для виникнення правовідношення з професійної підготовки: публічне оголошення про набір ВНЗ студентів; наявність у вступника повної загальної середньої освіти або відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня; волевиявлення вступника, оформлене заявою, про намір брати участь у вступних випробуваннях; видання адміністрацією ВНЗ наказу про допуск вступника до вступних випробувань; успішне проходження вступником випробувань; укладення договору.
6. Вперше зроблено висновок про те, що елементами змісту досліджуваного зобов’язання не можуть бути обов’язки замовника (тим більше студента як третьої особи) про виконання навчального плану та дотримання правил внутрішнього розпорядку. Науковими попередниками автора дисертації подібні вимоги до поведінки студента включались в обсяг договірного зобов’язання з професійної підготовки. Основним цивільно-правовим обов’язком замовника є своєчасне та повне внесення оплати за підготовку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні висновки, здобуті під час проведення дослідження, можуть використовуватись у судовій та іншій юридичній практиці, а також для вдосконалення законодавства. Отримані результати можуть бути враховані при розробці відповідних курсів навчальних дисциплін.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки і пропозиції, що містяться у дисертації, доповідалися і обговорювалися: на науково-практичній конференції „Проблеми цивільного права” (м. Харків, 2001 р.); на науково-практичній конференції „Проблеми цивільного права України” (м. Харків, 2002 р.); на науково-практичній конференції „Проблеми юридичної особи у цивільному праві України” (м. Харків, 2004 р.); на науково-практичній конференції „Актуальні проблеми цивільного права та процесу” (м. Харків, 2005 р.); на круглому столі „Охоронюваний законом інтерес в цивільному праві та процесі” (м. Харків, 2005 р.); на науково-практичній конференції „Актуальні проблеми цивільного права та процесу” (м. Харків, 2006); на другій Міжнародній науково-практичній конференції „Проблемні питання цивільного та господарського права” (м. Харків, 2007 р.). Крім того, дисертація пройшла рецензування та обговорення на кафедрі цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ (2007 р.). Окремі положення і висновки дослідження використовувалися автором в лекціях та на практичних заняттях, що проводяться в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у п’яти наукових статтях, з яких чотири опубліковано у виданнях, визнаних ВАК України фаховими для юридичних наук, а також у тезах виступів до трьох науково-практичних конференцій та одного круглого столу.
Структура дисертації обумовлена метою та завданням дослідження. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, що включають дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок. У дисертації використано 265 літературних джерел і нормативно–правових актів України та зарубіжжя.
| 
