ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЧАЛЬНИКА СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З прийняттям нової Конституції Україна вступила в новий етап розбудови демократичної соціальної правової держави. Закріплення в ч. 2 ст. 3 Конституції України положення, що «утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави», для кримінально-процесуального законодавства означає, що воно має бути зорієнтоване на забезпечення можливостей здійснення учасниками судочинства процесуальних прав та додержання законності під час його відправлення (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Однією з гарантій реалізації конституційного принципу законності в процесі кримінального судочинства і досягнення поставлених перед ним завдань є наявний у чинному Кримінально-процесуальному кодексі України (далі – КПК) інститут відомчого контролю, який, зокрема, під час досудового слідства реалізується начальником слідчого відділу (ст. 114-1 КПК України).

Одним з найважливіших напрямів удосконалення діяльності національних слідчих підрозділів є підвищення ефективності процесуального керівництва досудовим слідством, визначення науково обґрунтованих форм правового регулювання процесуальної діяльності начальника слідчого відділу і його відносин із слідчим та іншими учасниками кримінального процесу.

Окремі аспекти організації процесуальної діяльності начальника слідчого відділу висвітлено в працях Н.Н. Баранова, Р.С. Бєлкіна, О.В. Бауліна, А.П. Гуляєва, І.М. Гуткіна, А.П. Дубровіна, А.Я. Дубинського, Н.С. Карпова, Є.Г. Коваленка, В.С. Кузьмічова, A.M. Ларіна, М.І. Леоненка, Є.Д. Лук’янчикова, В.Т. Маляренка, А.І. Михайлова, В.А. Михайлова, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, В.М. Савицького, С.М. Смокова, В.Ф. Статкуса, М.С. Строговича, Х.С. Таджиєва, В.М. Федченка, В.С. Чистякової, А.А. Чувільова та інших учених. У їх теоретичних дослідженнях вирішено ряд важливих питань проблемного характеру, пов’язаних з процесуальною фігурою начальника слідчого відділу.

У дисертаційних дослідженнях Б.В. Асрієва, А.П. Дубровіна, П.І. Мінюкова, В.В. Кальницького, М.А. Погорецького з тих чи інших теоретичних позицій розглянуто правове становище начальника слідчого відділу в кримінальному процесі; проблеми процесуального контролю за діяльністю слідчих органів внутрішніх справ; організаційні та криміналістичні аспекти діяльності начальника слідчого відділу; питання теорії процесуального контролю та окремі принципи його реалізації.

Дисертацію А.Г. Каткової присвячено питанням адміністративної діяльності начальника слідчого відділу під час організації досудового слідства.

Проте окремі аспекти правового становища начальника слідчого відділу в національному кримінальному процесі або ще не розглядалися, або лише розробляються.

Так, наприклад, не знайшла достатньо чіткого вирішення проблема співвідношення процесуальних повноважень начальника слідчого відділу з керівництвом досудовим слідством і права процесуальної самостійності слідчого.

Подальшого дослідження вимагає також питання про процесуальний статус начальника слідчого відділу як учасника кримінального судочинства, який реалізовує право особисто проводити досудове слідство в повному обсязі.

Об'єктивною причиною дослідження проблеми вдосконалення правового регулювання процесуальної діяльності начальника слідчого відділу стали також істотні зміни соціально-економічної й політичної обстановки в Україні; перетворення, які охопили суспільну свідомість, культуру та сферу національного права, в тому числі кримінально-процесуального.

У нових умовах суспільного розвитку, що характеризуються не лише позитивними змінами, а й значними труднощами, які викликають різні негативні явища: погіршення стану правопорядку, активізацію організованої злочинності, яка набуває міжрегіонального характеру, ускладнення правового режиму організації державного й суспільного життя в країні, істотно зростає роль і значення функції керівництва та координації діяльності державних органів, які забезпечують охорону правопорядку й законності, носіями якої в структурі органів досудового слідства є керівники слідчих підрозділів. Вивчення слідчої практики свідчить також про те, що якість розслідування кримінальних справ, а отже, і відсоток повернених кримінальних справ, залежить саме від якості відомчого контролю, тобто від діяльності начальника слідчого відділу.

Сукупністю зазначених вище обставин об'єктивно підтверджується актуальність дослідження проблем процесуального положення начальника слідчого відділу, вирішення яких могло б сприяти більш суворому дотриманню вимог кримінально-процесуального закону на досудовому слідстві, підвищенню ефективності діяльності з запобігання і розслідування злочинів, забезпеченню прав і законних інтересів осіб у кримінальному судочинстві.