АДАПТАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку нашої держави одним із пріоритетних завдань для України є вступ до провідних європейських інституцій. З цією метою запроваджуються в життя важливі перетворення в економічній, соціальній, політичній і правовій сферах. Наразі тривають переговори щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Євро­пейським Союзом (далі – ЄС, Євросоюз), один із підрозділів якої планується присвятити положенням щодо приведення національного трудового законо­давства у відповідність до законодавства ЄС. Окрім цього, слід зазначити, що перший крок в цьому напрямку зроблено в 2004 році із затвердженням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законо­давства Європейського Союзу.

Потужні євроінтеграційні процеси, необхідність підвищення рівня захисту прав громадян, реалії часу й стрімкість цих перетворень у суспільному житті викликають потребу в продовженні реформування націо­нального трудового законодавства. Розроблення дієвої правової моделі адаптації національного трудового законодавства до законодавства Євро­пейського Союзу потребує об’єднання зусиль насамперед фахівців у галузі трудового права й права соціального забезпечення та застосування науково виважених, серйозно аргументованих підходів у цьому напрямку.

Важливо, що робота над адаптацією трудового законодавства України до законодавства Євросоюзу започатковує, можливо, найскладніший та найак­туальніший напрямок наукових досліджень у науці трудового права, який супроводжуватиме у дослідницькому сенсі одне з важливих завдань у зовнішній політиці нашої держави – інтеграцію до Євросоюзу. Зрозуміло, що цей нелегкий процес тільки розпочинається і чітко визначити належність рівня проведеної адаптації трудового законодавства до законодавства ЄС можливо буде тільки наприкінці, коли Україна набуде повноправного членства у Європейському Союзі. Саме тому дисертант не претендує на повноту дослідження всього процесу адаптації законодавства України до законодавства ЄС, а лише робить певні кроки в напрямку вирішення вказаних проблемних питань та акцентує увагу, перш за все, на найбільш значимих особливостях адаптації трудового законодавства України до зако­нодавства ЄС.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали праці М.Г Алек­сандрова, Н.Б. Болотіної, В.С. Венедіктова, Л.Я. Гінзбурга, В.В. Жернакова, М.І. Іншина, І.Я. Кисельова, В.В. Лазора, Л.І. Лазор, Р.З. Лівшиця, А.Р. Мацюка, В.І. Нікітінського, Ю.П. Орловського, П.Д. Пилипенка, С.М. Прилипка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, В.Г. Ротаня, З.К. Симо­рота, О.В. Смирнова, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої, О.М. Ярошенка та інших відомих учених у галузі трудового права. У той же час, незважаючи на вагомі здобутки вказаних науковців, слід відзначити, що в Україні немає жодного комплексного дослідження в сфері визначення загальних засад адаптації трудового законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Актуальність теми дисертації зумовлена: а) науковою і практичною важливістю дослідження проблем адаптації трудового законодавства до законодавства ЄС; б) недосконалістю нормативно-правового забезпечення існуючих адаптаційних механізмів; в) неузгодженістю норм вітчизняного трудового законодавства і європейських правових стандартів у сфері регулювання найманої праці; г) необхідністю стимулювання адаптаційних процесів з метою якнайшвидшого наближення національної системи трудового законодавства до рівня права ЄС; д) недостатністю існуючої теоретико-методологічної основи для здійснення результативних правових реформ у галузі трудового законодавства України з метою забезпечення його адаптації до трудового законодавства ЄС; е) потребою посилення соціально-правового захисту найманих працівників в Україні для досяг­нення високого рівня організації безперешкодного здійснення ними своїх трудових прав і законних інтересів, установлених в Європейському Союзі.

Науковою і практичною значимістю перелічених питань, недостатньою розробленістю їх у науці трудового права, дискусійним характером багатьох проблем пояснюється вибір теми наукового дослідження.