ЛІЦЕНЗІЙНИЙ ДОГОВІР НА ВИКОРИСТАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ (ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Короткий зміст

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження значною мірою пояснюється тим місцем, яке займає інтелектуальна власність у правовій системі постіндустріального, інформаційного суспільства. Цивiлiзований ринок інтелектуальної власності, заснований на міжнародних принципах правової охорони, сприяє духовному збагаченню людства, підвищенню рівня правової культури, зростанню економічного потенціалу держави, зокрема входжен­ню України у світовий ринок інтелектуальної власності як рівноправного партнера.

Вдосконалення правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної діяльності відбувається як на національному, так і на міжнародному рівнях шляхом формування загальновизнаної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Деякі правові аспекти охорони та захисту прав авторів щодо створених ними літературних творів потребують подальшого вдосконалення. Зокрема, чинне законодавство України не повною мірою відповідає розвитку відносин, що виникають у сфері створення та використання літературних творів, відсутні ефективні правові механізми попередження та перешкоджання неправомірних дій, зловживань, недозволеного використання літературних творів чи їх окремих елементів. Відсутність єдиного розуміння змісту і поняття «твору», «літературного твору», як об’єкту авторського права в законодавстві України, викликає його різне тлумачення, ускладнює цивільно-правове регулювання відносин у сфері авторських прав на літературні твори. Крім того, потребує подальшого вдосконалення режим правової охорони окремих елементів літературних творів, який повинен ґрунтуватись на тих же принципових засадах, що і загальний режим охорони літературного твору.

Постійне зростання попиту на об’єкти інтелектуальної власності обумовлює необхідність запровадження ефективних механізмів взаємодії авторів (їх правонаступників) із користувачами таких об’єктів. Основою такої взаємодії має стати ліцензійний договір на використання літературних творів, який забезпечить реалізацію майнових прав на літературний твір, отримання належної винагороди, захист особистих немайнових та майнових прав відповідних суб’єктів від неправомірних посягань.

Ліцензійний договір є одним із договорів щодо розпорядження майновими правами, який останніми роками набув широкого використання. Це достатньо усталена договірна конструкція, яка вже протягом тривалого періоду застосовується на практиці, проте її законодавче врегулювання не можна визнати достатнім, оскільки воно

має фрагментарний, суперечливий характер, що породжує труднощі в правозастосовній практиці. Внаслідок цього залишаються невизначеними особливості укладання ліцензійних договорів на використання літературних творів. Договірні відносини щодо розпорядження автором майновими правами вимагають конкретизації нормативних положень щодо окремих видів об’єктів авторського права. Зокрема, це стосується виокремлення ліцензійних договорів на використання літературних творів у системі договорів щодо розпорядження майновими правами на об’єкти авторського права. Також потребує вдосконалення правове регулювання питання про відповідальність автора і користувача за невиконання чи неналежне виконання умов ліцензійного договору на використання літературних творів. Негативно позначається на правозастосовній практиці відсутність типових ліцензійних договорів на використання літературних творів.

У наукових дослідженнях цивілістами були розроблені загальні теоретичні питання щодо ліцензійних договорів, тоді як безпосередньо визначенню істотних умов, змісту ліцензійного договору на використання об’єктів авторського права взагалі та літературних творів зокрема, належної уваги не приділялось.

Сформульовані в дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на загальних досягненнях юридичної науки, в тому числі, на результатах досліджень таких вітчизняних та зарубіжних цивілістів, фахівців інших галузей правової науки, як Б.С. Антимонов, В.Д. Базилевич, Т.В. Боднар, Н.В. Бровко, В.А. Васильєва, І.І. Дахно, Г.П. Добринін, В.М. Іванов, В.Я. Іонас, С.І. Карпухін, С.О. Комаров, В.М. Коссак, Г.А. Кривонос, В.М. Крижна, В.В. Луць, С.В. Мазуренко, В.Є. Макода, О.М. Мельник, Р.О. Мерзликіна, О.А. Моргунов, О.О. Нестеренко, О.А. Підопригора, О.О. Підопригора, О.А. Рузакова, А.П. Сергеєв, В.І. Серебровський, Я.О. Сидоров, А.А. Скворцов, Л.Є. Слутска, М.Н. Солощук, Є.А. Флейшиць, Г.Н. Черничкіна, Є.О. Харитонов, О.І. Харитонова, І.Я. Хейфець, Г.Ф. Шершеневич, Д.Ю. Шестаков, Р.Б. Шишка, Л.Г. Шестак, І.Є. Якубівський та ін.

Втім, до цього часу у вітчизняній науці цивільного права відсутні спеціальні комплексні дослідження теоретичних та прикладних питань правового забезпечення укладання, виконання та припинення дії ліцензійних договорів на використання літературних творів. Викладене зумовило необхідність дослідження ліцензійного договору на використання літературних творів, його ґенези, досвіду правового регулювання в інших країнах, а також визначення відповідності норм чинного законодавства України міжнародним стандартам та нагальним потребам правозастосовної практики.