ПРАВОВИЙ СТАТУС БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ ЯК СУБ’ЄКТА ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Безпосереднє здійснення фінансової діяльності у сфері виконання Державного бюджету України за видатками покладено на розпорядників бюджетних коштів, якими є бюджетні установи уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Дедалі важливішого значення набуває питання ефективного використання бюджету як найбільш дієвого інструмента управління економікою та фінансового забезпечення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування при здійсненні функцій, покладених на них Конституцією України та законами України.

Із набуттям чинності Бюджетного кодексу України відбулися зміни в бюджетно-правовому регулюванні, що безпосередньо вплинуло і на визначення статусу бюджетної установи як учасника бюджетних правовідносин.

Переглянуто питання інституту розпорядників бюджетних коштів, розширено коло їх повноважень, зросла роль Державного казначейства України у забезпеченні контрольної функції за діяльністю бюджетних установ у процесі виконання бюджету.

Забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку країни можливе тільки за умови ефективного функціонування та взаємодії системи бюджетних установ ― органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, а також системи органів місцевого самоврядування тощо. Проведення активної державної політики щодо підтримки та запровадження нових економіко-правових методів та принципів потребує формування та використання бюджетних коштів та вдосконалення вже діючих. Так, одночасно з принципом цільового використання бюджетних коштів набуває актуальності принцип бюджетного планування та програмно-цільового фінансування.

За умов економічної кризи посилюється значення правового врегулювання інституту доходів та видатків бюджету, зокрема, здійснення бюджетних повноважень органами державної влади та органами влади на місцях. Пояснюється це тим, що держава бере на себе функцію перерозподілу фінансових ресурсів через бюджетну систему для забезпечення спеціальних програм, соціальних гарантій населенню, фінансування соціально-культурної сфери тощо.

В Україні у фінансово-правовій галузі дотепер не здійснювалося дослідження, присвяченого правовому статусу бюджетної установи як учасника фінансових правовідносин. У той же час деякі аспекти цієї проблеми розглядалися вченими, хоча дещо й під іншим кутом зору, оскільки їх праці стосувалися певних груп фінансових правовідносин ― податкових, бюджетних, банківських тощо. Зокрема, Н.В. Сидорова досліджувала теоретичні питання бюджетного права, М.В. Харенко звертався до діяльності бюджетних установ, висвітлюючи правові питання виконання Державного бюджету України. Окремі аспекти статусу бюджетної установи, що функціонують у сфері освіти та науки, розглядав у своєму монографічному дослідженні А.О. Монаєнко.

Сьогодні в Україні питання, пов’язані з удосконаленням бюджетної діяльності, набули дедалі більшої актуальності та потребують теоретичного переосмислення і практичного дослідження правового статусу бюджетної установи як учасника бюджетних правовідносин.

Найбільш важливими в науковому плані для автора під час роботи над дисертацією були теоретичні висновки фахівців сучасної української та російської юридичної науки С.С. Алексеева, Д.А. Бекерської, С.Н. Братусь, Л.К. Воронової, О.М. Горбунової, І.Б. Заверухи, О.Б. Заверухи,                      Ю.О. Крохіної, О.А. Музики, А.А. Нечай, М.І. Піскотіна, О.П. Орлюк,                 Н.Ю. Пришви, П.С. Пацурківського, Ю.А. Ровінського, Л.А. Савченко,             А.І. Сироти, О.Ф. Скакун, В.Д. Тарангула, Р.О. Халфіної, Н.І. Хімічевої,            С.Д. Ципкіна, Чернадчука В.Д.

Розкриваючи поняття „правового статусу” бюджетної установи, визначення її місця серед інших суб’єктів права, автор керувався теоретичними розробками і положеннями представників конституційного та адміністративного права В.Б. Авер’янова, В.І. Борденюка, А.М. Міцкевича, В.Ф. Погорілка, Ю.О. Тихомирова, В.Є. Чиркіна, В.М. Шаповала, а також учених-економістів ― О.Д. Василика, Н.М. Єфименка, В.І. Кравченка,               О.Я. Лилика, І.О. Луніної, В.М. Опаріна, О.П. Павлюка та інших дослідників.

Автором дисертаційного дослідження опрацьовано наукові праці класиків російської та світової фінансово-правової науки кінця XIX – початку XX століття С.І. Іловайського, В.А. Лебедєва, І.Х. Озерова,                  І.І. Янжула, присвячені питанням правової природи бюджету та статусу установ, які утримувалися за рахунок коштів бюджету.

На основі аналізу та узагальнення законодавства, праць вищевказаних авторів, а також робіт інших учених, що стали науково-теоретичною базою для даного дослідження, дисертанткою вироблено, обґрунтовано й викладено власні висновки та пропозиції.

Теоретико-методологічне та практичне значення проблеми, недостатня її наукова розробка обумовили вибір теми дисертації,                          її логіко-структурну побудову, мету, завдання та напрями дослідження